Про служників.

1. Раби, що пiд ярмом, мусять вважати панiв своїх (володарiв) гiдними всякої честi, щоб не було зневаги йменню Божому i вченню.

2. Тi, котрi мають за панiв вiрних, не мають спiлкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вiрнi i улюбленi, i добро чинять їм. Навчай цього i умовляй.

3. Хто навчає iншого i не йде за розумними словами Господа нашого Iсуса Христа i вченням про набожнiсть,

4. Той гордий, нiчого не знає, але захворiв на пристрасть до змагань i суперечок, вiд котрих виникає заздрiсть, розбрат, лихослiв'я, лукавi пiдозри.

5. Намарнi суперечки помiж людьми пошкодженого розуму, чужi iстинi, котрi думають, наче набожнiсть служить для прибутку. Вiддаляйся од таких.

6. Велике надбання - бути набожним i вдоволеним.

7. Бо ми нiчого не принесли у свiт; зрозумiло, що нiчогiсiнько не можемо й винести з нього.

8. Маючи їжу i одежу, будьмо задоволенi з того.

9. А тi, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу i в сiтi, а також у численнi безглуздi i шкiдливi похотi, котрi занурюють людей в бiдування i згубу;

10. Бо корiнь всього лихого є срiблолюбство, котрому вiддавшися, деякi ухилилися од вiри i самi себе пiдвели до багатьох страждань.

11. А ти, чоловiче Божий, ухиляйся вiд цього, та сягай успiху в правдi, набожности, вiрi, любовi, терпiннi й покорi;

12. Спонукай гарним прикладом вiри, тримайся вiчного життя, до котрого ти якраз i покликаний, i показав сумлiнне сповiдування перед багатьма свiдками.

13. Перед Богом, що все животворить, i перед Христом Iсусом, Котрий засвiдчив перед Понтiєм Пилатом сумлiнне сповiдування, заповiдаю тобi

14. Пильнувати цю заповiдь чисто i бездоганно, аж навiть до з'явлення Iсуса Христа,

15. Котре свого часу вiдкриє блаженний i єдиний могутнiй Цар тих, що царюють, i Господь тих, що володарюють,

16. Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному свiтлi, Котрого нiхто з людей не бачив i бачити не може. Йому честь i держава вiчна! Амiнь.

17. Багатих у теперiшньому часi умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою i сподiвалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;

18. Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатiли добрими вчинками, були щедрими i приязними,

19. Збираючи собi скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вiчного життя.

20. О, Тимофiю! Бережи заповiдi, що тобi повiданi, ухиляйся вiд негодящого марнослiв'я i суперечок неправдивого знання,

21. Котрому вiддавшись, деякi ухилилися од вiри. Благодать з тобою. Амiнь.

Друге Послання до Тимофія

Тимофія 1