Христос – священик за чином Мелхиседека.

1. Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевисокого, – той, котрий зустрічав Авраама і благословив його, коли повертався після поразки царів,

2. Котрому й десятину відділив Авраам від усього, – по-перше, на ознаку ймення Цар праведности, а відтак і цар Салиму, Котрий і є Цар Миру.

3. Без батька, без матері, без родоводу, що не мав ні початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, став священиком назавжди.

4. Бачите, який великий той, котрому навіть Авраам патріарх дав десятину з найкращої здобичі своєї.

5. Ті із левитів, що одержують сан священства, мають заповідь – брати за законом десятину з народу, себто із своїх братів, хоч ці також походять від стегон Авраамових.

6. Але цей, що не походить з їхнього роду, дістав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітниці.

7. Без усілякої суперечки менший благословляється більшим.

8. І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, що має про себе свідчення, що він живе.

9. І, таким чином, сам Левій, що приймає десятини, в особі Авраама дав десятину:

10. Бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його.

11. Отож, якби досконалість досягалася засобом священства левитів, – бо з ним поєднаний Закон народу, – то яка ще була б потреба поставати якомусь іншому священикові за чином Мелхиседека, а не за чином Аарона називатися.

12. Тому що зі зміною священства неодмінно станеться переміна також і Закону.

13. Бо Той, про Котрого оповідається це, належав до іншого коліна, з котрого ніхто не приступав до жертовника;

14. Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Юди, а це коліно, про котре Мойсей нічого не сказав відносно священства.

15. І це ще виразніше видно з того, що на подобу Мелхиседека постає інший священик,

16. Котрий такий не за законом тілесної заповіді, але за силою життя, що не припиняється.

17. Бо Він прийняв таке свідчення: Ти священик навіки за чином Мелхиседека.

18. А відміна попередньої заповіді, що була раніше, буває з причини її немочі та марноти,

19. Бо Закон нічого не вдосконалив; але вводиться краща надія, засобом котрої ми наближаємося до Бога.

20. І це було не без присягання, –

21. Бо ті були священиками без присяги, а Цей з присягою, тому що про Нього сказано: Присягався Господь і не буде каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседека,

22. То запорукою кращого Заповіту став Ісус.

23. Причому, тих священиків було багато, тому що смерть не дозволяла бути одному;

24. А Цей тому, що живе вічно, має також священство, яке не змінюється,

25. А тому й може завжди рятувати тих, що приходять через Нього до Бога, адже завжди живий, щоб клопотатися за них.

26. Таким якраз і має бути у нас Першосвященик: святий, непричетний до зла, бездоганний, відділений од грішників і піднесений вище небес,

27. Котрий не має потреби щоденно, як ті першосвященики, приносити пожертви найперше за свої гріхи, потім за гріхи народу: бо Він звершив це одного разу, коли приніс на пожертву Себе Самого.

28. Бо Закон настановляє першосвящениками людей, що мають немочі; а слово з присягою, після Закону, вчинило Сина навіки досконалого.