Шляхи віри старожитніх.

1. А віра є певність у тому, на що є надія, однак наяву котрої не видно.

2. У ній засвідчені старожитні.

3. Вірою пізнаємо, що віки Словом Божим улаштовані аж так, що з невидного постало видиме.

4. Вірою Авель приніс Богові пожертву кращу, аніж Каїн; нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він навіть по смерті ще говорить.

5. Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо передніше переселення свого одержав він свідчення, що догодив Богові.

6. А без віри догодити Богові неможливо; бо необхідно, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, котрі шукають Його, дасть нагороду.

7. Вірою Ной, коли дістав одкровення про те, що не було ще видиме, благоговіючи, спорудив ковчега для порятунку дому свого; нею засудив він увесь світ і став спадкоємцем праведности через віру.

8. Вірою Авраам підкорився покликові йти до країни, котру мав одержати у спадок, і пішов, не відаючи, куди йде.

9. Вірою жив він на обіцяній Землі, мов на чужій, і мешкав у шатрах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці;

10. Бо чекав він міста на підмурку, котрому художник і будівничий – Бог.

11. Вірою й сама Сарра хоч була неплідна дістала силу прийняти насіння і породила всупереч своєму вікові, бо вважала, що вірний Той, Хто обіцяв.

12. І тому від одного, і причому омертвілого, народилося так багато, як багато зір на небі. І як безліч піску на березі морському.

13. Усі ці померли у вірі, не діставши обітниць, а лишень здалеку бачили їх, і раділи, і казали про себе, що вони мандрівники і зайшлі на землі;

14. Бо ті, котрі так говорять, показують, що вони шукають вітчизну.

15. І якби вони в думках мали ту вітчизну, з котрої вийшли, то мали б час повернутися.

16. Але вони бажали кращої, себто небесної; а тому й Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом: бо Він приготував їм місто.

17. Вірою Авраам, випробуваний, приніс був на пожертву Ісаака, і, маючи обітниці, приніс єдиновродженого,

18. Про котрого було сказано: В Ісаакові назветься (народиться) тобі насіння;

19. Бо він вважав, що Бог має силу Його із мертвих воскресити, а тому й одержав його як прообраз.

20. Вірою у майбутнє Ісаак благословив Якова та Ісава.

21. Вірою Яків, помираючи, благословив кожного сина Йосипового і поклонився, спираючись на верхівку свого жезла;

22. Вірою Йосип, помираючи, пригадав про вихід синів Ізраїлевих і заповідав про кості свої.

23. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його переховували; тому що бачили вони, що дитя пречудове, і не злякалися царського наказу.

24. Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином доньки фараонової,

25. І вважав за краще страждати з народом Божим, аніж мати тимчасову гріховну насолоду.

26. І зневагу Христову вважав більшим для себе багатством, аніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду.

27. Вірою залишив Він Єгипет, не злякавшися гніву царського; бо він був непохитний, ніби Невидимого бачив.

28. Вірою звершив він Пасху і пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся до них.

29. Вірою перейшли вони Червоне море, як суходолом, – на що спокусившись, єгиптяни потопилися.

30. Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обході.

31. Вірою Раав блудниця з миром прийняла вивідувачів і, провівши їх іншим шляхом, не загинула з невірними.

32. І що ще скажу? Не вистачить мені часу, аби повідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про інших пророків,

33. Котрі вірою перемагали царства, творили праведність, одержували обітниці, і пащеки левам загороджували.

34. Гасили силу вогню, уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були міцні на війні, проганяли полки чужинців.

35. Дружини одержували померлих своїх чоловіків воскреслими; а інші закатовані були, не прийнявши звільнення, щоб дістати краще воскресіння.

36. Інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і тюрем.

37. Були каменовані (зазнали побиття камінням), їх перепилювали і катували, вони помирали від меча, поневірялися у телячих та овечих шкурах, зазнаючи нестатків, скорботи і кривди.

38. Ті, котрих світ був не вартий, поневірялися в пустелях і горах, у печерах та ущелинах землі.

39. І всі ці, засвідчені у вірі, не дістали обіцяного,

40. Тому що Бог передбачив нам дещо ліпше, щоб вони не без нас сягнули досконалости.