Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Три основних компоненти самооцінки.
Звідки ж беруться наші очікування. В першу чергу від наших переконань. Вони народжуються на основі наших базових уявлень про нас самих та оточуючу дійсність. Іншими словами очікування є наслідком переконань і залежать від ступеня нашої впевненості в чому не будь. Уявіть що хтось, кому Ви цілком довіряєте, хто ніколи Вас не обманював говорить, що Ви виграли мільйон. Ми вважаємо достовірним це джерело інформації і дійсно віримо в удачу. В професійній діяльності ефективність багато в чому залежить від ось цієї віри та очікування так як вони стимулюють прагнення до дій. І ми знову повертаємося до питання звідки беруться наші очікування, особливо наші уявлення про себе. Це наштовхує нас на одне із основних відкриттів, які зроблені в 20 столітті в області психології – до розуміння самооцінки. Наші уявлення базуються на нашій самооцінці, яка в свою чергу обумовлює нашу ефективність. Наша самооцінка проявляється в будь-якій роботі, яку ми виконуємо. Вона обумовлює рівень успішності та результативності. Самооцінка поєднує всі ідеї та поняття особистісного досвіду, які формують нашу картину самих себе. Відомо, що людина використовує в діяльності менше 10% свого потенціалу, своїх можливостей. Деякі дослідники заявляють, що ця цифра менше 5%, а самі сучасні дослідження у цій сфері ще більше засмучують – менше 1%. Також відомо про прямий зв’язок між нашою ефективністю та рівнем нашої самооцінки. Ми ніколи не досягнемо більше ніж передбачає самооцінка наших можливостей. І якщо ми бажаємо вийти на новий рівень досягнень – то нам необхідно підняти рівень нашої самооцінки. Також, відомо, що кожен оцінює свій потенціал у цілому і в сукупності окремих можливостей, які ми використовуємо в певній сфері діяльності, і які важливі як окремо, так і в комплексі. Наприклад, ми оцінюємо свою манеру одягатися, свою фігуру, свою поведінку як батьків, дитини, працівника, роботодавця, партнера. У нас є уявлення про те, як ми ведемо машину. Усі чоловіки розглядають себе як відмінних водіїв, їх самооцінка в цій області дуже висока. Будь-яка жінка, яка робила зауваження чоловікові з приводу того, як він керує автомобілем зрозуміє мене вірно. Ці зауваження часто не сприймаються адекватно. Жінки високо оцінюють своє вміння одягатися. Всі ми оцінюємо свої результати при занятті спортом, і якщо ми займаємося кількома видами спорту, то для кожного виду у нас формується своя самооцінка. Ми оцінюємо свої музичні здібності, ораторський талант, вміння побудувати стосунки, свою внутрішню і зовнішню привабливість, сою популярність серед оточуючих, свої здібності до навчання, здатність концентруватися, мовні здібності, начитаність, манеру викладати думки і використовувати точні слова. В кожному випадку наша самооцінка обумовлює наші досягнення в даній області. Оцінка наших можливостей в цілому – це середнє арифметичне оцінок окремих здібностей. Вона складається із 3 основних складових елементів. Саме вони допоможуть нам зрозуміти як підвищити нашу результативність. Перший елемент – це уявлення про ідеал. В кожного з нас є образ «я» в ідеалі (яким би я міг бути, якщо б мав необмежені можливості). Як правило – це складний образ, який включає характеристики людей, якими ми захоплюємося (батьки, вчителі, знаменитості, люди про яких ми читали в книгах, друзі). Ми постійно намагаємося наблизитися до цього ідеалу, стати схожим на нього. Цей ідеал стає потужною силою, яка нас рухає по життю. Так як ми постійно намагаємося коригувати свою поведінку, манеру говорити, щоб вони максимально відповідали нашому ідеальному образу. Якщо спробувати узагальнити усі якості, якими володіє ідеальна людина, то цей образ можна назвати Переможець. Кожен бажає бути переможцем. Кожен бажає відчувати перемогу, яким би не було розуміння цієї перемоги. Нам властиве бажання відчувати себе переможцями, цінними, здібними. І нам властиво прагнути до цього. Нам відомо, що в людей, які постійно отримують досвід Успіху розвинуте відчуття Самоконтролю. Вони мають високу самооцінку, вірять у свої можливості і демонструють високі досягнення. Другий компонент самооцінки – це уявлення про себе. Це наше бачення власних вчинків, нашої діяльності. Це дзеркало в якому ми бачимо відображення своїх особистісних якостей. Уявлення про себе регулюють нашу діяльність та поведінку. Ми заглядаємо у це дзеркало перш ніж щось зробити. Все у нас: поза, хода, манера говорити, стосунки і іншими людьми узгоджуються із нашим уявленням про себе. Тому, щоб змінити зовнішню поведінку, слід змінити наше внутрішнє уявлення про себе. Експерименти та дослідження в області уявлень про себе показують, що зміна зображення в дзеркалі особистісних якостей – може штовхнути до приголомшливих змін у поведінці людини. Ми можемо замінити стару, несприятливу картину на нову, де ми зображені як Успішні та впевнені у собі люди. Третій елемент самооцінки — це Самоповага. Це корінь самооцінки, центральний компонент особистості. Практично усі сучасні школи психології погоджуються, що Самоповага – це один із найважливіших факторів, які обумовлюють поведінку людини. Самоповага – це наша думка про себе. Якщо наше ідеальне я може бути абстрактним образом, і наше уявлення може не відповідати уявленню про нас інших людей, і не бути реальним, то наша самоповага – це явище істинне і постійне. Вона може бути високою чи низькою, але вона завжди істинна. Найкраще пояснення самоповаги – це ступінь задоволеності собою, це те, як ми про себе заявляємо. Ступінь на скільки ми задоволені собою визначає нашу ефективність та наш Успіх у будь-якій сфері. На скільки ми задоволені собою як працівником, батьком, на скільки ми задоволені своєю зовнішністю і здоров’ям, своїми стосунками із оточуючими. На скільки нам подобаються наше почуття гумору та ораторські здібності, наша здатність до навчання – всі ці фактори характеризують нас як особистість. Від них залежить наша поведінка та ефективність. Ми вже знаємо, що ми є продуктом наших думок, тому слід постійно думати і говорити собі – я собою задоволений, я собі подобаюся, слід повторювати це з емоціями, вірити в те, що ми собі навіюємо. І тільки тоді наша самооцінка буде рости, а разом з нею збільшуватиметься наша ефективність та результативність всього, чим ми займаємося. Люди, які люблять себе і цінують завжди демонструють гарні результати. Ми рекомендуємо тим, хто з цим не знайомий постійно собі повторювати: я собою задоволений, я собі подобаюся. Робити це слід багато разів на день, поки це не закріпиться у нашій підсвідомості, і поки всі наші вчинки не будуть характеризувати нас як особистість з високим рівнем самооцінки. У сучасних концепціях є багато міфів про любов до себе, які неправильно трактують це поняття. Я наголошу на декількох з них. Багато хто вважає, що любити себе погано, що люди, які себе люблять – це не той ідеал на який ми бажаємо рівнятися. Всі ми чули вираз «він занадто себе любить», і така людина нам не по душі. Але це хибна думка. Ми повинні відрізняти любов до себе від надмірного самолюбства, гордині, самодовольства, зверхності, агресивності, честолюбства – дані уявлення далекі від істини. Люди які себе люблять і мають адекватну самооцінку виражають це в позитивній взаємодії з оточуючими. Ті ж, кому характерне почуття зверхності над іншими чи честолюбні, чи люди із комплексом неповноцінності, невпевнені, замкнуті – це дві крайності, які протилежні до високої самооцінки. Люди, які дійсно люблять себе і цінують, — також приймають і цінують інших людей. Ті, хто не люблять себе намагаються компенсувати кохання відчуттям зверхності, чи в них розвивається комплекс неповноцінності . Нам відомий ще один факт стосовно любові до себе – неможливо любити щось чи когось більше ніж себе.В той же час неможливо очікувати від когось любити нас більше ніж ми самі себе. Таким чином ступінь задоволеності собою, любов до себе і прийняття себе формує внутрішні і зовнішні межі наших стосунків з іншими людьми. Ми не можемо побудувати гарні стосунки і оточуючі не можуть отримати задоволення від спілкування з нами, якщо ми не достатньо себе любимо. Тому важливо повторювати «я собі подобаюся». А якщо ми почуваємо, що не повністю віримо у те, що говоримо, то слід сказати це дивлячись у дзеркало. Якщо наше переконання щире, то ми будемо посміхатися нашому відображенню, так як любов до себе – це позитивний настрій, який може змінити наше життя в кращу сторону. Багато людей, які працюють на ринку продажів і займаються презентаціями пройшли цей курс і якщо у них з’являється почуття невпевненості чи знервованість перед виступом, то вони на протязі декількох хвилин підбадьорюють себе повторюючи я собі подобаюся. Існує зворотній зв’язок між самооцінкою і стресом, який ми можемо відчувати. Чим вища самооцінка, тим менше ми схильні переживати стрес, тим більше ми впевнені, тим менше ми відчуваємо хвилювання. Тому у будь-якій ситуації, коли ми чимось стурбовані і відчуваємо напруження — ми можемо поговорити з собою та створити собі гарний настрій. Аналізуючи нашу тему ми зустрічаємо ще одне питання: чому так мало людей себе люблять, чому низька самооцінка і недостатня самоповага, неприйняття себе продовжують бути епідемією в сучасному суспільстві? Більшість психологів відповідають, що корінь усіх особистісних та проблем у спілкуванні — це низька самоповага. Проблеми виникають від того, що ми себе недолюблюємо, сумніваємося в собі, не віримо у себе, не визнаємо своєї цінності.
|