Зміна тваринного світу після створення міста

Тваринний світ після створення міста характеризується найбільшими порушеннями. Зміни включають: 1) практично повне зникнення природних популяцій; 2) майже повне порушення природних трофічних ланцюгів та інших видів зв’язків; 3) зміну чисельності; 4) різку трансформацію видової різноманітності.

Трансформація видів переважно відбувається за рахунок ліквідації попередніх та пристосування нових видів: численних свійських та паразитичних тварин. Проте в деяких містах відмічається збереження до 50-100 видів птахів, 8-10 видів ссавців і велика кількість комах. [6]

В цілому тварини в місті можуть бути розділені на дві групи. Перші тварини суттєво менші за кількістю – реліктові, тобто тварини, які первісно існували на території, де було створене місто. І друга група тварин у місті – це прийдешні, адвентивні – завезені, перенесені ззовні.

Реліктові тварини на території міста зберігаються частіше за все у водостоках (наприклад, планктон, іхтіофауна) та в ґрунті. Зберігаються також деякі дрібні та рухливі тварини (наприклад, білки), птахи й комахи.

Прийдешні поділяються на синантропів та несинантропів. Останні включають епілітних тварин, що селяться у скелях, в катакомбах, у виступах будівель, та троглобіонти, які мешкають в норах, печерах, підвалах. До епілітних відносяться, наприклад, голуби, сапсани, кажани, горобці, стрижі. У німецькому місті Гамбурзі, наприклад, живе 150-200 тисяч голубів.

Найбільш широко представлені в містах синантропи, які живуть поблизу людей. Виділяються часткові та суворі синантропи. Прикладом часткових синантропів є ворони, чайки, лебеді, що мешкають поруч з людьми і використовують для годівлі звалища. До суворих синантропів відносяться паразити (клопи, таргани, міль) та свійські тварини.

В передмістях, у селищах міського типу переважає свійська худоба: корови, коні, кози, качки, кури, ондатри. У середніх та великих містах суворі синантропи в основному представлені ссавцями (коти, собаки, морські свинки, білі миші), птахами та акваріумними рибками, рідше – черепахами. У Берліні, наприклад, наприкінці вісімдесятих проживало сорок тисяч собак та шістдесят тисяч котів. В Москві, де одних тільки собак мешкає більше 1 мільйона, розроблений законопроект про виплату власниками собак комунальних послуг, включаючи споживання гарячої та холодної води, газу, вивіз сміття. До бюджету Москви від цієї міри передбачається надходження трьох мільйонів доларів.

Не дивлячись на удавану простоту регулювання кількості тварин у місті, проблеми ці досить складні. З одного боку собаки, кішки, білі миші, морські свинки, папуги, рибки, що утримуються в квартирах – це об’єкт любові, турботи, співчуття не тільки дорослих, а й дітей. З іншого боку, тварини в місті – це не тільки паразитолого-гігієнічні проблеми, але й проблеми безпеки. Екскременти тварин – джерело захворювань і навіть епідемій. Багато тварин є переносниками хвороб. Наприклад, голуби переносять віруси інфекційного захворювання людини орнітоз, яке супроводжується головними та м’язовими болями. Однією з мір боротьби з птахами, в тому числі з воронами, які не так давно заполоняли дерева на вулиці Пушкінській в Одесі, стала трансляція по гучномовцю записаних криків небезпеки.

Пацюки також є потенційними переносниками захворювань. І боротьба з ними не завжди виявляється простою. Коли у французьких містах було оголошено премію за хвости вбитих пацюків, їх почали розводити. Відомо, що у столиці Індії Делі корови – священні. Вони спокійно бродять центральними вулицями, ускладнюючи рух та породжуючи гігієнічні проблеми. Бродячих корів вивозять за місто. Потім вони знов з’являються на тих самих вулицях. Спонтанне розмноження собак в містах України призводить до формування напівдиких зграй, які небезпечні не тільки для дітей, а й для дорослих. Правильне та відповідальне утримання тварин, диференційне оподаткування, примусове регулювання кількості – все це зовсім не прості питання як з економічної, так і з соціальної точок зору. Погляди на ці питання лікаря-кінолога та жалісливих бабусь відрізняються діаметрально.

Контрольні питання для самоперевірки.

1. Як змінюються позначки зеленої поверхні у місті?

2. Як змінюється ґрунт у місті?

3. Як змінюється річковий стік та гідрографічна мережа у місті?

4. З чого складається об’єм стічних вод, які скидаються з міста?

5. Що є показником зміни рівня підземних вод?

6. Що є наслідком пониження рівня підземних вод у місті?

7. Що є наслідком підвищення рівня підземних вод у місті?

8. Як змінюються біогенні компоненти у місті?

9. Наведіть приклади зміни властивостей рослинності.

10. Які бувають типи споживання насаджень у місті?

11. Які функцій виконують насадження у місті?

12. Які є принципи підбору рослин у місті?

13. Що є садово-парковим мистецтвом?

14. Які бувають зміни тваринного світу після створення міста?

15. Які групи тварин відносять до реліктових?

16. Чим відрізняються реліктові види від завезених груп тварин?

17. В чому складність проблем кількості тварин у місті?