Самоврядування з судовими органами та органами юстиції

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди теж є

органами публічної влади, однак, на відміну від інших, вони перебува-

ють поза політикою і здійснюють розгляд справ фахово, неупереджено,

виключно на основі закону. При здійсненні правосуддя судді є незалеж-

ними і підкоряються лише закону. Вплив на суддів і втручання в діяль-

ність судді при здійсненні правосуддя забороняється і тягне за собою

відповідальність згідно з законодавством. Однак належне здійснення

правосуддя потребує організаційного, кадрового, матеріально-фінансо-

вого, інформаційного та іншого забезпечення судів. Це обумовлює не-

обхідність постійної взаємодії судів з главою держави, органами зако-

нодавчої та виконавчої влади, з органами влади Автономної Республіки

Крим та органами місцевого самоврядування. Така взаємодія передба-

чена законодавством і виявляється в різних формах, починаючи від

формування суддівського корпусу і закінчуючи матеріально-фінансо-

вим забезпеченням суддів.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять

років здійснюється Президентом. Всі інші судді, крім суддів Консти-

туційного Суду України, обираються Верховною Радою України без-

строково. Список народних засідателів затверджується місцевою радою

за поданням голови місцевого суду строком на чотири роки. Консти-

туційний Суд України формується на паритетних засадах різними гілка-

ми влади: глава держави, парламент і з’їзд суддів України призначають

до його складу по шість суддів. У процесі формування особового скла-

ду Вищої ради юстиції беруть участь усі гілки державної влади, а також

представники адвокатури, прокуратури і юридичної науки.

Усі судді мають гарантією недоторканності: суддя не може бути без

згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до вине-

сення обвинувального вироку. У свою чергу, судові органи задіяні у про-

цедурі притягнення до відповідальності посадових осіб органів публіч-

ної влади. Зокрема, в межах процедури імпічменту Президента Верхов-

ний Суд України дає висновок про наявність у діях глави держави ознак

складу злочину, а Конституційний Суд України — про додержання кон-

ституційної процедури розслідування і розгляду справи. Керівники

інших органів публічної влади можуть бути притягнуті в судовому по-

рядку до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Активна взаємодія органів державної влади, органів влади Автоном-

ної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування із судовими

органами відбувається в інформаційній сфері. Вони зобов’язані нада-

вати судам інформацію і документи, необхідні для вирішення конкрет-

них судових справ. У свою чергу, народні депутати доволі часто зверта-

ються до судів зі своїми запитами і зверненнями.

Взаємодія судових органів із Президентом України є досить багато-

гранною. Крім номінаційних повноважень глави держави, він наділе-

ний установчими повноваженнями щодо судів. Згідно зі ст. 20 Закону

України «Про судоустрій України», суди загальної юрисдикції утворю-

ються і ліквідуються Президентом за поданням Міністра юстиції Укра-

їни, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою

відповідного вищого спеціалізованого суду. Кількість суддів у судах ви-

значається Президентом за поданням Голови Державної судової адмі-

ністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи

головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Взаємодія судових органів з органами виконавчої влади й органами

місцевого самоврядування полягає в матеріально-технічному, кадрово-

му, правовому, інформаційному забезпеченні, яке здійснюється Мініс-

терством юстиції України, Міністерством юстиції АРК, управліннями

юстиції на місцях, Державною судовою адміністрацією України.

Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські

державні адміністрації вишукують можливості для забезпечення суддів,

поліпшення умов житла робітників судових органів, розглядають питан-

ня матеріально-технічного забезпечення судів.