Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Оборона – мета, види, умови переходу до оборони, вимоги до оборони. Оборона-основний вид бойових дій.
Оборона -основний вид бойових дій. Оборона здійснюється з метою: r відбиття наступу сил противника, які переважають, r завдання йому максимальних втрат, r утримання важливих районів (об’єктів) місцевості r та створення сприятливих умов для переходу в наступ. Залежно від бойових завдань, наявності сил і засобів, а також характеру місцевості оборона може бути позиційною і маневреною. Позиційна оборона – основний вид оборони. Вона організується та проводиться з метою відбиття наступу противника стійким утриманням зайнятих смуг, рубежів і позицій, недопущенням його прориву в глибину і завданням максимального ураження. Позиційна оборона застосовується на напрямках, де втрата території, що обороняється, неприпустима. Маневрена оборона застосовується на тих напрямках, де можливе тимчасове залишення окремих районів території через відсутність достатніх сил для ведення позиційної оборони, а також у тих випадках, коли за умов обстановки доцільно втягнути ударні угруповання противника в підготовлені вогневі зони (райони), виграти час і, завдавши противнику ураження на декількох оборонних рубежах, знизити його наступальні можливості або примусити його відмовитися від подальшого наступу. Оборона може застосовуватися навмисно, коли більш активні й рішучі дії неможливі або недоцільні, зокрема на другорядних і важкодоступних напрямках, на морському узбережжі та островах, або вимушено - внаслідок несприятливої обстановки, що склалася. Оборона може підготовлятися завчасно до початку бойових дій або організовуватися під час бою. Залежно від бойового завдання та умов обстановки перехід підрозділів до оборони може здійснюватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником або відсутності зіткнення з ним. Перехід підрозділів до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником частіше за все здійснюється: ü під час відбиття контратак сил противника, які переважають за силою, в ході наступу; ü для закріплення й утримання захоплених рубежів; ü для прикриття флангу на загрозливому напрямку; ü внаслідок невдалого результату зустрічного бою У цих умовах перехід до оборони здійснюється, як правило, під безперервним вогнем противника. Підрозділам доводиться не тільки закріплюватися на непідготовленому в інженерному відношенні рубежі, але й оволодівати вигідним рубежем, а також відбивати контратаки противника. В окремих випадках при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником обстановка може ускладнюватися ще й тим, що взвод буде мати один або обидва фланги відкритими, некомплект в особовому складі, велика витрата боєприпасів та інших матеріальних засобів. Заняття оборони в цих умовах ускладнює проведення робіт на передньому краї з організації системи вогню, інженерному обладнанні позицій. Відсутність безпосереднього зіткнення з противником створює найсприятливіші умови для підготовки підрозділів до оборони. У таких умовах підрозділи частіше за все будуть переходити до оборони: ü для прикриття державного кордону; ü під час дій у другому ешелоні або резерві; ü під час переходу до оборони під прикриттям підрозділів, що обороняються у смузі забезпечення; ü на тих напрямках, де потрібно забезпечити висування й розгортання головних сил; ü там, де наступ з низки причин не передбачається, але можливі наступальні дії противника; ü під час оборони морського узбережжя, де очікується висадження морського десанту. Перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником створює найбільш сприятливі умови для організації і підготовки оборони. Командири підрозділів будуть мати, як правило, більше часу для організації оборони, кращі умови для вивчення місцевості, вибору найбільш вигідних оборонних рубежів (позицій), побудови бойового порядку, організації системи вогню й загороджень, підготовки маневру силами і засобами, а також для широкого використання інженерної техніки не тільки в глибині, але й на передньому краї оборони. Крім того, підрозділи можуть успішно здійснювати маскування. Однак, і в цих умовах необхідно постійно враховувати, що противник може застосувати зброю масового ураження, піддати опорні пункти ударам авіації, вогню артилерії, висадити в глибині оборони тактичні повітряні десанти, диверсійно-розвідувальні групи. Все це вимагає організації безупинного спостереження, безпосередньої охорони і маскування займаних позицій, підтримки особового складу в постійній готовності до бою. Оборона повинна бути: ü стійкою й активною, здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами. Вона повинна бути: ü протитанковою, ü протиповітряною і протидесантною, ü глибокоешелонованою, ü і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів радіоелектронної боротьби. 14. Місце, завдання та засоби посилення механізованого взводу в обороні (показати схемою). Механізований взвод, уміло використовуючи свою зброю, місцевість та її інженерне обладнання, а також загородження, здатний завдати противнику, який наступає, великих втрат і утримувати позиції, що займає. Він обороняється, як правило, в складі роти. r може бути в резерві батальйону, Призначатися: r в бойову охорону, r бойовий розвідувальний дозор і вогневу засідку. r частиною сил або в повному складі входити до бронегрупи батальйону (роти). Крім цього, при виході з бою (оточення) він може призначатися до складу підрозділів прикриття (в заслоні). Механізований взвод, крім того, може придаватися танковій роті для її посилення. У кожному конкретному випадку місце взводу і його роль будуть визначатися бойовим завданням, поставленим старшим командиром. Бойове завдання − це завдання, поставлене вищим командиром підрозділу для досягнення визначеної мети в бою до визначеного (установленого) терміну. Зміст бойового завдання залежить від призначення підрозділу, засобів ураження, що застосовуються, складу сил і засобів, боєздатності і бойових можливостей свого підрозділу і противника, умов місцевості та інших факторів. Взвод першого ешелону роти має завдання вогнем штатних і доданих засобів самостійно й у взаємодії із сусідами завдати противнику значних втрат у живій силі і техніці, відбити його атаку та утримати опорний пункт, що займає. Взвод другого ешелону роти має завдання, що полягає в підтримці вогнем взводів першого ешелону, у знищенні живої сили і бойової техніки, що прорвалася в опорний пункт роти, у відбитті атак противника та утриманні опорного пункту, який займає, і створення тим самим необхідних умов для його знищення. Механізований взвод, який складає резерв батальйону, займає опорний пункт у глибині його оборони в готовності до відбиття атаки противника, що вклинився в оборону, знищення повітряних і аеромобільних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, що висадилися у глибині району оборони батальйону, підсилення (заміни) підрозділів першого ешелону, які втратили боєздатність, і до вирішення інших завдань, що раптово виникають. Взвод, призначений в бойову охорону, має завдання не допустити несподіваного нападу противника на батальйон, ведення ним наземної розвідки, завдати ураження, а також ввести його в оману щодо накреслення переднього краю. Взвод, призначений в бойовий розвідувальний дозор, має завдання виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості. Взвод, призначений у вогневу засідку, завчасно і приховано розміщує підрозділ (групи бойових машин) на вірогідних напрямках руху (наступу) противника з завданням завдати йому максимального ураження з близької відстані раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень. Механізований взвод, призначений у бронегрупу для підвищення в ході бою стійкості та активності оборони на найбільш загрозливих напрямках, закриття проломів, які утворилися в результаті вогневих ударів противника, та вирішення інших завдань, які вимагають стрімких, маневрених дій та ефективного вогневого ураження противника. Механізованому взводу можуть додаватися: Ø гранатометне відділення; Ø протитанкове відділення; Ø вогнеметне відділення; Ø зенітне, а іноді інженерно-саперне відділення; Ø танк.
15. Що включає побудова оборонного бою механізованого взводу? Бойовий порядок механізованого взводу (показати схемою).
Бойовий порядок – шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати поставленому завданню, замислу бою та забезпечувати: r успішне ведення бою як із застосуванням звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ЗМУ та інших засобів ураження; r найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; r своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); r надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку; r швидке використання результатів ВУП і вигідних умов місцевості; r нарощування зусиль у ході бою і здійснення маневру; r можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп; r найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; r підтримку безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами. Бойовий порядок механізованого взводу залежно від поставленого завдання та умов місцевості будується в одну або дві лінії і, як правило, складається: ü з бойових порядків механізованих відділень, ü групи управління і вогневої підтримки, ü засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу. У деяких випадках у взводі може створюватися група бойових машин (Гр.БМ). Група управління і вогневої підтримки призначена для управління підрозділами і вогнем у ході бою, завдання ураження живій силі і броньованим машинам противника, а також для вирішення вогневих завдань, які раптово виникають. До її складу можуть включатися: q розрахунок кулемета, q гранатометне відділення (обслуга), q пара вогнеметників, q мінометна обслуга, q а в деяких випадках – БМП (БТР) взводу. Група бойових машин призначена для підтримки бою механізованих відділень, підвищення стійкості й активності оборони діями на заздалегідь обраних вогневих рубежах, закриття проривів, що утворилися внаслідок вогневих ударів противника, дій як кочуючих вогневих засобів і інших завдань. Їй призначається район розташування, кілька вогневих рубежів (позицій) і маршрути виходу до них. Діями групи бойових машин керує командир взводу через свого заступника.
16. Що включає побудова оборонного бою механізованого взводу? Опорний пункт механізованого взводу (показати схемою)
Опорний пункт взводу – ділянка місцевості, яка підготовлена в інженерному відношенні і зайнята взводом для виконання поставленого завдання.
Він складається: r з позицій відділень, r вогневих позицій БМП (БТР), r позиції групи управління і вогневої підтримки і вогневих позицій доданих вогневих засобів (основних, запасних, тимчасових, хибних), які не увійшли до складу цієї групи, r ксП взводу і ходів сполучення до нього і в тил, r місця розміщення групи бойових машин, а в глибині опорного пункту механізованого взводу – місце розміщення запасу боєприпасів і місце збору поранених. Позиція групи управління і вогневої під тримки включає: ü командно-спостережний пункт командира взводу, ü вогневі позиції штатних і доданих вогневих засобів. Командно-спостережний пункт командира механізованого взводу розташовується в ході сполучення (на позиції відділення у другій лінії, що обладнана в глибині опорного пункту) або БМП (БТР). Взвод обороняє опорний пункт фронтом до 400 м і до 300 м углибину. Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до 300 м, а між позиціями відділень – до 50 м. Вони повинні бути під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями. Залежно від умов ведення оборонного бою (степ, ліс, гори, вночі) і завдань розміри опорного пункту взводу, проміжки між ними і позиціями відділень можуть зменшуватися або збільшуватися. На всьому фронті опорного пункту механізованого взводу може відриватися суцільна траншея, яка з’єднує окопи (позиції) відділень. Від опорного пункту (позицій відділення) відривається хід сполучення до окопів для БМП (БТР, танків і інших вогневих засобів, ксП взводу) і в глибину оборони до наступної траншеї. В опорному пункті обладнуються укриття для особового складу. Траншея, окопи і хід сполучення повинні з’єднувати основні і запасні вогневі позиції і забезпечувати ведення флангового та перехресного вогню, прихований маневр і розосередженнявогневихзасобів, а хід сполучення, крім того, – ведення бою з противником, який вклинився в оборону, створення кругової оборони, евакуацію поранених, подачу боєприпасів і продовольства (доставку їжі). Прямолінійне прокладання траншеї і ходу сполучення не допускається. Перша траншея є переднім краєм оборони та обороняється механізованими відділеннями взводів першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, у проміжках між взводами і ведення вогню з глибини оборони роти. Друга траншея обороняється механізованими відділеннями взводів другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані 400-600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, що її обороняє, міг своїм вогнем підтримати підрозділи, які займають першу траншею, а також вести вогонь по ділянках на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем інженерні загородження перед ним. Третя (четверта) траншея обороняється механізованими відділеннями взводів роти другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відстані 600 – 1000 м Машини механізованого взводуна автомобілях розташовуються за другим ешелоном (резервом) батальйону разом із підрозділом забезпечення.
|