![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Електропривод прибиральних транспортерів на тваринницьких і птахівницьких фермах
У сучасних тваринницьких і птахівницьких приміщеннях застосовують механічний, пневматичний та гідравлічний способи прибирання і видалення з приміщень гною та посліду. Вибір того чи іншого способу залежить віх виду поголів'я та способу утримання тварин і птиці, характеристики та територіального розташування приміщень, наявності у господарстві достатньої кількості води тощо. Найбільш поширений механічний спосіб, при якому прибирання і видалення з приміщень гною або посліду здійснюється за допомогою скребкових, канатно-скреперних, штангових та інших стаціонарних транспортерів або за допомогою мобільних машин і агрегатів. Прибирання гною і посліду на тваринницьких і птахівницьких фермах – трудомісткий процес, який займає у виробничому циклі ферм значний час. Тому створення пристроїв, забезпечуючих автоматичне керування роботою гноєприбиральних транспортерів в тваринницьких приміщеннях – важлива задача. Транспортери кругового руху ТСН-2, ТСН-3, 0Б і ТСН-160 складаються з горизонтального і похилого транспортерів. Горизонтальні транспортери за допомогою скребків, прикріплених до ланцюга, переміщують гній по спеціальних каналах із приміщення до похилих транспортерів. Спочатку вмикається похилий транспортер – потім горизонтальний. Вимикають їх в зворотній послідовності. Після вимкнення горизонтального транспортера похилий вимикають через проміжок часу, достатній для звільнення його від гною, так як в зимовий період при замерзанні гною, що залишився на похилому транспортері робочі рухомі частини транспортера можуть примерзнути до його конструкції. Запуск електродвигуна в цих умовах може не відбутися, так як двигун не зрушить з місця примерзлі робочі органи транспортера. В цьому випадку захисний апарат повинен вимкнути електродвигун з мережі, інакше обмотки двигуна перегріються і вийдуть з ладу. В процесі прибирання гною транспортером кругового руху навантаження електродвигуна змінюється. Його пуск відбувається при максимальному навантаженні. По мірі руху ланцюга із скребками і скиданні гною в приймальну частину похилого транспортера його кількість зменшується, і під кінець прибирання, коли ланцюг здійснить повний оберт, навантаження зменшиться до його значення при холостому ході. Тривалість роботи горизонтального транспортера t, хв., можна визначити за виразом
де l – довжина ланцюга, м; v – швидкість руху ланцюга, м/с.
Розрахунки показують, що навантаження на початку прибирання наближено в 4 рази більші, ніж в кінці. Тому при виборі електродвигуна для горизонтального транспортера визначають максимально можливе навантаження на початку прибирання і по умовах пуску визначають достатній пусковий момент і потужність електродвигуна. Зусилля Fх, Н, транспортерного ланцюга при роботі на холостому ходу визначають з виразу
Fх = тglfх, (82)
де т – маса 1 м ланцюга із скребками, кг/м; g – прискорення вільного падіння, g = 9, 81 м/с2; l – довжина ланцюга, м; f – коефіцієнт тертя ланцюга по дерев’яному настилу, f = 0, 5.
Зусилля Fг, Н, що витрачається на подолання опору тертя гною по дну каналу Fг = тг glfг, (83)
де
Зусилля Fб, Н, що витрачається на подолання опору тертя гною по бокових каналу
Fб = рбfг, (84)
де рб – тиск гною на бокові стінки каналу, приймають рівними 50% загальної ваги гною, рб = тгg /2;
Зусилля Fз, Н, на подолання опору заклинювання гною між скребками і стінками каналу
Fз =lF1/а, (85)
де F1= 15 Н – зусилля, яке витрачається на подолання опору заклинювання, що припадає на один скребок; а – відстань між скребками (ТСН-2, 0. − 0, 46 м; ТСН-2, 0Б –0, 92 м; ТСН-3, 0Б – 1, 0 м; ТСН-160 – 1, 12 м; НКЦ-7 – 1, 0 м).
Загальне максимальне зусилля Fmaх, Н, необхідне для переміщення гною в каналі, при повному завантаженні транспортера
Fmaх = Fг + Fб +Fз + Fх (86)
Момент опору Мтах, Н∙ м, приведений до валу електродвигуна, при максимальному навантаженні
де w - кутова швидкість електродвигуна, с-1.
Враховуючи, що момент опору, зведений до валу двигуна, збільшується при зрушенні транспортера то момент зрушення транспортера визначається за виразом
Мзр.пр = 1, 2Мтах, (88)
Необхідний момент електродвигуна М, Н∙ м, визначають за формулою
де u – напруга на статорі електродвигуна під час його пуску, виражена у відносних одиницях; mп – кратність пускового моменту електродвигуна.
Необхідна потужність електродвигуна Р, кВт, знаходиться з виразу
Р = Мw 10-3. (90)
|