Електропривод машин і агрегатів зерноочисно–сушильних пунктів і комплексів

Після обмолоту зерна комбайнами весь урожай піддають очищенню та сушінню на стаціонарних пунктах. Свіжозібране зерно має засміченість 15..18 %, а вологість змінюється у широкому діапазоні залежно від зони та погодних умов.

Вміст домішок у продовольчому зерні пшениці не повинен перевищувати 5 %, для інших культур - 8 %, домішки зерен інших культур - не більше 12..15 %.

Для насіннєвого зерна вимоги до чистоти ще вищі.

Тепер машини для післяжнивної обробки зерна та підготовки насіння випускають комплектами у вигляді зерноочисних агрегатів для сухих зон або зерноочисно-сушильних комплексів для вологих зон.

Основна характеристика агрегатів і комплексів для обробки зерна та насіння зернових, зернобобових та круп'яних культур наведена у таблиці 18.

Для визначення необхідної продуктивності зерноочисних машин і сушарок визначають плановий перспективний збір зерна для кожної культури

М_і =а_іS_i, (117)

де а_і – планова перспективна урожайність і- ї культури, т/га; S_i – посівна площа і-ї культури, га.

В паспорті зерноочисних машин продуктивність вказується для пшениці вологістю 16 % і засміченістю не більше 10 %, а зерносушарок для пшениці, вологість якої повинна бути знижена з 20 до 14 %.

У зерноочисних машин загального призначення при збільшенні вологості зерна більше 16 % продуктивність знижується в середньому на 5 % на кожний відсоток збільшення вологості. При збільшенні засміченості більше 10 % продуктивність машин знижується на 2 % на кожний відсоток збільшення засміченості.

З урахуванням середніх за декілька років значень вологості і засміченості оброблюваного зерна відповідних культур необхідну паспортну продуктивність машин первинного очищення можна визначити за виразом

, (118)

де k_нп – коефіцієнт, який враховує нерівномірність поступання зерна на протязі години і дня; п_Д – кількість днів роботи зерноочисного агрегату (20 днів); t_p – тривалість роботи агрегату (дві зміни по 10 год.); k_B – коефіцієнт використання робочого часу (0, 8..0, 9); k_iWS – коефіцієнт, який враховує вологість і засміченість зерна і- ї культури (таблиця 16); k_iМ – коефіцієнт, який враховує вид оброблюваного зерна і- ї культури (таблиця 17).

Таблиця 16 - Значення коефіцієнта k_iWS в залежності від вологості W і засміченості S зерна

Таблиця 17 - Значення коефіцієнтів k_ім, k_іс

Коефіцієнт нерівномірності поступання зерна на зерноочисний пункт для зволожених районів k_нп = 2, 2..3, 2, для сухих - k_нп = 1, 6..2, 2.

Продуктивність машин вторинної очистки визначається за формулою

Q_м2 = (0, 9..0, 95) Q_м1 (119)

Паспортна продуктивність сушарок відповідає сушінню пшениці продовольчого призначення при зниженні вологості зерна із 20 до 14 %.

Необхідна продуктивність сушильного обладнання визначається за виразом

(120)

де t_P – тривалість роботи сушильного обладнання на протязі доби (24 год.); k_iW - коефіцієнт, який враховує зміну продуктивності сушарок в залежності від заданого відсотка зниження вологості зерна і-ї культури; С – відсоток зерна, що підлягає сушінню, %; k_із - коефіцієнт, який враховує зниження продуктивності при сушінні насінневого зерна (для продовольчого і фуражного зерна k_із = 1, для насінневого k_із = 0, 5); k_іс – коефіцієнт, який враховує зміну продуктивності сушарок в залежності від виду зерна.

При кінцевій вологості зерна W₂ = 14 % значення коефіцієнта k_іW залежить від початкової вологості W₁ слідуючим чином

У таблиці наведені широко розповсюджені агрегати і комплекси ЗАВ-20, ЗАВ-40, КЗС-20Ш, КЗС-20Б, ЗАВ-25, ЗАВ-50, КЗС-25Ш, КЗС-25Б, КЗС-50.

Агрегати ЗАВ-25 і ЗАВ-50 відрізняються від агрегатів ЗАВ-20 і ЗАВ-40 тим, що вони додатково комплектуються машинами попереднього очищення продуктивністю 50 т/год і бункерами тимчасового зберігання по 100 т. Крім того, агрегати та комплекси оснащені новими і модернізованими зерноочисними машинами більшої продуктивності.

Таблиця 18 - Технічна характеристика агрегатів і комплексів обробки зерна

Зерноочисні агрегати ЗАВ використовують у тих зонах України, де вологість зерна в період жнив не перевищує 16% і немає необхідності у його штучному сушінні. Агрегат ЗАВ-25 є базовою моделлю і складається з відділень приймання, тимчасового зберігання й попереднього очищення зерна продуктивністю 50 т/год та основного відділення продуктивністю 26 т/год. До комплексів КЗС-25Ш і КЗС-25Б додатково входять сушильні відділення відповідно з шахтною сушаркою СЗШ-16А і двома барабанними сушарками СЗСБ-8А.

Технологічний процес ґрунтується на принципі потокової обробки зерна. Устаткування агрегату створює єдину за продуктивністю потокову технологічну лінію з приймання та очищення зерна, яка забезпечує доведення його якості до базисних кондицій.

Усі операції з приймання вороху, обробки та транспортування зерна, відпуску готової продукції та відходів механізовані та електрифіковані.

Потужність електродвигуна Р, кВт, зерноочисних машин залежить від їх завантаження за наступною залежністю

(121)

де Р_Х – потужність холостого ходу, кВт (таблиця 19); А₁, А₂ – коефіцієнти які залежать від конструкції машини і технології очищення, кВт∙ год/т, кВт∙ год²/т² (таблиця 19); Q – пропускна здатність машини, т/год; h_п – ККД передачі.

Таблиця 19 - Значення потужності холостого ходу Р_Х і коефіцієнтів А₁ і А₂ для машин, що входять до агрегату ЗАВ-20

Для зерноочисних машин характерним є сезонність у роботі і невеликий обсяг використання протягом року. Їх механічні характеристики мають вентиляторний вигляд, момент статичних опорів при зрушенні малий, тому перевірка привода за умов пуску не потрібна. Режим роботи електродвигуна тривалий, практично з постійним навантаженням. Електроприводи зерноочисних машин експлуатуються в запилених приміщеннях або на відкритому повітрі.