Денної форми навчання

Проректор з навчальної роботи

Проф. Гаврилюк С. В.

Р.

РОБОЧА навчальна ПРОГРАМА

дисципліни „Методологія країнознавчих досліджень”

ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Луцьк 2011

„Методологія країнознавчих досліджень”. Робоча навчальна програма курсу. – Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011. – 26 с.

Розробник:

канд. геогр. наук, доцент

кафедри країнознавства і

міжнародних відносин Патійчук В.О.

Рецензент:

канд. геогр. наук, доцент

кафедри міжнародних

економічних відносин Корчун В. С.

Робоча навчальна програма розглянута

і затверджена на засіданні кафедри

країнознавства і міжнародних відносин,

протокол № 1 від 29.08.2011 р.

Завідувач кафедри:

доктор геогр. наук, професор

кафедри країнознавства і

міжнародних відносин Коцан Н. Н.

Робоча навчальна програма схвалена

методичною комісією факультету

міжнародних відносин

протокол № 1 від 09.09.2011 р.

Голова комісії:

канд. геогр. наук, доцент

кафедри країнознавства і

міжнародних відносин Романюк Н. І.

· Опис навчальної дисципліни

· ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна „Методологія країнознавчих досліджень” є професійноорієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців спеціальності 6.030201 – „Країнознавство” напряму 0302 – „міжнародні відносини” (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”). Вона є складовою частиною підготовки студентів-бакалаврів до системного сприйняття країнознавства як новітньої синтезованої міждисциплінарної науки, яка формується і розвивається на стику кількох суміжних суспільних дисциплін і покликана формувати цілісне, об’ємне й водночас багате сприйняття країн (держав) як складних суспільно-політичних, геокультурних і соціально-економічних утворень. Студенти мають змогу через призму раніше отриманих знань та вмінь по-новому підійти до розуміння рушійних сил суспільного прогресу в окремо взятих країнах чи регіональних блоках держав, зрозуміти комплекс причин, котрі зумовлюють прискорений розвиток чи відставання окремих держав у суспільному розвитку. Вони так само мають змогу значно ширше поглянути на суперечливий характер розвитку окремих держав через системну взаємодію зі світовими цивілізаційними процесами і глобальним характером сучасної політики та економіки.

Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів із актуальними проблемами країнознавчих досліджень, надати їм знання основ проведення комплексних країнознавчих досліджень, а також формування у їх навичок збору й опрацювання країнознавчої інформації.

Об’єкт: країнознавчі дослідження та методологія їх проведення.

Предмет навчальної дисципліни – специфічні особливості й методика проведення різнопрофільних країнознавчих досліджень.

Вимоги до знань та вмінь. Студенти повинні з нати: основні положення й дефініції країнознавчої теорії; основні методи й методики країнознавчих досліджень; нові методи й методики країнознавчих досліджень; проблеми розвитку країнознавства як комплексної наукової галузі; основні методологічні засади організації та проведення комплексних країнознавчих досліджень із використанням сучасних методик і методів збору та опрацювання різноманітної країнознавчої інформації; основні труднощі у побудові робочих гіпотез дослідження; варіанти складання робочої програми дослідження; методи й методики країнознавчих досліджень відповідно до обраного об’єкта й конкретизованого предмета дослідження.

Студенти повинні вміти: застосовувати набуті знання на практиці; аналізувати основні положення країнознавчої теорії; правильно застосовувати підбір країнознавчих методів і методик дослідження; проводити країнознавчі дослідження на основі нових методів і методик; проводити комплексну країнознавчу характеристику території; розробляти комплексні програми країнознавчих досліджень; використовувати різноманітні країнознавчі методи й методики обробки первинної інформації; розробляти аналітичні моделі країнознавчих процесів і явищ.

Місце дисципліни у структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна „Методологія країнознавчих досліджень” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, базується на навчальних дисциплінах „Вступ до країнознавства”, „Територіальна організація суспільства”, „Країнознавство”, „Основи проведення наукових досліджень” та ін. та є основою для вивчення навчальних дисциплін бакалаврської підготовки: „Цивілізаційні процеси в країнах і регіонах світу”, „Політична географія”, „Міжнародні відносини і зовнішня політика” тощо та написання курсових і бакалаврських робіт.