Література: 3; 6;14; 15; 18; 24; 27; 29; 32; 35; 39; 54; 55; 59; 63; 64; 66; 69; 71; 72; 76; 86; 103; 104; 109; 113; 115; 120; 124; 126.

Тема 4. Типові методики і методи проведення комплексних і часткових країнознавчих досліджень (2 год.)

Поняття методу і методики країнознавчих досліджень. Методологічні прийоми, способи, процедури, методики і техніка проведення різних видів країнознавчих досліджень. Класифікація методів країнознавчих досліджень: філософські (загальнонаукові), міждисциплінарні (спільні для кількох галузей знань), конкретно-наукові (спеціальні), методико-технічні. Загальнонаукові та специфічні методи досліджень (системний, індукції і дедукції, описовий, порівняльний, історичний, статистичний, картографічний, літературний, соціологічний, прогнозування тощо). Синтез як провідний метод країнознавчих досліджень.

Поняття країнознавчої аналітики. Компаративістські методи країнознавчих досліджень. Порівняння як основна форма країнознавчих досліджень. Методика оцінки суспільно-географічного положення. Поняття країнознавчої експертизи. Специфіка проведення країнознавчого експерименту і моніторингу. Ситуативний метод та специфіка його застосування у країнознавчих дослідженнях. Метод абстрагування (ізольоване, узагальнене, ідеалізоване). Метод аналогів. Метод „вроцлавської таксономії”. Метод генералізації. Метод дії. Метод комплексних класифікацій. Метод композиції. Метод конкретного аналізу. Метод конфігуративних досліджень. Метод періодизації. Метод ретроспективного аналізу. Специфіка використання історичного методу. Метод екстраполяції. Метод послідовних порівнянь. Метод теорії груп. Метод ухвалення рішень. Змішано-скануючий метод. Метод перепису. Раціональний метод. Математико-статистичні методи (балансовий, факторний аналіз, кореляційний аналіз, метод прогресії, бальний метод, метод бонітування, метод графів, індексний метод та ін.). Метод „теорії ігор”. Метод „гра масштабами”. Картографічний метод. Соціологічні методи країнознавчого дослідження (інтерв’ю, анкетування, бесіда, опитування та ін.). Синергетичні методи проведення країнознавчих досліджень. Метод інституціоналізму. Метод композиції. Методи моделювання і прогнозування. Особливості проведення в країнознавчих дослідженнях конвент-аналізу та івент-аналізу. Когнітивне картування. Дельфійський метод. Математичні, структурні, функціональні, аналітичні, числові, імітаційні, статичні, стохастичні та інші моделі. Праксеологічні методи країнознавчих досліджень. Методи і методики країнознавчого спостереження, таксономії, типізації, класифікації і районування.

Тема 5. Проблеми дослідження опорних елементів країни (2 год.)

Функції та значення загальних відомостей про країну. Короткі загальні відомості та відомості спеціального призначення. Етимологія назви держави. Державні атрибути (прапор, герб, гімн) як об’єкти дослідження. Параметри, форми, кольорова символіка та змістове наповнення гербів та прапорів. Типові сюжети та зміст національних гімнів. Історичні особливості виникнення, еволюція форми та змісту державних атрибутів. Інші символи держави (грошові знаки, рослини, тварини, графічні та астральні знаки тощо). Образ країни: структура та динаміка. Базові (ключові) елементи образу країни. Проблеми образу-штампа країни та його достовірності в сучасних умовах.

Основні елементи країнознавчого дослідження: територія, географічне та геополітичне положення; історичні закономірності формування та еволюції етносу, держави й суспільства; природа і природокористування; демографічні процеси, етнічні та релігійні відносини; господарство; правова та політична система; суспільство; внутрішні регіональні відмінності.

Географічне положення, розміри й форми території та кордони країни. Суть та чинники географічного положення країни. Макро-, мезо- та мікроположення. Функції географічного положення в сучасних суспільних умовах. Вплив географічного положення на суспільний розвиток окремих країн.

Розміри та форма території країни. Острівні та півострівні країни. Країни компактної форми та з витягнутою територією. Анклави і ексклави. Значення „серцевинних ядер” країни та географічного положення країни.

Означення політичних кордонів. Делімітація та демаркація. Походження, типологія та функція кордонів. Дослідження кордонів окремої країни. Значення сусідського положення, сучасне транскордонне співробітництво.

Значення географічного та геополітичного положення країни. Вплив розмірів та конфігурації державної території на її суспільний розвиток. Фізичний, політичний, соціально-психологічний, економічний, культурний та інформаційний простір держави. Проблеми центру й периферії, „ силових ядер” і зон економічного зростання. Аналіз кордонів країни. Типізація і функції державних кордонів. Проблеми комплексного дослідження території держави. Нові наукові підходи щодо країнознавчого оцінювання просторового положення держави.