Тести для самоконтролю знань студентів

1. Як називається країнознавчий метод, суть якого полягає в здійсненні дослідження на основі аналізу переходу від одного територіального рівня до іншого – дозволяє висвітлити найрізноманітніші сторони конкретної території, в тому числі її зональної і макрорегіональної своєрідності:

а) метод генералізації;

б) «гра масштабами»;

в) метод Дельфі;

г) метод брейнстормінгу;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

2. Як називається країнознавчий метод, зміст якого полягає в розрахунку індексних показників, що можуть співставлятися і, які характеризують різні сторони економічного та соціального життя країн світу за певний проміжок часу і в сукупності дають змогу визначити індекс розвитку людського суспільства взагалі:

а) метод генералізації;

б) «гра масштабами»;

в) метод Дельфі;

г) індексний метод;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

3. Як називаються група країнознавчих методів, із допомогою яких здійснюються різноманітні методичні способи порівняння досліджуваних явищ, процесів, фактів на основі характерних ознак і проявів:

а) праксеологічні;

б) екстраполяції;

в) компаративістські;

г) дедуктивні;

ґ) індуктивні;

д) конкретизації?

4. Як називається форма країнознавчого абстрагування, при якій відбувається умовне вичленення досліджуваного явища із певної цілісності:

а) узагальнене;

б) ідеалізоване;

в) ізольоване;

г) комплексне;

ґ) конкретизоване;

д) жоден із варіантів не підходить?

5. Як називається форма країнознавчого абстрагування, при якій відбувається умовне виділення із цілісності досліджуваного об’єкта найсуттєвіших його властивостей:

а) узагальнене;

б) ідеалізоване;

в) ізольоване;

г) комплексне;

ґ) конкретизоване;

д) жоден із варіантів не підходить?

6. Як називається форма країнознавчого абстрагування, при якій відбувається умовна заміна реального емпіричного явища ідеалізованою схемою:

а) узагальнене;

б) ідеалізоване;

в) ізольоване;

г) комплексне;

ґ) конкретизоване;

д) жоден із варіантів не підходить?

7. Як називається спосіб країнознавчого дослідження, при якому знання і дані про який-небудь об’єкт дослідження виводяться з представлення, що вже склалося про інший подібний до нього:

а) метод генералізації;

б) метод аналогів;

в) метод Дельфі;

г) метод екстраполяції;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

8. Як називається спосіб країнознавчого дослідження, який вимагає особливо ретельного відбору найбільш істотних і специфічних для конкретної території матеріалів, при нехтуванні другорядними властивостями з метою виділення головного і визначаючого:

а) метод генералізації;

б) метод аналогів;

в) метод Дельфі;

г) метод екстраполяції;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

9. Як називається метод країнознавчого дослідження, що ґрунтується на передбаченні майбутнього як безпосереднього продовження теперішнього:

а) метод генералізації;

б) метод аналогів;

в) метод Дельфі;

г) метод екстраполяції;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

10. Як називається метод країнознавчого дослідження, що ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, явищ, процесів з точки зору єдності та цілісності їх компонентів:

а) метод генералізації;

б) метод аналогів;

в) метод композиції;

г) метод екстраполяції;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

11. Як називається комплекс дослідницьких країнознавчих прийомів, які ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу для виявлення специфічних ознак країнознавчих об'єктів:

а) метод аналогів;

б) метод конфігуративних досліджень;

в) метод композиції;

г) метод екстраполяції;

ґ) синектичний метод;

д) праксеологічний метод?

12. Як називається спосіб країнознавчого дослідження, зміст якого полягає у розгляданні як об'єкта аналізу не окремої країни, а сукупності (блоків, союзів, об'єднань, альянсів тощо) країн:

а) метод «теорії груп»;

б) метод конфігуративних досліджень;

в) метод композиції;

г) метод екстраполяції;

ґ) інституційний метод;

д) праксеологічний метод?

13. Виберіть правильне трактування «золотого правила» країнознавства:

а) виграєш в якості досліджуваних об’єктів – програєш у кількості досліджуваних властивостей;

б) виграєш у якості досліджуваних об’єктів – програєш у масштабах території;

г) чим вища якість будь якого країнознавчого дослідження, тим більше властивостей буде досліджено?

14.. Як називається країнознавча модель, яка відображає просторові процеси об’єктивні за змістом, але суб’єктивні за формою:

а) матеріальна;

б) ідеальна;

в) віртуальна?

15. Як називається країнознавча модель, яка відображає просторові процеси об’єктивні за формою і змістом:

а) матеріальна;

б) ідеальна;

в) віртуальна?

16. Як називається елементарна одиниця країнознавчої класифікації:

а) район;

б) пунсон;

в) таксон;

г) ареал;

ґ) регіон;

д) анклав?

17. Метод узагальнення – це:

а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про політичний об’єкт виводяться на вищий ступінь абстракції шляхом виявлення ознак, які властиві процесам і явищам досліджуваного політичного явища;

б) спосіб наукового дослідження політичних процесів і явищ, який ґрунтується на мисленому виділенні суттєвих властивостей і зв’язків об’єкта і нехтуванні при цьому його другорядними ознаками;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, просторових явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;

г) жоден із варіантів?

18. Що означає поняття „країнознавчий моніторинг”:

а) передбачення подій у майбутньому;

б) спостереження за конкретними країнознавчими явищами й процесами, їх оцінювання та прогнозування;

в) комплексне дослідження усіх складників цілісного просторового процесу;

г) часткове дослідження окремих частин просторового процесу;

ґ) дослідження головних складових окремого країнознавчого?

19. Який із указаних методів передбачає вивчення результативності (ефективності) впровадження управлінських рішень?:

а) ідеалізації; ґ) абстрагування;

б) змішано-скануючий; д) екстраполяції;

в) праксеологічний; е) періодизації;

г) вроцлавської таксономії; є) метод «гілок»?

20. Історичний метод у країнознавстві – це:

а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому;

б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який дає можливість робити висновки та узагальнення про її сучасний стан на основі аналізу попереднього розвитку просторових процесів;

г) жоден із варіантів?

21. Що таке енциклопедичність у країнознавчих дослідженнях:

а) залежність і запозиченість наукової позиції дослідника від авторитетних думок провідних науковців у сфері країнознавчих досліджень;

б) універсальна схема подачі всіх відомих країнознавчих явищ і процесів у комплексному поєднанні у повній короткій характеристиці;

в) установлений стандарт аналізу будь-якого країнознавчого об’єкта за класичною схемою?

22. Що таке шаблонність у країнознавчих дослідженнях:

а) залежність і запозиченість наукової позиції дослідника від авторитетних думок провідних науковців у сфері країнознавчих досліджень;

б) універсальна схема подачі всіх відомих країнознавчих явищ і процесів у комплексному поєднанні у повній короткій характеристиці;

в) установлений стандарт аналізу будь-якого країнознавчого об’єкта за класичною схемою?

23. Що таке енциклопедичність у країнознавчих дослідженнях:

а) залежність і запозиченість наукової позиції дослідника від авторитетних думок провідних науковців у сфері країнознавчих досліджень;

б) універсальна схема подачі всіх відомих країнознавчих явищ і процесів у комплексному поєднанні у повній короткій характеристиці;

в) установлений стандарт аналізу будь-якого країнознавчого об’єкта за класичною схемою?

24. Метод періодизації – це:

а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому;

б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який дає можливість робити висновки та узагальнення про її сучасний стан на основі аналізу попереднього розвитку просторових процесів;

г) жоден із варіантів?

25. Метод ретроспективного аналізу в країнознавстві – це:

а) спосіб дослідження, при якому всі країнознавчі процеси та явища вивчаються у хронологічному порядку з виявленням зв’язків у минулому, теперішньому й майбутньому;

б) метод, який ґрунтується на поділі просторових процесів та явищ на основні якісно відмінний один від одного періодів;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який дає можливість робити висновки та узагальнення про її сучасний стан на основі аналізу попереднього розвитку просторових процесів;

г) жоден із варіантів?

26. Кількісні методи в країнознавчо-аналітичних дослідженнях:

а) визначають якісні ознаки об’єкта, його властивості;

б) дають відповідні числові характеристики, показники;

в) це статистичні, аналітичні, імітаційні методи;

г) представляють собою застосування великої кількості методик із різних наук?

27. Метод абстрагування – це:

а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;

б) спосіб наукового дослідження країнознавчих процесів і явищ, який ґрунтується на мисленому виділенні суттєвих властивостей і зв’язків об’єкта й нехтуванні при цьому його другорядними ознаками;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, просторових явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;

г) жоден із варіантів?

28. До групи методико-технічних методів країнознавчих досліджень належать:

а) системний аналіз, історичний та порівняльний аналіз;

б) метод ранжування, матричний метод і квантифікація;

в) одновимірний та багатовимірний статистичний аналіз;

г) усі вищеназвані варіанти?

29. Метод екстраполяції – це:

а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;

б) метод, який ґрунтується на передбаченні майбутнього країнознавчого процесу як безпосереднього продовження теперішнього;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, політичних явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;

г) жоден із варіантів?

30. Як називається в країнознавча модель, яка складається на основі прямого спостереження за просторовими процесами і явищами шляхом їх осмислення й оцінювання:

а) феноменологічна;

б) асимптотична;

в) модель ансамблів;

г) жоден із варіантів?

31. Як називається в країнознавча модель, яка відтворює склад елементів країнознавчої системи, явища, процесу і взаємозв’язку між ними, тобто структуру об’єкта моделювання:

а) структурна;

б) функціональна;

в) аналітична;

г) числова;

ґ) імітаційна;

д) знакова?

32. Як називається в країнознавча модель, яка імітує спосіб поведінки оригіналу, його функціональну залежність від зовнішнього середовища:

а) структурна;

б) функціональна;

в) аналітична;

г) числова;

ґ) імітаційна;

д) знакова?

33. Як називається в країнознавча модель, яка дозволяє одержати явні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що характеризують досліджуване явище:

а) структурна;

б) функціональна;

в) аналітична;

г) числова;

ґ) імітаційна;

д) знакова?

34. Як називається в країнознавча модель, яка характеризуються тим, що значення необхідних величин можна одержати в результаті застосування кількісних обрахунків, які входять до математичного співвідношення:

а) структурна;

б) функціональна;

в) аналітична;

г) числова;

ґ) імітаційна;

д) знакова?

35. Як називається в країнознавча модель, яка реалізують на ЕОМ у вигляді моделюючих алгоритмів (програм), що дозволяють обчислити значення вихідних характеристик і визначити новий стан, у якому знаходиться модель при заданих значеннях вхідних змінних, параметрів і початковому стані моделі:

а) структурна;

б) функціональна;

в) аналітична;

г) числова;

ґ) імітаційна;

д) знакова?

36. Метод композиції – це:

а) спосіб дослідження, при якому знання і дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;

б) метод, який ґрунтується на передбаченні майбутнього країнознавчого процесу як безпосереднього продовження теперішнього;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, просторових явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;

г) жоден із варіантів?

37. До загальнонаукових методів аналітико-країнознавчих досліджень відносять:

а) системний аналіз, історичний та порівняльний аналіз;

б) математичне моделювання та кластерний аналіз;

в) одновимірний та багатовимірний статистичний аналіз;

г) всі вищеназвані варіанти?

38. Який із вказаних країнознавчих методів передбачає вивчення конкретної політичної ситуації на будь-якій території:

а) івент-аналіз;

б) контент-аналіз;

в) когнітивне картування;

г) метод Дельфі?

39. Метод аналогів у країнознавстві – це:

а) спосіб дослідження, при якому знання й дані про країнознавчий об’єкт виводяться з уявлення, яке склалося про інший подібний об’єкт;

б) метод, котрий ґрунтується на передбаченні майбутнього країнознавчого процесу як безпосереднього продовження теперішнього;

в) спосіб дослідження країнознавчої ситуації, який ґрунтується на аналізі об’єкта чи його окремих сторін, політичних явищ і процесів із погляду єдності та цілісності їх компонентів;

г) жоден із варіантів?

40. Як називається країнознавча модель, яка дає змогу одержати певні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, які характеризують певне просторове явище:

а) аналітична; г) імітаційна;

б) числова; ґ) знакова;

в) структурна; д) функціональна.

41. Інформаційний кадастр у країнознавчих дослідженнях – це:

а) недостатність інформації у будь-якому країнознавчому дослідженні;

б) сукупність недостовірних даних, які заплутують процес дослідження чи функціонування об’єкта;

в) повна й добре структурована сукупність даних, необхідних і достатніх для повноцінного забезпечення дослідницьких чи функціональних потреб;

г) жоден із варіантів?

42. Для визначення адекватності інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:

а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі адекватних фактів;

б) первинна класифікація (за призначенням, за параметрами обробки) та підсумкова класифікація адекватності інформації;

в) методика експертно-лінвістичних оцінок (дуже зручно, зручно, середньо, погано, дуже погано);

г) структуризація значень адекватності інформації за об’єктивністю генерування?

43. Когнітивне картування у країнознавстві – це:

а) метод, котрий вивчає всю сукупність країнознавчих процесів і явищ у їхній динаміці;

б) дослідження політичної поведінки, заяв і висловів осіб, які беруть участь у прийнятті політичних рішень на рівні держави і міжнародних структур;

в) метод аналізу змісту політичних документів;

г) жоден із варіантів?

44. Методика контент-аналізу у країнознавстві – це:

а) метод, котрий вивчає всю сукупність країнознавчих процесів і явищ у їхній динаміці;

б) дослідження політичної поведінки, заяв і висловів осіб, які беруть участь у прийнятті політичних рішень на рівні держави і міжнародних структур;

в) метод аналізу змісту політичних документів;

г) жоден із варіантів?

45. Для визначення толерантності інформації у країнознавчих дослідженнях здійснюється:

а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі важливих фактів;

б) використання коефіцієнта толерантності, за яким і розраховується його величина;

в) методика експертно-лінвістичних оцінок (дуже зручно, зручно, середньо, погано, дуже погано);

г) структуризація значень толерантності інформації за об’єктивністю генерування?

46. Для визначення релевантності інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:

а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі важливих фактів і зв’язаності змістового інформаційного масиву;

б) використання коефіцієнта релевантності, за яким і розраховується його величина;

в) процедура, в основі якої лежить концепція інформаційного кадастру;

г) структуризація значень релевантності інформації за об’єктивністю генерування?

47. Методи компаративістики в країнознавчих дослідженнях – це:

а) сукупність усіх методів прогнозування;

б) система різноманітних порівняльних методів;

в) методика класифікації країнознавчих процесів і явищ;

г) жоден із варіантів?

48. Метод абстрагування в країнознавстві – це:

а) сукупність даних, які вказують на реальний стан дійсності;

б) взаємозв’язані факти, які складають одне ціле;

в) метод уявного виділення найсуттєвіших, основних ознак та зв’язків, які характеризують предмети та явища;

г) жоден із варіантів?

49. Для визначення повноти інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:

а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі повноцінних фактів;

б) первинна класифікація (за призначенням, за параметрами обробки) та підсумкова класифікація повноти інформації;

в) процедура, в основі якої лежить концепція інформаційного кадастру;

г) структуризація значень повноти інформації за об’єктивністю генерування?

50. Метод конкретизації в країнознавстві – це:

а) те саме, що абстрагування;

б) метод реалістичного уточнення, наочності та доступності у процесі пізнання;

в) таке поняття, яке взагалі не належать до країнознавчого аналізу;

г) жоден із варіантів?

51. Для визначення важливості інформації в країнознавчих дослідженнях здійснюється:

а) звичайна аналітична процедура, побудована на логічному відборі важливих фактів;

б) первинна класифікація (за призначенням, за параметрами обробки) та підсумкова класифікація важливості інформації;

в) процедура, в основі якої лежить концепція інформаційного кадастру;

г) структуризація значень важливості інформації за об’єктивністю генерування?

52. Структурно-функціональний аналіз у країнознавстві – це:

а) своєрідне продовження системного аналізу, в якому увага фокусується на прямих та опосередкованих функціях різних територіальних структур;

б) система дослідження, де між експертами розділяються окремі завдання (кожен має свої функції);

в) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини;

г) жоден із варіантів?

53. Одним із обовязкових елементів програми країнознавчого дослідження повинно бути:

а) залучення до дослідження фахівців інших галузей;

б) підбір методів для проведення дослідження;

в) вивчення результатів дослідження;

г) оприлюднення результатів дослідження.

54. Скільки максимально найбільше робочих гіпотез може бути при проведенні будь-якого країнознавчого дослідження:

а) одна; г) чотири;

б) дві; ґ) п’ять;

в) три; д) безліч?

55. Основними вимогами до джерела, з якого отримується інформація в якості дослідницького матеріалу у країнознавстві, повинні бути:

а) функціональна направленість, організаційна приналежність;

б) легальність, інформативність, достовірність, актуальність;

в) релевантність, толерантність, вартість;

г) усі три вищеназвані пункти важливі?

56. Порівняльний аналіз у країнознавстві – це:

а) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини;

б) представлення країнознавчого процесу як ланцюга взаємопов’язаних явищ, кожне з яких здійснює вплив на ситуацію загалом;

в) метод, котрий дає можливість розглядати конкретні явища у контексті різних історичних і соціальних передумов, які вивчаються у порівнянні;

г) жоден із варіантів?

57. Історичний аналіз у країнознавчих дослідженнях – це:

а) метод, котрий зіставляє теперішнє з минулим, дослідження етапів виникнення і розвитку тих чи інших політичних явищ;

б) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини;

в) представлення політичного процесу як ланцюга взаємопов’язаних явищ, кожне з яких здійснює вплив на ситуацію загалом;

г) жоден із варіантів?

58. Методика івент-аналізу у країнознавчих дослідженнях – це:

а) метод, що зіставляє теперішнє з минулим, дослідження етапів виникнення і розвитку тих чи інших країнознавчих явищ;

б) дослідження множини елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї множини і створює певну країнознавчу ситуацію;

в) представлення країнознавчого процесу як ланцюга взаємопов’язаних явищ, кожне з яких здійснює вплив на ситуацію загалом;

г) жоден із варіантів?

59. Що є найважливішим у результатах країнознавчих досліджень:

а) переконливість;

б) достовірність;

в) чіткість викладу;

г) усі три вищеназвані пункти важливі?

60. Біхевіористський аналіз у країнознавстві – це:

а) метод, котрий фокусує увагу дослідження на взаємодії людей, їх зв’язках відповідно до цінностей, норм, звичок, політичних орієнтацій;

б) метод, що дає можливість розглядати конкретні явища у контексті різних історичних і соціальних передумов, які вивчаються у порівнянні.

в) метод вивчення взаємодії поведінки індивідів із їх політичними орієнтаціями.

г) особливий метод прикладної політології і політичного країнознавства, у якому увага дослідників зосереджується на емоційно-почуттєвих відчуттях, уявленнях індивідів та груп про політичні феномени;

ґ) жоден із варіантів?

61. Який із указаних методів передбачає вивчення документальної основи країнознавчих об’єктів:

а) івент-аналіз;

б) контент-аналіз;

в) когнітивне картування;

г) метод „Дельфі”?

62. Ситуативний метод у країнознавстві – це:

а) урахування всіх (перманентних та тимчасових, об’єктивних та суб’єктивних) умов та обставин, які створюють конкретний процес, положення;

б) метод, котрий фокусує увагу дослідження на взаємодії людей, їх зв’язках відповідно до цінностей, норм, звичок, політичних орієнтацій;

в) особливий метод прикладної політології і країнознавства, у якому увага дослідників зосереджується на емоційно-почуттєвих відчуттях, уявленнях індивідів та груп про політичні феномени;

г) жоден із варіантів?

63. Як називається модель у країнознавстві, яка може бути наближена за формою і змістом до реальної, але відображає ідеальні політичні ситуації, які будуються за допомогою інтелекту і мають почасти тільки умовну реалізацію в комп’ютерних системах:

а) матеріальна;

б) ідеальна;

в) віртуальна?

64. Метод аналізу вигід і витрат у країнознавстві – це:

а) запозичена методика з економічного аналізу, яка дає змогу на статистичному рівні дослідити можливі або існуючі вигоди і втрати;

б) урахування всіх (перманентних та тимчасових, об’єктивних та суб’єктивних) умов та обставин, які створюють конкретний процес, положення;

в) балансово-статистичний метод, запозичений з економіки та статистики;

г) такий метод взагалі не використовується у країнознавчих дослідженнях?

65. Яке дослідження в країнознавстві називається пілотажним або піонерним:

а) дослідження, зав­дання якого полягає в безпосередньому і всебічному ви­вченні країнознавчого об’єкта в нормальних, при­родних умовах, у просторовому контексті його повсякденно­го життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;

б)пробне дослідження пере­важно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, про­цедур і методів організації масового польового вивчення території;

в) різновид повторного дослідження, мета якого – ви­вчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті про­тягом певного проміжку часу;

г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?

66. Яке дослідження в країнознавстві називається польовим:

а) дослідження, зав­дання якого полягає в безпосередньому і всебічному ви­вченні країнознавчого об’єкта в нормальних, при­родних умовах, у просторовому контексті його повсякденно­го життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;

б)пробне дослідження пере­важно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, про­цедур і методів організації масового польового вивчення території;

в) різновид повторного дослідження, мета якого – ви­вчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті про­тягом певного проміжку часу;

г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?

67. Яке дослідження в країнознавстві називається панельним:

а) дослідження, зав­дання якого полягає в безпосередньому і всебічному ви­вченні країнознавчого об’єкта в нормальних, при­родних умовах, у просторовому контексті його повсякденно­го життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;

б)пробне дослідження пере­важно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, про­цедур і методів організації масового польового вивчення території;

в) різновид повторного дослідження, мета якого – ви­вчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті про­тягом певного проміжку часу;

г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?

68. Яке дослідження в країнознавстві називається лонгітюдним:

а) дослідження, зав­дання якого полягає в безпосередньому і всебічному ви­вченні країнознавчого об’єкта в нормальних, при­родних умовах, у просторовому контексті його повсякденно­го життя, що фактично відбувається на місці безпосереднього розміщення (дислокації) досліджуваного об’єкта;

б)пробне дослідження пере­важно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної країнознавчої інформації, про­цедур і методів організації масового польового вивчення території;

в) різновид повторного дослідження, мета якого – ви­вчення змін, які відбуваються у досліджуваному країнознавчому об’єкті про­тягом певного проміжку часу;

г) вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об’єктами?

69. Що таке програма країнознавчого дослідження:

а) науковий документ, який містить методологічні, методичні та процедурні основи дослідження країнознавчого об’єкта;

б) набір теоретичних і методологічних конструкцій для розв’язання конкретних наукових завдань;

в) сукупність усіх дій, які застосовує науковець у процесі дослідження країнознавчого об’єкта;

г) усі вищевказані пункти підходять до визначення програми країнознавчого дослідження?

70. Що називається об’єктом країнознавчого дослідження:

а) це те, на що направлений процес пізнання, який являє собою явище або процес, на який скероване дослідження;

б) є ті сторони, властивості, особливості об'єкта, які безпосеред­ньо підлягають вивченню;

в) усі ті властивості, явища і процеси, які може дослідити науковець;

г) сукупність основоположних наукових принципів, які використовує дослідник у процесі наукового пізнання?

71. Що є предметом країнознавчого дослідження:

а) це те, на що направлений процес пізнання, який являє собою явище або процес, на який скероване дослідження;

б) є ті сторони, властивості, особливості об'єкта, які безпосеред­ньо підлягають вивченню;

в) усі ті властивості, явища і процеси, які може дослідити науковець;

г) сукупність основоположних наукових принципів, які використовує дослідник у процесі наукового пізнання?

72. Що називається методологією країнознавчого дослідження:

а) це те, на що направлений процес пізнання, який являє собою явище або процес, на який скероване дослідження;

б) є ті сторони, властивості, особливості об'єкта, які безпосеред­ньо підлягають вивченню;

в) усі ті властивості, явища і процеси, які може дослідити науковець;

г) вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби дослідницької діяльності?

73. Метод країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

74. Принцип країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

75. Методологічний прийом країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

76. Методологічна процедура країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

77. Методологічний спосіб країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

78. Методика країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність використання конкретних процедур, методів і наукових принципів, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

79. Техніка країнознавчого дослідження – це:

а) вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки;

б) сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання;

в) окрема дія для досягнення мети дослідження;

г) система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження;

ґ) встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження;

д) послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень;

е) сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур?

80. Метод дедукції у країнознавстві – це:

а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);

б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);

в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;

г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;

ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;

д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?

81. Метод індукції у країнознавстві – це:

а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);

б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);

в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;

г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;

ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;

д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?

82. Аналіз і синтез з у країнознавстві – це:

а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);

б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);

в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;

г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;

ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;

д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?

83. Метод умовиводу у країнознавстві – це:

а) будь-яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, судження – зв’язок двох понять, одне з них яких є суб’єктом (логічний підмет), друге – предикатом (логічний присудок);

б) логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок);

в) процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин;

г) один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження, який розглядається як рух знання від загального до конкретного, що дає можливість із фактичного матеріалу вибирати сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки вивести нове знання;

ґ) один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального;

д) різноманітні логічні прийоми, з допомогою яких накопичуються емпіричні знання?

84. Що таке корисність країнознавчої інформації:

а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;

б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;

в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;

г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;

ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;

д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?

85. Що таке точність країнознавчої інформації:

а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;

б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;

в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;

г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;

ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;

д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?

86. Що таке повнота країнознавчої інформації:

а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;

б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;

в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;

г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;

ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;

д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?

87. Що таке своєчасність країнознавчої інформації:

а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;

б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;

в) характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку країнознавчих подій;

г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;

ґ) характеризується вчасність опрацювання і подачі результатів дослідження;

д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?

88. Що таке достовірність країнознавчої інформації:

а) здатність відповідати заданим потребам і задовольняти потреби у попиту на неї;

б) характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній країнознавчій ситуації, глибиною освітлення основних подій;

в) характеризує ступінь конкретності фактів, висновків, аргументів результатів розвитку країнознавчих подій;

г) здатність відповідати заданим параметрам дослідника;

ґ) своєчасність в опрацюванні і подачі результатів дослідження;

д) чітко аргументована з конкретними рекомендаціями і пропозиціями?

89. Що таке країнознавча гіпотеза:

а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;

б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;

в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;

г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?

90. Що таке країнознавча концепція:

а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;

б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;

в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;

г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?

91. Що таке країнознавча парадигма:

а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;

б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;

в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;

г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?

92. Що таке країнознавча теорія:

а) сукупність наукових тверджень, які потребують ґрунтовного доведення і підтвердження;

б) форма узагальненого відображення дійсності в мисленні, знання, що мають строгу визначену форму;

в) наукова точка зору, яка висувається дослідником, але не є визнаною у широкому науковому загалі;

г) система наукових поглядів, що становлять ґрунтовне вчення і постійно удосконалюються?

93. Що таке цілісність країнознавчого об’єкта:

а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;

б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;

в) взаємозалежність системи і середовища – система фор­мує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із сере­довищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;

г) кожний компонент системи, в свою чер­гу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджуєть­ся, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;

ґ) множинність опису кожної структури через принципо­ву складність кожної системи її адекватне пізнання потре­бує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;

д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?

94. Що таке структурність країнознавчого об’єкта:

а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;

б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;

в) взаємозалежність системи і середовища – система фор­мує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із сере­довищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;

г) кожний компонент системи, в свою чер­гу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджуєть­ся, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;

ґ) множинність опису кожної структури через принципо­ву складність кожної системи її адекватне пізнання потре­бує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;

д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?

95. Що таке ієрархічність країнознавчого об’єкта:

а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;

б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;

в) взаємозалежність системи і середовища – система фор­мує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із сере­довищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;

г) кожний компонент системи, в свою чер­гу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджуєть­ся, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;

ґ) множинність опису кожної структури через принципо­ву складність кожної системи її адекватне пізнання потре­бує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;

д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?

96. Що таке самоорганізація країнознавчого об’єкта:

а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;

б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;

в) взаємозалежність системи і середовища – система фор­мує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із сере­довищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;

г) кожний компонент системи, в свою чер­гу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджуєть­ся, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;

ґ) множинність опису кожної структури через принципо­ву складність кожної системи її адекватне пізнання потре­бує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;

д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?

97. Що таке єдність країнознавчого об’єкта:

а) залежність кожного елемента, властивостей і відношення структури від їх місця, функцій та інших властивостей системи всередині цілого;

б) можливість описання системи через установлення її структури та внутрішньої взаємозалежності;

в) взаємозалежність системи і середовища – система фор­мує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із сере­довищем, є при цьому активним компонентом взаємодії;

г) кожний компонент системи, в свою чер­гу, може розглядатися як певна структура, а система, що досліджуєть­ся, в цьому випадку являє собою один із компонентів більш широкої організації компонентів;

ґ) множинність опису кожної структури через принципо­ву складність кожної системи її адекватне пізнання потре­бує побудови множинності різних моделей, кожна із яких описує лише певний аспект досліджуваної організаційної єдності;

д) здатність конкретної структури виконувати певні функції, а вразі їх руйнування – мобілізуватися взаємозамінюватися?

· В який період розвитку країнознавчих знань була започаткована комплексна методологія дослідження країнознавчих об’єктів:

а) античний;

б) середньовічний;

в) епохи великих географічних відкриттів;

г) періоду ХVІІ-ХІХ ст.

ґ) новий (поч. ХХ ст.);

д) аналітичний новітній (кінця ХХ-поч. ХХІ ст.)?

99. Хто з вказаних науковців є вперше займався теоретичними питаннями районування території:

а) М. Ломоносов;

б) К. Арсеньєв;

д) Д. Анучін;

г) М. Пржевальський;

ґ) М. Баранський;

д) В. Семенов-Тянь-Шанський?

· У кого з вказаних науковців наявні видані підручники з теоретичних основ країнознавства:

а) В. Юрківський;

б) М. Мироненко;

в) Я. Машбіц;

г) Б. Яценко;

ґ) С. Кузик;

д) Є. Качан?