Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 9
1. Вивчить теоретичний матеріал з теми з конспекту лекцій, використовуючи рекомендовану літературу. 2. Випишіть основні поняття та терміни з теми з поясненнями. 3. З’ясуйте, яка інформація є для вас новою, яка інформація потрібна для участі у практичному занятті. 4. Проведіть самоконтроль у формі відповідей на теоретичні питання та самотестування з теми. Самотестування з теми рекомендується проходити після опрацювання теоретичного матеріалу теми.
Методи оцінювання: усне та письмове опитування з теоретичних питань, тестування, рецензування відповідей інших студентів під час індивідуального опитуванню (презентації), перевірка виконання реферату та індивідуальної роботи.
Висновки до теми Інформація — це відомості про події, процеси, які відбуваються у господарській діяльності людей, природі, суспільстві. Економічна інформація — це сукупність відомостей, які характеризують виробничу і фінансово-господарську діяльність. За ступенем пізнавальності інформацію у науково-дослідному процесі поділяють на нову, яка відображує новизну запропонованого рішення (наприклад, результати інвентаризації цінностей, факторного аналізу виконання плану виробництва і реалізації продукції) і релевантну, яка раніше була у аналогах. За змістом інформаційне забезпечення поділяють на законодавче, планове і нормативно-довідкове, а також договірне, технологічне, організаційно-управлінське і фактографічне. Фактографічна інформація - сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які дійсно відбулися у виробничій і фінансово-господарській діяльності, відображені у первинних документах, облікових регістрах бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також у звітності про діяльність підприємства, корпорації. Економічна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємств характеризує виробничо-господарський процес, тобто економічну діяльність. Характеризується економічна інформація трьома критеріями: синтактикою, семантикою, прагматикою. Синтактика - структура економічної інформації (символи алфавіту мови інформації, слова, речення, правила побудови їх). Семантика - зміст економічної інформації. Прагматика - корисність економічної інформації, тобто її властивості (достовірність, своєчасність, зручність сприймання тощо). Для зручності групування інформації за кожною позицією номенклатури витрат закріплюють умовні цифрові позначення у вигляді коду (01 — " Витрати на залізничні, водні і повітряні перевезення", 11 — " Витрати на торговельну рекламу", 18 — " Витрати на тару" та ін.). Номенклатура та її позиції являють собою певну систему економічних показників, які є об'єктами дослідження мікроекономіки. Економічний показник - це інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак і реквізитів-підстав, наприклад, показник " ціна товару" складається з однієї підстави — " власне ціни" — і кількох ознак — " найменування, зріст, розмір", " номенклатурний номер", " позначення одиниці товару" тощо. Система машинного перетворення інформації складається з таких елементів: операції, інформаційної процедури, стадії обробки, інформаційної дільниці, інформаційного потоку. Машинна обробка інформації ґрунтується на упорядкуванні масивів інформації створенням інформаційної системи. Масив - це основна інформаційна сукупність, яка бере участь у машинній обробці (виробництво продукції за місяць, табельні номери працівників та ін.). Структура інформаційної системи включає в себе блок даних, файл, секцію файлу, набір файлів, згрупованих у банку даних. Блок даних - це сукупність даних, які записуються або зчитуються технічними засобами як одне ціле. Файл - сукупність даних, яка складається із логічних записів, що стосуються однієї теми (надходження товарів на базу, відпуску товарів у магазини). Секція - частина файлу, яка записується на один том даних, що являє собою змінну фізичну одиницю носія даних (наприклад, котушка магнітної стрічки, на якій зафіксовано надходження сировини і матеріалів від одного постачальника). Банк даних є сукупністю наборів файлів, згрупованих у масивах даних. В практиці міжнародних організацій у процесі обміну інформацією та при вирішенні завдань використовуються скорочення назв країн — блоки буквеної та цифрової ідентифікації країн. Для України: двобуквений алфавітний код України — UА; трибуквений— UКR — вживається в особливих випадках як більш доцільний; цифровий порядковий код — 804 використовується для статистичних розрахунків. Економічна інформація, яка характеризує стан об'єкта дослідження на сучасний момент, називається оперативною, а протягом планового періоду — поточною. Оперативна інформація використовується для поточного (оперативного) контролю і регулювання процесів господарської діяльності. Для дослідження основною є первинна інформація з додатковими вимогами - достовірність інформації про об'єкт дослідження і явища господарської діяльності. У сукупності обліково-економічна інформація відображує певні господарські операції за допомогою даних, що постійно змінюються. Тому їх відносять до змінної інформації. Залежно від ступеня інформаційної деталізації об'єктів обліку розрізняють аналітичну і синтетичну обліково-економічну інформацію. Проблеми інформаційного забезпечення вирішується за допомогою швидкодіючих ПЕОМ для створення інформаційного банку даних. Вивчаючи інформаційний аспект наукового дослідження економіки, можна зробити висновок, що обліково-економічна інформація формується в основі піраміди і є базою інформаційного банку даних для прийняття рішень на різних рівнях управління галуззю. Для раціонального використання банку даних йому необхідно надати певної структури. Система класифікації — це сукупність правил і результат розподілу заданої чисельності об'єктів на певні групи відповідно до встановлених ознак подібності або відмінності цих об'єктів. Система кодування — сукупність правил, які визначають систему знаків і порядок використання їх до подання, передавання, обробки і збереження інформації. Процес привласнення кодового позначення об'єкта обліку називається кодуванням, а перетворення кодового позначення в початкову форму інформації — декодуванням. У системі кодування застосовують алфавіт коду — знаки, які використовуються в системі кодування, і основу коду — кількість знаків у алфавіті коду. У системі кодування обліково-економічної інформації використовуються цифрові, буквені і мішані (буквено-цифрові) знаки, які є алфавітами коду. Систему кодування облікових номенклатур класифікують за різними ознаками. За структурою побудови коди поділяють на порядкові, серійні, порозрядні, або децимальні, шахові (матричні), повторення і комбіновані (мішані), штрихові. Основними структурними елементами кожного наукового документа є аспектація, рубрикація і композиція. Аспектація відображає логіку наукового дослідження, схему його змісту. Композиція - послідовне розміщення основних частин роботи, що дозволяє зробити правильну рубрикацію наукового документа. Рубрикація - поділ наукового документа на окремі логічно підпорядковані частини (розділи, глави, параграфи), які відображають логіку побудови наукового дослідження. Кожна частина наукового документа має короткий, але інформативний заголовок, який відображає її зміст.
Література: [ 6 с. 145-217], [11 с. 155-178 ], [20], [22].
|