Основи маршу

З точки зору командування армій США і ФРН, марш в умовах ведення сучасної війни став складовим елементом всіх видів бойових дій військ.

В залежності від транспортних засобів, способів пересування і обстановки марші в армії США підрозділяється на два види: тактичні та адміністративні, які здійснюються на колісному (гусеничному) транспорті або в пішому порядку.

Тактичні пересування – це такі пересування (перевезення) підрозділів, при здійсненні яких головна увага надається збереженню постійної готовності до організованого вступу в бій.

Основні показники маршу:

величина добового переходу: в пішому порядку – 20-40 км; на колісній і гусеничній техніці – до 200 км;

середня швидкість руху: в пішому порядку – 4-5 км/ч; на колісній техніці – до 40 км/ч; на гусеничній техніці – до 30 км/ч;

дистанції: між машинами – 25, 50, 100 м; між колонами рот – 500 – 1000 м; між колонами батальйонів – 3-5 км.

Для здійснення маршу призначається похідний порядок, який залежить від обстановки, задуму маршу і вступу до бою, а також умов місцевості.

Похідний порядок включає розвідку, підрозділи прикриття, похідну охорону і головні сили.

Підрозділи і частини, що здійснюють марш, будують похідний порядок, маючи в своєму складі маршові групи, маршові ешелони і похідні колони. Маршова група – це найменший підрозділ в маршовій колоні. По складу вона може відповідати відділенню, взводу або роті (батареї). Маршовий ешелон складається з однієї або декількох маршових груп, що становлять батальйон (дивізіон) або бригаду. Маршові ешелони нумеруються або позначаються буквами латинського алфавіту. Тилові підрозділи слідують окремими колонами за бойовими підрозділами.

При тривалих маршах для відпочинку механіків (водіїв), їди, дозаправки і технічного обслуговування техніки влаштовуються короткі зупинки і привали. Перша зупинка на 15 хвилин призначається після першої години руху, в подальшому на 10 хвилин через кожні 2 години руху. Тривалість привалів – до 1 години.

Мотопіхотні (танкові) роти (взводи) здійснюють марш по одному маршруту в колоні батальйону (роти).

Похідна охорона (підрозділи прикриття) включає головну, бокову і тильну охорону.

У головну охорону призначаються:

від бригади (батальйону) – авангард у складі батальйону (роти, РТГр);

від роти (РТГр) – головна похідна застава (ГПЗ) у складі взводу;

від взводу (ГПЗ) – головний дозор (ГД) у складі відділення (танка) із задачею своєчасно знайти противника, перешкоди і загородження на маршруті; не допустити раптового нападу противника на колону (головні сили), що охороняється, і забезпечити ним вигідні умови для розгортання і вступу в бій.

Мотопіхотний (танковий) взвод може діяти в боковій (тильній) охороні (загоні). Боковий загін пересувається на фланзі головних сил по паралельних маршрутах, а тильний загін – за головними силами колон, що охороняються.

Дрібні групи противника при зустрічі похідна охорона (підрозділи прикриття) знищує або захоплює в полон. При зустрічі з переважаючими за силою противником похідна охорона повинна захопити (зайняти) вигідний рубіж і наполеглив його обороняти, забезпечуючи розгортання і організований вступ в бій головних сил.