Розвиток національної культури України: від класичної доби до сучасності.

Тема 5. Пробудження національної самосвідомості у період української «класики».

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ:

1. Ліквідація Запорізької Січі – втрата поетики міфу. Раціоналізація національних шукань.

2. Ґенеза українського романтизму: від І. Котляревського до Т. Шевченка. Українське культурне самовизначення.

3. Становлення класичної української літератури. Письменство як прототип національної інтелігенції.

4. Просвітництво та національна самоідентифікація в західноукраїнських землях.

5. Революційно-націоналістичне спрямування української політичної думки кінця XIX століття (М. Драгоманов, І. Франко, С. Подолинський, Ю. Бачинський).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

1. Роль української «письменсько-літературної» інтелігенції у становленні національної самосвідомості.

2. «Громади» й «Просвіти» як чинник інституціалізації національної культурної рецепції.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бовсунівська Тетяна Володимирівна. Феномен українського романтизму: Посібник для вузу з теорії українського романтизму / Київський ін-т " Слов'янський ун-т". — К., 1997.

2. Грабович Григорій. Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка / Соломія Павличко (пер.з англ.). — 2.вид., випр. й авторизоване — К.: Часопис " Критика", 1998. — 206с.

3. Грабович Григорій. Шевченко, якого не знаємо. (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета) / Вадим Дивнич (ред.). — К.: КРИТИКА, 2000. — 317с.: іл.

4. Єфремов С. О. Історія українського письменства. - К.: Феміна, 1995.

5. Жулинський М. Духовна епоха в історії України: До 200-ліття виходу у світ «Енеїди» // Київська старовина. – 1998. - № 5. – С. 3-8

6. Історія українського мистецтва: у 6-ти томах. – К., 1966. – 1970. – Т. 3

7. Попович М. Ю. Нариси історії культури України. – К.: АртЕк, 1998.

8. Семчишин М. Тисячоліття української культури. – К., 1993

9. Шевченківські студії // Київська старовина. - № 2, 1999. – С. 95-121

Ч. 1: Етногенез і теогенез. — К., 1997 — 155с.

Тема 6. Розвиток української культури в контексті періоду «кризи культури» кінця ХІХ – початку ХХ ст.: суспільні тенденції та світоглядні аспекти.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ:

1. Національно-державницькі потуги в Україні на початку XX століття. Культурно-національна самоідентифікація українців.

2. Художні пошуки як відповідь на виклики часу: кубофутуризм, примітивізм, неоромантизм, супрематизм, експресіонізм,

3. Культурне життя у складі СРСР: інфраструктура культури, освіти, науки.

4. Український художній авангард.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

1. Творчий потенціал протестної культури: до специфіки українського авангарду.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Горбачов Д. Листи-спогади Ганни Пегарковської про Бойчука і бойчукістів // Київська старовина. – 1999. - № 6. – С. 133-150

2. Грицак Я. Й. Нарис історії України: формування модерної української нації XIX-XX століття. – К.: Ґенеза, 1996. – 360 с.

3. Лебедєв Г. Творець українського стилю Василь Кричевський // Київська старовина. – 1997. - № 6. – С. 118-131

4. Павличко С. Дискурс модерну в українській літературі. –К., 1997

5. Попович М. Ю. Нариси історії культури України. – К.: АртЕк, 1998

6. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / за ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

7. Українська художня культура: Навч посіб. Для студ. Вузів / за ред. І. Ф. Ляшенка.-К.: Либідь, 1996. – 415 с.

Тема 7. Розвиток української культури періоду українізації 1920-х рр..

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

1. Українізація як суспільно-політичний та культурний процес, її роль у розвитку національної духовності 1920-х рр.

2. Літературна творчість представників «розстріляного Відродження» як симптом епохи: розмаїття організацій, зміст літературних дискусій. Постать М. Хвильового у культурному процесі.

3. Театр Леся Курбаса та світоглядний зміст його художніх інновацій.

4. Оригінальне і запозичене в українському авангарді (на прикладі творчості (М. Бойчука, О. Архипенка).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

1. Український неокласицизм та його представники.

2. Язичницькі архетипи у пластиці О. Архипенка.

3. Національна проблематика поезії Ліни Костенко.

4. Новітні українська проза (на прикладі роману «Собор» Олеся Гончара тощо).

5. Сучасна українська філософська думка: тенденції та представники.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – М., 1996.

1. Библер В.С. Культура. Диалог культур (опыт определения) // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 31-42.

2. Бокань В. Культурологія: Навч. пос. – К.: МАУП, 2000.

3. Бокань В. Польовий Л. Історія культури України: Навч. пос. – К., 1998.

2. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст.- К., 1993.

3. Забужко О. Шевченків міф України.- К., 1997.

4. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2002.

4. Крючкова В.А. Антиискусство: Теория и практика авангардистских движений. – М.: Изобразительное искусство, 1985.

5. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін. / За ред. М.М.Заковича. – К.: Знання, 2004.

6. Лобас В.Х. Українська і зарубіжна культура. – К, 2000.

7. Мєднікова Г.С. Українська та зарубіжна культура ХХ століття: Навч. посіб. – К.: Знання, 2002.

5. Павличко С. Дискурс модернізму в українській культурі. – К., 1997.

8. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

6. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.- К., 1992.

9. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / За ред. проф. М.М.Заковича. – К., 2002.

7. Українська художня культура: Навчальний посібник / За ред. І.Ф.Ляшенка. – К.: Либідь, 1996.

8. Фишер А. Массовая культура и ее социальные функции // Общественные науки и современность. – 1998. - №6. – С. 138-149.

10. Шевнюк О.Л. Культурологія. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2004.

9. Щепанська Т.Б. Символика молодежной субкультуры. – СПб., 1993.

10. Щербина В. Світова кіберкомунікація як соціальний феномен. // Соціологія. – 2002. – №1. – С.109-116.