Що таке «рецензія», як її писати.

Рецензія – це виклад аналізу тексту, в якому розглядаються його зміст і форма, відзначаються і аргументуються його переваги і недоліки, робляться висновки і узагальнення.

Рекомендуємо:

1. Запишіть вихідні дані джерела.

2. Вивчіть текст і виділіть коло питань, які підіймаються у тексті. Визначте характер їх висвітлення (досить повне, поверхневе і т.д.).

3. Виділіть в тексті головне, істотне, що характеризує прочитаний матеріал з точки зору його теоретичної або практичної значущості для науки, що вивчається, або спеціальності.

4. Встановіть логічні зв’язки між головними, істотними положеннями, що містяться в тексті.

5. Визначте актуальність, наукову, практичну значущість даної роботи.

6. На закінчення зробіть висновок про актуальність і новизну теми, важливість піднятої проблеми, оригінальність рішення, достовірність і ефективність результатів. У висновку дайте загальну оцінку тексту і сфери можливого застосування.

Типовий план для написання рецензії.

1. Предмет аналізу. (У роботі автора., У роботі, що рецензується...).

2. Актуальність теми. (Робота присвячена актуальній темі., Актуальність теми обумовлена...).

3. Формулювання основної тези. (Центральним питанням роботи, де автор добився найбільш суттєвих (помітних, відчутних...) результатів, є...).

4. Короткий зміст роботи.

5. Загальна оцінка. (Оцінюючи роботу загалом., Підсумовуючи результати окремих глав..., Таким чином, дана робота...).

6. Недоліки. (У той же час, викликає сумнів теза про те., Відмічені недоліки роботи не знижують її високого рівня, їх швидше можна вважати побажаннями до подальшої роботи автора...).

7. Висновки. (Робота заслуговує високої (позитивної, позитивної, відмінної) оцінки, а її автор, поза сумнівом, гідний..., Робота задовольняє усім вимогам..., а її автор, безумовно, має (визначене, законне, заслужене, безумовне, абсолютне) право...).

Будь-яка людина, що пише рецензію, повинне дотримуватися з певних етичних правил.

1. Робота рецензента вимагає великої праці і серйозної підготовки: необхідно освіжити свої знання по темі, вникнути в суть матеріалу, що викладається, звернути увагу на всі сторони повідомлення.

2. По ходу читання рецензентові слід робити короткі зауваження, які допоможуть відновити в пам’яті подробиці початкового тексту.

3. Рецензія має бути діловою, конкретною, доброзичливою.

4. Неетично нав’язувати свої смаки.

5. Думка рецензента не повинна залежати від особистих стосунків.

6. Рецензент – не ревізор, що отримав завдання здійснити раптову перевірку, і не суддя, що ухвалює вирок. У рецензії має бути виражена позиція її автора. Авторитет рецензента визначається його компетентністю і доброзичливістю. Тому категоричність зауважень (якщо вони навіть правильні по суті), небажання вислухати автора – недопустимі.

Джерело: Воровщиков С.Г. «Азбука логичного мышления»

ЗРАЗОК: