Рівновага фірми та галузі в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції.

У довгостроковому періоді розглядається поведінка не окремої фірми, а взаємодія всіх фірм на даному ринку. Тому потрібно ввести деякі нові припущення:

1. Пристосування галузі для потреб ринку в довгостроковому періоді відбувається за рахунок введення в галузь нових виробників або виходу із галузі.

2. Усі фірми в галузі мають схожі криві витрат, що дає можливість виділити окрему фірму як типову.

Якщо якась типова фірма при певній ціні Р1 на свою продукцію отримує економічний прибуток, то логічною буде поведінка інших фірм: вони будуть намагатися переорієнтувати своє виробництво на цей же товар. Як відомо, збільшення кількості виробників призводить до переміщення кривої ринкової пропозиції вправо, а це призводить до зниження ціни рівноваги (рис. 9.5).

(D – попит, S – пропозиція, Q – к-сть товару, Р – ціна, ATC – сер. сукупні витрати, MC – граничні витрати (приріст сукуп. витрат, пов’язаних з вир-вом дод. од. пр..), AVC – сер. змінні витр.)

Отже, вступ у галузь нових виробників зменшує ек. прибуток. Якщо ціна знизиться до рівня Р2 (рис. 9.6), то фірма матиме збитки, адже ціна стала нижчою, ніж середні витрати АТС. Тому розпочнеться відтік фірм з цієї галузі в ті, де є змога отримати хоча б нормальний прибуток. Зменшення к-сті виробників зменшить ринкову пропозицію, а це призведе до встановлення нового (вищого) рівня цін, що ліквідує збитки.

Такі зміни врешті приведуть до встановлення ціни, що покриватиме лише мінімальні середні витрати виробництва, тобто типова фірма не зможе отримувати економічний прибуток, а лише нормальний:

P = L ATC _min = LMC