Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Інформаційних систем обліку






В ІС підприємства домінуюча роль належить бухгалтерському обліку, який дає змогу відтворити кожний господарський факт з усіма подробицями. Він є суцільним, неперервним, строго регламентованим, за­безпечує документальне відображення всіх господар­ських операцій.

Роль бухгалтерського обліку з переходом до ринкової економіки різко зростає. Відповідно до програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів підлягають перегляду організація бухгалтерського обліку, методика відображення госпо­дарських операцій, обсяг та зміст фінансової звітності. З 01.01.2000 р. набрали чинності Закон України " Про бух­галтерський облік і фінансову звітність в Україні" і " Положення (стандарти) бухгалтерського облі­ку, що визначають принципи та методи ведення бухгал­терського обліку і складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку".

Мета запровадження міжнародних стандартів полягає в забезпеченні доступності бухгалтерської інформації для розуміння користувачів в Україні та за її межами.

Велике значення при реформуванні системи бухгалтерського обліку нада­ється створенню АІС обліку на основі обчислювальної техніки, засобів телекомунікації і розвинених інструментальних засобів.

При створенні АІС обліку чи будь-якої іншої системи необхідно опиратися на певні принципи – загальні вимоги, правила та норми, яких слід дотримуватися при побудові системи.

У теорії та практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні системи створюють послідовним нарощуванням задач. Проект на предмет його повноти взагалі не розглядається та втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрямки розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель.

Позитивне: відносно швидка віддача, наочність задач, розробка невеликими “замкнутими” групами, простота керування системи.

Недоліки: неможливість забезпечення організації комплексів задач, дублювання, постійна перебудова програм і організації задач. Це призводить до дискредитації ідеї створення інформаційної системи.

При глобальному підході розробляють проект, а потім йде впровадження. Як правило, це призводить до морального старіння проекту ще до його впровадження.

Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

При системному підході економічний об’єкт розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, яка перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, пов’язаних процесами перетворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію.

Системний підхід включає наступні принципи: кінцевої мети, єдності, взаємозв’язку, модульної побудови, ієрархії, розвитку, децентралізації, врахування невизначеності та випадковості у системі.

Характерними ознаками системного підходу є: одночасне охоплення проектування великої кількості задач; типізація та стандартизація рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збільшення функціональних задач.

З вище сказаного слідує що згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих інформаційних систем (АІС) необхідно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Принцип системності. Необхідно встановити такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її сумісність та взаємодію з іншими системами. Тобто, усі зв’язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності системи оподаткування мають розглядатися як єдине ціле.

Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформаційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АІС.

Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації для того, щоб було можливим уніфікувати прийоми, методи, інструкції, які керують роботою персоналу.

Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АІС і кінцевим результатом.

При створенні АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; принцип надійності системи; принцип продуктивності; принцип пристосування.

Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною, повинна бути виключена можливість несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим.

Принцип надійності. Програмне і апаратне забезпечення має бути високо надійним. Інформація має бути точною, доступною і надаватись без затримок.

Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів обробки інформації, оперативне надання інформації.

Принцип пристосування. Існуючі інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та розширення, навіть при умові повної модифікації системи інформація повинна бути збережена.

Зауважимо, що розглянуті вимоги до АІС є загальними. При створенні системи завжди існують індивідуальні вимоги до її проектування.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал