Замість післямови

З деякого часу ми втрачаємо здатність відчувати живий світ навколо нас як чудо, у його довершеності форм, барв, звуків, у його складності, що важко осягнути, у його гармонії тендітності і сили, грації та інстинктів. І з втратою свіжості цих відчуттів ми втрачаємо щось більше: після цієї втрати ми вже можемо спостерігати за руйнуванням останніх заплав та лиманів, затопленням каньйонів, вирубуванням лісів. І при цьому забуваються десятки фундаментальних функцій біоти, компенсувати які суспільство не здатне, і втрата яких загрожує людству рано чи пізно просто катастрофою.

Біоресурси Землі є життєво необхідними для економічного та соціального розвитку людства. Саме тому все більшого визнання набуває думка про непересічне значення живої природи для теперішніх і прийешніх поколінь, а справа збереження біорозмаїття - сукупності живих організмів всіх рівнів організації в їх еволюційних взаємозв'язках між собою і довкіллям - є спільною турботою усього людства. Водночас загроза існуванню видів та екосистем ніколи раніше не була такою значною, як тепер. За свідченнями експертів, зникнення видів, спричинене діяльністю людини, продовжується катастрофічними темпами.

Прагнучи змінити ситуацію на краще, міжнародне співтовариство ухвалило чимало документів, які визначають зобов'язання щодо невиснажливого використання біоресурсів і засадничі принципи збереження оболонки життя на планеті. Найважливіший серед них -Конвенція про біорізноманіття (КБР).

Під час її ухвалення увага акцентувалася на тому, що вона має стосуватися не лише питань збереження біорозмаїття, а й охоплювати збереження та збалансоване використання біоресурсів у їхній нерозривній єдності та взаємопов'язаності. Крім того, КБР має сприяти забезпеченню суверенних прав держав на використання ресурсів на їхніх територіях і водночас всіляко заохочувати держави до збереження біорозмаїття, виходячи із спільних інтересів усього людства, та з урахуванням важливості спільних міжнародних дій. Тому Конвенція стала важливим кроком у формуванні нових системних підходів до охорони природного довкілля, що базуються на концепції збереження та невиснажливого використання біорозмаїття.

Важливість справи збереження та невиснажливого використання біорозмаїття та запровадження екосистемного підходу до охорони природи черговий раз наголошувалися на Всесвітньому Саміті із збалансованого (сталого) розвитку, який відбувся в Йоганезбурзі 26 серпня - 4 вересня 2002 року. Цей напрям увійшов до переліку п'яти пріоритетних завдань людства поряд із проблемами збереження й збалансованого використання водних ресурсів та агросфери, енергії, охорони здоров'я.

В Україні збереження біорізноманіття розглядається як природна основа екологічно збалансованого розвитку держави загалом та окремих її регіонів, оскільки забезпечує як функціонування екосистем та підтримку біосферної рівноваги, так і надає ресурси для розвитку багатьох галузей народного господарства; Кабінетом Міністрів України прийнято відповідну постанову (від 12.5.97 №439 " Про концепцію збереження біологічного різноманіття України"). Збереження біорізноманіття належить до пріоритетних напрямів державної політики України згідно постанови Верховної Ради України від 5.03.98 " Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Але, безумовно, ці політично-організаційні рішення мають бути ще втілені практичним чином; іноді це дуже довгий шлях.

Україна ратифікувала Конвенцію про біорізноманіття 29 листопада 1994 року, і цей крок дозволив залучити до справи охорони довкілля України кошти багатьох міжнародних та іноземних організацій і фондів. Варто зазначити, що безпосередньо на збереження біорозмаїття та розв'язання інших пов'язаних з цим питань було залучено понад десять мільйонів доларів США міжнародної допомоги. Найбільший внесок зробила Всесвітня екологічна фундація (ГЕФ), насамперед, через Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який діє як одна з впроваджувальних агенцій ГЕФ. Мова йде про проекти, орієнтовані на збереження живої природи Карпат та дельти Дунаю, прибережної смуги в Азово-Чорноморському екокоридорі тощо.

Одним з проектів цього ряду, на виконання якого Україна отримала грантові кошти ГЕФ, незначного за розміром, але надзвичайно важливого, є проект " Другий етап підтримки спроможності щодо біорозмаїття (№ GEF-PPG 028968), який підготували Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів) та МБРР. Лист-угода про надання гранту на цілі проекту був підписаний Міністерством економіки України 25 червня 2001р. Мінекоресурсів України доручено бути виконавцем цього проекту; впроваджувальною організацією було визначено БО " Інтерекоцентр".

Для організації впровадження проекту Мінекоресурсів створило Комітет управління проектом (наказ від 16.11.2001 №423), у такому складі:

Гошовський С.В. Державний секретар Мінекоресурсів України,

Голова, доктор технічних наук;

Губар СІ. Заступник начальника Департаменту охорони, використання та відтворення природних ресурсів, заступник Голови, кандидат біологічних наук;

Тудель Н.М Начальник відділу біорізноманіття Управління

біоресурсів Департаменту охорони, використання та відтворення природних ресурсів, секретар;

Іваненко І.Б. Начальник Управління комплексного регулювання

охорони, використання та відтворення природних ресурсів Департаменту охорони, використання та відтворення природних ресурсів, кандидат хімічних наук;

Леоненко В.Б. Начальник Державної служби заповідної справи

(ДСЗС) Мінекоресурсів (з квітня 2003 р. -

Стеценко М.П., перший заступник начальника ДСЗС);

Марушевська О.С. Заступник начальника Управління міжнародних

зв'язків, начальник відділу європейської інтеграції

Мінекоресурсів України;

Микитюк О.Ю. Голова Громадської ради при Мінекоресурсів України, кандидат біологічних наук;

Мороз П А Заступник директора Національного ботанічного

саду імені М.М. Гришка НАН України, доктор

біологічних наук;

Мосякін С Л. Заввідділом вищих рослин Інституту ботаніки

ім. МІ. Холодного НАН України, кандидат біологічних наук;

Шеляг-Сосонко Ю.Р Зав. відділом геоботаніки Інституту ботаніки

ім. МІ. Холодного НАН України, академік НАН України.

Мета проекту " Другий етап підтримки спроможності щодо біо­різноманіття" - сприяти визначенню інституційних потреб і пріоритетів у сфері збереження і збалансованого використання біорозмаїття та створенню атмосфери діалогу на національному рівні щодо зобов'язань України щодо Конвенції про різноманіття.

Для виконання проекту на основі тендерних процедур, погоджених з МБРР, були відібрані групи експертів, яким було запропоновано опрацювати такі теми;

1. Впровадження загальних заходів з метою збереження і невиснаж-ливого використання біорізноманіття в межах (in-situ) і поза межами (ex-situ) природних біотопів (Законодавча і нормативна база).

2. Інституційна база збереження біорізноманіття та управління територіями, що охороняються (збереження і невиснажливе використання в межах і поза межами природних біотопів).

3. Методологія оцінки та зменшення специфічних загроз компонентам біорозмаїття.

4. Попередня оцінка програм моніторингу, включаючи таксономію.

5. Збереження та невиснажливе використання біорозмаїття, що має важливе значення для сільського господарства.

6. Обгрунтування заохочувальних заходів з метою впровадження інструментів невиснажливого використання біоресурсів.

7. Збереження та заохочення пов'язаних з біорозмаїттям знань, інновацій і традицій місцевих громад.

8. Створення механізму сприяння впровадженню положень КБР. (Технічні завдання на ці роботи на замовлення Міністерства були підготовлені І. Акімовим, М. Капштиком, В. Карамушкою, Г. Молоданом, Є. Писанцем, С. Романчуком, Б. Тимковичем).

Мінекоресурсів України орієнтувало консультантів - виконавців проекту на досягнення прагматичних, інструментальних результатів, які б дозволили ефективно вирішувати актуальні питання щодо збереження та невиснажливого використання біорозмаїття; саме тому одним з головних наслідків цього проекту мало стати розроблення пропозицій щодо підготовки актуальних нормативно - правових документів.

Для сприяння впровадженню Конвенції був створений механізм посередництва (так званий " Clearing House Mechanism" - СНМ), покликаний сприяти процесу консультацій з фахівцями та громадськістю; підготовлені аналітичні звіти за підсумками експертних досліджень щодо визначення інституційних потреб та пріоритетів в Україні у справі збереження та невиснажливого використання біорозмаїття, які супроводжуються проектами відповідних нормативних та законодавчих документів.

Підсумовуючи, зазначимо, що результатом виконання проекту є обґрунтування пропозицій стосовно підготовки дванадцяти нових законів і внесення понад 300 змін до статей чинних, надано сім пропозицій щодо нових постанов Кабінету Міністрів України та внесення змін до дев'яти чинних постанов. Для інформування фахівців і громадськості про заходи, спрямовані на прискорення впровадження КБР, в межах завдання проекту розроблений web-site https://biodiv-ukr.iatp.org.ua. Оновлено інтернет-версії Першої На­ціональної доповіді України про збереження біорізноманіття (1997, українською та англійською мовами), та здійснено перевидання цього документу, оскільки він вже став бібліографічною рідкістю. Підготовлено текст Другої Національної доповіді про впровадження КБР в Україні англійською мовою у форматі, визначеному рішенням Y/19 Конференції Сторін КБР, опубліковано Другу Національну доповідь України " Збереження біорізноманіття", а також серію інформаційних буклетів в рамках тематики проекту тощо.

Враховуючи важливість інформування та підтримки науково -експертного опрацювання тематики, пов'язаної з біорізноманіттям, Мінекоресурсів України запропонувало виконавцям проектних завдань опублікувати отримані ними результати в серії монографій. Дана монографія є однією з них. Сподіваємося, що результати, отримані за підсумками виконання проекту, сприятимуть поступові у справі збереження та невиснажливого використання біорізноманіття в Україні.

Україна виважено оцінює свої завдання, статус та роль щодо збереження біорозмаїття, і робить свої перші кроки на цьому шляху; ми варті жити в здоровій країні, де шумлять праліси, де чисті вода і повітря, і де в гаях співають солов'ї. Ярослав Мовчан