Білет №1.

Мовний стиль – це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

Стилі і жанри мовлення.

1. Розмовний. Мета мовлення: обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи надання допомоги, виховний вплив. Сфера вживання: побут. Форма реалізації: діалог. Мовні особливості: побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені й просторічні слова, вигуки, неповні речення тощо.

2. Науковий. Види творів, у яких стиль реалізується: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія. М.м.: повідомлення про результати наукових досліджень. Сф.вж.: наука, техніка, освіта. Ф.р.: монолог. М.о.: наукові терміни, спец.фразеологія, складні синтаксичні конструкції, повні речення, логічність, точність, обґрунтованість викладу.

3. Офіційно-діловий. Види творів: закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо. М.м.: регулювання офіційно-ділових стосунків. Сф.вж.: офіційно-ділові стосунки. Ф.р.: Монолог(діалог). М.о.: Стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика, складні речення; відсутність емоційно забарвлених слів; гранична точність викладу.

4. Публіцистичний. Види творів: виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія. М.м.: обговорення, обстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку. Сф.вж.: громадсько-політичне життя. Ф.р.: монолог(діалог). М.о.: суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; пристрасність, оцінність мовлення.

5. Художній. Види творів: трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка. М.м.: різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх образів. Сф.вж.: мистецтво слова. Ф.р.: монолог. М.о.: усі мовні засоби, особливо слова у переносному значенні.

Функції мови:

1. Комунікативна – мова використовується для інформаційного зв’язку між членами суспільства.

2. Естетична – мова – це універсальний засіб вираження внутрішнього світу людини.

3. Пізнавальна (гносеологічна) – мова – це засіб пізнання світу.

4. Мислетворча – мова – засіб формування думки.

5. Експресивна – виражає емоції, почуття людей; знаряддя культури.

6. Культуроносна – мова – носій культури.

7. Номінативна – за допомогою мови називаємо предмети, речі, явища, які нас оточують.

8. Ідентифікаційна – за допомогою мови вирізняємо національність людей.

Білет №2 Мовна норма- це сукупність загальновизнаних, найбільш придатних мовних засобів, які вважаються правильними на певному історичному етапі
Вони бувають:
- Орфоепічні (правила вимови звуків та звукосполучень)
- Орфографічні (правила написання слів)
- Акцентуальні (правила аголошування)
- Лексичні (вживання слів у властивому їм значенні)
- Синтаксичні (правила побудови словосполучень та речнь)
- Пунктуацій (правиоа вживання розділових знаків)
- Стилістичні (підбір мовних засобів відповідно до умов спілкування)
- Графічні (передача звуків на письмі)
- Морфологічні (првильне вжиання морфем)

Билет №3
Фахове мовлення – це частина загальнонаціональної мови. Характерними особливостями професійного мовлення медика є переплетення і взаємодповнення наукового тв ділового стилів мови, вживання мовних засобів високого ступеня стандартизації, точність формування, доречність викладу.
Синтаксис наукової прози, і зокрема медичної, призначений логічно, послідовно та аргументативно викладати хід думки, уникаючи надмірної інформації.
Синтаксичні засоби наукової прози:
- Прямий порядок слів
- Використання сполучників.
- Вставні слова і конструкції (зв'язок думок, наприклад: таким чином, по-перше)
- Безособові, неозначено-особі речення для опису фактів
- Немає неповних та окличних а також безсполучникових речень.
- Використання інфінітивних конструкцій
- Вживання лексики у прямому значенні