Висновки. Україна має всі можливості, щоб зайняти гідне місце серед світових держав, щоб стати мостом, який сполучає Схід і Захід глобальної світової політики

Україна має всі можливості, щоб зайняти гідне місце серед світових держав, щоб стати мостом, який сполучає Схід і Захід глобальної світової політики. Цей міст має бути побудований так, щоб користь від нього відчували всі громадяни України. Але для цього ми повинні спочатку об’єднатися в Україні. Саме це є необхідною умовою сильної української позиції в світі.

Щоб зайняти гідне місце у сучасному світі, Україна має вирішити низку важливих завдань: економічний аспект зовнішніх зносин потрібно поставити в один ряд із такими напрямами, як відстоювання політичних інтересів й інтересів національної безпеки. Дедалі більшого значення має набувати забезпечення сприятливих зовнішніх умов для соціально-економічних перетворень у країні і становлення її як впливової регіональної держави Центральної та Східної Європи, а також активізація зусиль стосовно залучення до загальноєвропейських процесів.

Необхідною умовою реалізації цивілізаційних інтересів держави є можливість і здатність самостійно вирішувати внутрішні завдання, забезпечувати у взаємодії з іншими державами внутрішню стабільність.

Темпи та перспективи української євроінтеграції залежатимуть від того, чи зможе Україна сформулювати і достойно реалізувати свої національні інтереси з урахуванням інтересів сторін, які беруть участь в євробудівництві та впливають на нього. А також від того наскільки вона буде внутрішньо підготовленою до цього процесу. Сценаріїв розвитку може бути декілька. Найбільш сприятливий сценарій - це подолання наслідків економічної кризи, паритетна взаємовигідна політика з Росією, відмова від форсування членства в НАТО, створення зон вільної торгівлі, полегшення візового режиму з країнами ЄС та отримання асоційованого членства, яке гарантує вступ до ЄС. Другий варіант менш сприятливий - затяжна економічна та політична криза, погіршення відносин з Росією, відсутність чіткої перспективи вступу до ЄС, відношення до України як до «буферної» зони між США (НАТО) та Росією (ОДКБ). Який з цих сценаріїв здійсниться, буде залежати від самої України.

Отже, першочерговим завданням для України у сфері європейської інтеграції є суттєве поглиблення економічного спрямування стосунків між Україною та ЄС. Здійснення у пріоритетному порядку низки кроків, які сприятимуть встановленню взаємовигідної економічної співпраці, стане продуктивним підґрунтям для реалізації «нової хвилі» соціально–економічних перетворень, орієнтованих на впровадження в Україні економіко–правового середовища, сумісного з нормами та стандартами Європейського Союзу. Зазначений орієнтир має бути врахований у процесі остаточного формування нової посиленої угоди між Україною та ЄС щодо практичного формування зони вільної торгівлі нашої держави та Європейського Союзу. Активізація торгівлі з ЄС може стати сприятливим чинником для української економіки у період післякризового відновлення. Проте це можливо лише за умови забезпечення поступовості у зниженні рівня тарифного захисту українського ринку та адекватного перехідного періоду, протягом якого має відбуватися досягнення економікою України системних параметрів конкурентоспроможності.

Використана література: