Економічний зміст категорії державний сектор економіки

Сучасна економічна наука розглядає державний сектор економіки з кількох позицій (рис.2).

Рис. 2. Альтернативні підходи до визначення поняття «державний сектор економіки»

Державний сектор економіки — сукупність суб’єктів господарювання, у яких переважає державна частка акціонерної власності та діяльність яких спрямована на виробництво визначених державою суспільно корисних товарів і надання соціально значущих суспільних послуг.

Економічна ефективність функціонування суб’єктів державного сектору економіки безпосередньо пов’язана із соціальною ефективністю їх діяльності, спрямованої на вирішення цілої низки соціальних проблем.

Соціальну ефективність доцільно розглядати як на рівні окремо взятого суб’єкта, так і на загальнодержавному чи регіональному рівнях.

На загальному рівні соціальна ефективність є виразом задоволення потреб членів суспільства відповідно до реалізації основних положень соціальної політики держави у сфері забезпечення зайнятості, доходів і соціального захисту громадян.

Основними завданнями, відносно розв’язання яких оцінюється ефективність фінансів державного сектору економіки, в сучасних умовах є:

– концентрація державних фінансових ресурсів за напрямами, що відповідають стратегічним пріоритетам держави з врахуванням інтересів національної безпеки;

– стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку економіки шляхом здійснення структурної перебудови економіки;

– сприяння задоволенню потреб людей у суспільних благах, виробництво яких приватним сектором сприймається як неприбуткове;

– забезпечення екологічної рівноваги та збереження природного середовища.

В контексті реформування бухгалтерського обліку в державному секторі економіки пропонується під державним сектором економіки слід розуміти інституційний склад якого представлений органами державної та місцевої законодавчої та виконавчої влади, створеними цими органами бюджетними установи та державними соціальними позабюджетними фондами.