Організаційно-правові засади функціонування державного сектору економіки.

В останні роки в Україні зросла кількість та різноманітність державних установ. Іноді вони виконують окремі функції, притаманні підприємствам (наприклад, у навчальному закладі можуть функціонувати експериментальний завод або виробничі підрозділи), а підприємства – функції установ.

Свою діяльність установи державного сектору здійснюють згідно з Господарським і Цивільним кодексами України, Бюджетним кодексом, Законом України «Про здійснення державних закупівель», законами України, які регулюють відносини в окремих галузях і сферах соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності, культури, освіти, охорони здоров'я, закордонних справ, спорту тощо, наприклад, у законах України «Про Національний архівний фонд і архівні установи», «Про освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про міліцію», Про місцеве самоврядування» тощо, а також на підставі статутів, що затверджуються власником майна за участю трудового колективу.Відповідно до ст. 88 ЦК України, в установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою.

В Україні державні установи створюються за наказами відповідних органів державної влади, уповноважених на це Президентом України або Кабінетом Міністрів України.Статутом державної установи обов’язково передбачається відповідальність керівника підприємства перед власником і трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення й звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом і законодавством України.Особливості адміністративно-правового статусу державних установ виявляються у взаємовідношенні з органами виконавчої влади та у сфері управління майном.Основні цілі, завдання і принципи державної політики України у сфері управління державним сектором економіки, під яким розуміється сукупність економічних відносин, що пов'язані з використанням державного майна, закріпленого за державними установами. Їх фінансування повністю або частково проводиться за рахунок коштів державного бюджету. Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від21.06.2006 р. № 185-V, майно, передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям, є об'єктом управління державної власності. Отже, повноваження, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням такими об'єктами, реалізує держава, як їх власник, в особі спеціально уповноважених суб'єктів. Перелік таких суб'єктів визначено у ст. 4 цього Закону. До нього, зокрема, входять органи, що здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.

Державна установа не має права самостійно розпоряджатися своїм майном. контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, уповноважені органи управління, органи державної контрольно-ревізійної служби, інші контролюючі органи шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно до законодавства України.