Характеристика принципів побудови бюджетної системи України 8 страница

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата. Завданнями Рахункової палати є:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

- здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за використанням коштів Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контроль за ефективністю управління коштами Державного бюджету України, законністю та своєчасністю руху його коштів і коштів цільових фондів;

- аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

- регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій.

Рахункова палата для виконання поставлених перед нею завдань має повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, у Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності у тій частині їхньої діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України;

3) перевіряти в органах і на об' єктах, зазначених вище у пункті 2, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;

5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ і організацій, які перевіряються, від інших підприємств і організацій - довідки, копії документів щодо операцій і рахунків цих підприємств та організацій;

6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

7) проводити комплексні ревізії й тематичні перевірки окремих розділів і статей Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів, інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України;

9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, готувати і вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо їх усунення, а також щодо вдосконалення бюджетного законодавства в цілому;

10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обстежень Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обстежень на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обстежень фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обстежень до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України.

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обстежень, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

Вищим органом виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України, тому він також бере безпосередню участь в управлінні бюджетною системою. До основних завдань Кабінету Міністрів, пов' язаних із бюджетом, належать: забезпечення проведення бюджетної, фінансової та податкової політики; розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, у тому числі й тих, які пов' язані з оперативним управлінням бюджетом (Міністерство фінансів, Державна казначейська служба України; Державна податкова служба України, Державна фінансова інспекція України)¹.

Стаття 20 Закону України " Про Кабінет Міністрів України" уповноважує Кабінет Міністрів України розробляти проекти законів про Державний бюджет України (подавати не пізніше 15-го вересня кожного року до Верховної Ради України) та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечувати виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України та подавати Верховній Раді України звіт про його виконання; приймати рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України. Тобто Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення проекту закону про Державний бюджет України, тоді як право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президентові України, народним депутатам, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.

Провідна роль у системі органів оперативного управління бюджетом належить Міністерству фінансів України. Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової і митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, організації складання та управління виконання Державного бюджету України, координації діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету, забезпечення управління державним та гарантованим державним боргом тощо¹.

Міністерство фінансів у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та Положенням про Міністерство фінансів від 8 квітня 2011 р. (попередня редакція - 27 грудня 2006 р.²).

Міністерство фінансів у контексті управління бюджетною системою має такі повноваження:

1) розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

2) здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету;

3) складає та уточнює прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди;

4) визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету, дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України;

5) розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди для підготовки проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, установлює термін та порядок їх подання;

6) оцінює відповідність бюджетному законодавству бюджетних запитів, паспортів бюджетних програм, проектів зведених кошторисів для складання розпису державного бюджету;

7) здійснює аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, щодо його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів;

8) оцінює виконання результативних показників бюджетних програм та відповідність звітності головних розпорядників бюджетних коштів показникам, установленим Законом про Державний бюджет України;

9) складає проект Закону про Державний бюджет України та готує відповідні матеріали, що до нього додаються;

10) здійснює підготовку аналітичних матеріалів до Закону про Державний бюджет України;

11) готує проект протокольного рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення переліків бюджетних програм, за якими необхідно затвердити порядки використання коштів державного бюджету або внести зміни до затверджених порядків використання коштів державного бюджету;

12) складає розпис Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього, у тому числі щодо міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів; розробляє інструктивні матеріали щодо складання розпису (тимчасового розпису) Державного бюджету України;

13) вносить зміни до розпису Державного бюджету України за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень та витрат державного бюджету з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту (профіциту) державного бюджету;

14) разом із головними розпорядниками бюджетних коштів затверджує паспорти бюджетних програм;

15) затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл;

16) формує проект річного звіту про виконання Закону про Державний бюджет України та здійснює публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період;

17) здійснює передання бюджетних призначень та перерозподіл видатків бюджету за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

18) затверджує загальні вимоги до визначення результативних показників бюджетних програм;

19) визначає організаційно-методологічні засади оцінювання ефективності бюджетних програм;

20) визначає розміри фінансових нормативів бюджетної забезпеченості;

21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо щорічного перегляду ставок податків і зборів, установлених у фіксованому значенні, для компенсації інфляційного впливу на обсяг надходжень до бюджету;

22) забезпечує регулювання міжбюджетних відносин між державним та місцевими бюджетами;

23) забезпечує розроблення методики визначення міжбюджет-них трансфертів;

24) затверджує форми звітності про виконання місцевих бюджетів;

25) запроваджує програмно-цільовий метод складання і виконання місцевих бюджетів та середньострокове бюджетне планування на місцевому рівні;

26) затверджує порядок отримання і погашення позик на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах;

27) затверджує форми вимоги про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції та інформації про встановлення фактів нецільового використання субвенції;

28) здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів;

29) погоджує основні напрями контрольно-ревізійної роботи органів Державної фінансової інспекції України тощо.

Міністр фінансів є керівником Міністерства та членом Кабінету Міністрів України. Він призначається на посаду за поданням Прем' єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України. Через міністра фінансів Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Державної податкової служби, Державної митної служби, Державної пробірної служби, Державної служби фінансового моніторингу, Державної фінансової інспекції та Державної казначейської служби України.

Основними повноваженнями міністра фінансів України є:

1) прийняття рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) затвердження розпису Державного бюджету України у місячний строк з дня прийняття Закону про Державний бюджет;

3) внесення змін до розпису Державного бюджету України за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень та витрат державного бюджету з дотриманням граничного обсягу річного його дефіциту (профіциту);

4) представлення звіту Кабінету Міністрів України про виконання Закону про Державний бюджет України перед Верховною Радою України;

5) за погодженням з Національним банком України розміщення в межах поточного бюджетного періоду на конкурсних засадах та/або через проведення аукціонів тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або через придбання державних цінних паперів з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду;

6) прийняття рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства (зменшення бюджетних асигнувань головному розпорядникові бюджетних коштів, зупинення операцій з бюджетними коштами, зупинення бюджетних асигнувань тощо).

Реалізація завдань і функцій Міністерства фінансів в адміністративних утвореннях здійснюється місцевими фінансовими органами. На рівні області відповідальним за організацію бюджетного процесу є головне фінансове управління обласної державної адміністрації. Структура фінансових управлінь зазвичай є типовою: бюджетне управління (відділ зведеного бюджету та міжбю-джетних відносин, відділ зведеного аналізу виконання бюджету, сектор доходів), управління фінансів невиробничої сфери (відділ фінансів соціально-культурної сфери, відділ фінансів програм соціально-економічного розвитку та соціального захисту населення), управління фінансового, інформаційного і господарського забезпечення та фінансів органів влади (відділ бухгалтерського обліку, звітності і контролю, відділ фінансів місцевих органів влади й управління та юридичного забезпечення) тощо.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням з Міністерством фінансів.

Головне фінансове управління обласної державної адміністрації має такі повноваження:

1) розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів Інструкцію з підготовки бюджетних запитів;

2) визначає порядок, форми та терміни подання бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів;

3) проводить на будь-якому етапі складання і розгляду проекту обласного бюджету аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, щодо його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів;

4) приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту обласного бюджету перед поданням його на розгляд обласної державної адміністрації;

5) організовує роботу, пов'язану зі складанням проекту обласного бюджету, за дорученням керівництва обласної державної адміністрації визначає порядок і терміни подання структурними підрозділами обласної державної адміністрації, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад матеріалів для підготовки проекту обласного бюджету і прогнозних розрахунків видатків, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів дотацій та субвенцій з державного бюджету і які підлягають розподілу між бюджетами районів і міст обласного значення або для виконання спільних проектів; складає проект обласного бюджету; готує пропозиції щодо розподілу міжбюджетних трансфертів між бюджетами районів і міст обласного значення або для виконання спільних проектів та подає їх на розгляд керівництву обласної державної адміністрації;

6) здійснює в установленому порядку організацію та управління виконанням обласного бюджету, координує в межах своєї компетенції діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

7) у разі неприйняття рішення про обласний бюджет на відповідний бюджетний рік складає та затверджує тимчасовий розпис доходів і видатків обласного бюджету;

8) розробляє зведений бюджет області та подає його у встановлені терміни до Міністерства фінансів України;

9) складає розпис обласного бюджету, забезпечує його виконання, готує пропозиції щодо внесення змін до розпису в межах річних бюджетних призначень, здійснює в установленому порядку взаємні розрахунки обласного бюджету з державним бюджетом і районними бюджетами, міськими бюджетами міст обласного значення;

10) забезпечує протягом бюджетного періоду відповідність розпису обласного бюджету встановленим бюджетним призначенням;

11) здійснює прийняття від фінансових управлінь райдержад-міністрацій та міських рад (міст обласного значення) зведень планових і фактичних показників звіту по мережі, штатах і контингентах установ, що утримуються з місцевих бюджетів, зводить та подає їх у встановлені терміни Міністерству фінансів України;

12) готує та подає обласній раді офіційні висновки про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду обласного бюджету для прийняття рішення про внесення змін до обласного бюджету;

13) готує проекти рішень обласної ради про внесення змін до обласного бюджету;

14) організовує виконання обласного бюджету, тобто забезпечує надходження доходів до обласного бюджету та вживає заходів щодо ефективного витрачання бюджетних коштів;

15) інформує керівництво обласної державної адміністрації про стан виконання обласного бюджету за кожний звітний період і подає їй на розгляд річний та квартальні звіти про виконання обласного бюджету;

16) розглядає звернення та готує пропозиції для прийняття рішень про надання коштів із резервного фонду обласного бюджету;

17) проводить разом з державною податковою адміністрацією аналіз надходжень до державного бюджету, обласного бюджету та інших бюджетів в області;

18) готує пропозиції щодо визначення додаткових джерел фінансових ресурсів обласного бюджету;

19) перевіряє правильність складання і затвердження кошторисів та планів використання коштів установами й організаціями, які фінансуються з обласного бюджету;

20) може брати участь у комплексних ревізіях, які проводить контрольно-ревізійне управління з питань виконання бюджетів районів і міст обласного значення;

21) бере участь у розробленні балансу фінансових ресурсів області, аналізує соціально-економічні показники розвитку області та враховує їх під час складання проекту обласного бюджету;

22) розглядає баланси і звіти про виконання обласного бюджету, бюджетів районів, міст обласного значення, показники звіту по мережі, штатах і контингентах установ, що фінансуються з місцевих бюджетів та інші фінансові звіти, подані головним управлінням Казначейства України в області, фінансовими управліннями райдержадміністрацій, міських (міст обласного значення) рад, головними розпорядниками коштів обласного бюджету;

23) бере участь у розробленні цільових програм у частині їх фінансового забезпечення;

24) здійснює перевірку правильності визначених в установленому порядку міжбюджетних трансферів, обчислених щодо місцевих бюджетів;

25) приймає від структурних підрозділів облдержадміністрації та райдержадміністрацій квартальні та річні звіти про виконання кошторисів на їх утримання та подає зведені звіти.

Фінансове управління районних, міських державних адміністрацій є обов'язковим структурним підрозділом та низовою ланкою системи фінансових органів. Районне, міське фінансове управління забезпечує реалізацію державної фінансової бюджетної та податкової політики в інтересах територіальної громади й підпорядковується як районній, міській державній адміністрації, так і відповідному фінансовому органу вищого рівня. Повноваженнями цих фінансових управлінь є:

1) участь у розробленні балансу фінансових ресурсів, аналіз і визначення тенденцій розвитку фінансової бази та врахування їх при складанні бюджету;

2) організація роботи, пов' язаної зі складанням проекту бюджету, визначення порядку і терміну подання управліннями (відділами) матеріалів для підготовки проектів бюджету. Складання проекту бюджету, підготовка пропозицій щодо нормативів відрахувань частини загальнодержавних податків, зборів і платежів до бюджетів нижчого рівня та подання їх на розгляд виконавчого органу;

3) виконання районного, міського бюджету за доходами і видатками. Разом з управліннями (відділами) виконавчого органу, податковими органами, органами державного казначейства забезпечення надходжень доходів до бюджету та вжиття заходів щодо ефективного витрачання бюджетних коштів;

4) забезпечення в межах своєї компетенції контролю за виконанням актів законодавства з фінансово-бюджетних питань;

5) складання поквартального розпису бюджету, фінансового забезпечення заходів, передбачених бюджетом, прийняття рішень про пересування квартальних призначень коштів у межах річних бюджетних асигнувань, проведення в установленому порядку взаємних розрахунків районного, міського бюджету з обласним бюджетом і з бюджетами нижчого рівня;

6) здійснення контролю за виконанням районного, міського бюджету і за додержанням правил касового виконання бюджету за доходами;

7) участь у веденні обліку виконання районного, міського бюджету і обліку змін, що вносяться в установленому порядку до затверджених призначень за доходами і видатками бюджету;

8) розгляд звітів про виконання районного, міського бюджету, кошторисів видатків управлінь (відділів) виконавчого органу, складання зведеного бюджету району і подання його головному фінансовому управлінню. Інформування виконавчого органу про хід виконання районного, міського бюджету для внесення його на затвердження відповідної ради.

Державна казначейська служба України (далі - Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України. Казначейство України втілює державну політику з казначейського обслуговування бюджетних коштів та внесення пропозицій щодо її формування¹. Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах,

¹ Про Положення про Державну казначейську службу України: Указ Президента України від 13 квіт. 2011 р. № 460 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України.

містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Повноваженнями Державної казначейської служби України є:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

2) управління ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунку;

3) залучення за погодженням із Мінфіном України на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

4) відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

5) безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

6) повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків;

7) розподіл коштів між державним бюджетом і Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, міськими бюджетами міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

8) проведення взаємних розрахунків між державним бюджетом та Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, міськими бюджетами міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами;

9) ведення бази даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складання та ведення єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

10) облік бюджетних асигнувань, доведення до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витягу з розпису державного бюджету і змін до нього;

11) реєстрація та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображення їх у звітності про виконання бюджету;

12) бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

13) зведення та складання звітності про виконання державного, місцевих і зведених бюджетів та подання звітності органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складання та подання відповідним місцевим фінансовим органам звітності про виконання місцевих бюджетів тощо.

Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінс-пекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України. Держфінінспекцію України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем' єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра фінансів, та звільняє з посади Президент України.

Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об' єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах і містах. Основним завданням Держфінінспекції України є проведення державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування. Наявність даного органу є обов' язковою в системі органів виконавчої влади, оскільки виявляються такі порушення фінансово-бюджетної дисципліни:

- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо нецільового використання бюджетних коштів, взяття до сплати зобов' язань понад затверджені асигнування, відволікання бюджетних коштів у довготривалу дебіторську заборгованість тощо;

- зайве витрачання бюджетних коштів унаслідок оплати завищених обсягів та вартості виконаних робіт, наданих послуг;

- витрачання бюджетних коштів на придбання меблів, обладнання, автотранспорту та інших матеріальних цінностей з перевищенням граничних нормативів, а також на утримання автотранспорту понад установлені ліміти;

- незаконне передання державного та комунального майна суб' єктам недержавної форми власності;

- незастосування обов'язкових процедур державних закупівель;

- заниження вартості активів унаслідок непроведення індексацій, неоприбуткування майна та лишків товарно-матеріальних цінностей.

Основними причинами зазначених порушень є низька якість внутрішнього контролю та безвідповідальність багатьох розпорядників бюджетних коштів. Зокрема, лише протягом одного 2010 р. на 12, 3 тис. підприємств, установ і організацій виявлено майже 32, 6 млрд грн незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі 7, 6 млрд грн бюджетних коштів. Унаслідок неправомірних дій окремих керівників (реалізацію товарів, робіт, послуг за заниженими цінами, безоплатне надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо) бюджетами усіх рівнів, бюджетними установами та організаціями, підприємствами втрачена можливість отримати належні їм доходи в сумі понад 2, 5 млрд грн, у тому числі бюджетами - 685, 9 млн грн. Держфінінспекція України має такі повноваження: 1) здійснює державний фінансовий контроль за: