Озонові діри в Україні

Експерт по природоохоронній і екологічній політиці Сергій Курикін вважає, що проблема «озонових дірок» для України є актуальною.

В той же час він відзначив, що все, що пов`язане з озоновим шаром, — це дуже хороший приклад того, як своєчасно розпочаті і скоординовані міжнародні зусилля, які привели до позитивного результату.

Конвенція по захисту озонового шару була прийнята в кінці 1980-х років і вже тоді почалися планомірні, добре профінансовані зусилля по вилученню з виробництва фреонів, речовин, які руйнують озоновий шар, відзначив експерт.

«Наприклад, у виробництві сучасних холодильників, у тому числі і тих, які випускаються в Україні, фреони не використовують, оскільки була реалізована програма технічного переозброєння. Таким чином, сьогодні учені говорять про уповільнення темпів розпаду озонового шару, а в деяких окремих регіонах починається процес його відновлення», — відзначив він.

В той же час, на думку Курикіна, говорити, що ця проблема повністю вирішена, було б рано і дуже оптимістично, оскільки не тільки фреони і інші подібні до них речовини впливають на озоновий шар.

«Річ у тому, що відносно невелика „озонова дірка“ є над кожним промисловим центром, тобто вся сукупність викидів в атмосферу не тільки приводить до посилення парникового ефекту, не тільки погано впливає на дихальні органи і серцево-судинну систему людини, але і вносить свій внесок до руйнування озонового шару. Тому шлях до подолання проблеми озонового шару пролягає там, де є шлях до загального оздоровлення екологічної ситуації і до причини негативних кліматичних змін, — це технічне переозброєння виробництва, які б мали за мету скорочення, мінімізацію шкідливих викидів в атмосферу. Ця те завдання, навколо якого консолідуються всі країни, і суспільство в нашій країні», — сказав Курикин.

На питання про те, чи є в Україні найбільш небезпечні райони за станом озонового шару, експерт відповів: «Треба узяти індустріальну карту України, над кожним промислово-розвиненим регіоном можна знайти свої „озонові дірки“. І там, де високий відсоток викидів в атмосферу, — високий ризик руйнування озонового шару. Це дуже просто встановити, а якщо на цю карту ще накласти карту статистики серцево-судинних захворювань, хвороб дихальних шляхів, карту, на якій була б відбита середня тривалість життя в регіонах, то можна побачити абсолютно чітку кореляцію між об`ємом шкідливих викидів, кількістю екологічних проблем і станом здоров`я населення».

Висновок:

Всі глобальні екологічні проблеми взаємопов'язані, і жодна з них не повинна розглядатися в ізоляції від інших.

Здавалося б, кількість озону в атмосфері дуже велика - близько 3 мільярдів тонн. Це, однак, мізерна частка від всієї атмосфери. Якби увесь озон атмосфери знаходився в приземному шарі повітря, то при «нормальних умовах» (Тиску 1 атмосфера і температура 25 градусів Цельсія) товщина озонового екрану, що захищає Землю від жорсткого УФ-випромінювання Сонця, становила б усього близько 3мм. Водночас ефективність озонового шару дуже велика. Зокрема, фахівцями розраховано, що зниження вмісту озону на 1% веде до такого підвищенню інтенсивності УФ-опромінення поверхні, в результаті якого кількість смертей від раку шкіри зросте на 6-7 тисяч осіб на рік.

Необхідно терміново вживати заходів до охорони озонового шару: розробляти нешкідливі холодоагенти, здатні замінити фреони в промисловості та побуті, екологічно безпечні двигуни літаків і космічних ракетних систем, розробляти технології, що зменшують викиди оксидів азоту в промисловості та на транспорті. Існуючі міжнародні угоди по озону, Віденська міжнародна конвенція з охорони озонового шару і Монреальський протокол, зобов'язуючий підписали його держави вести роботу в конкретних напрямках, поки недостатньо ефективні. Ще недостатньо усвідомлена людьми небезпека, ще мало талановитих дослідників та інженерів працюють в цій галузі. А часом не чекає.

Список використаних джерел:

1. https://www.kmu.gov.ua/

2. https://health.unian.ua/

3. https://bukvar.su/

4. https://pti.kpi.ua/

5. https://vidpo.net/