Зміни в світі після закінчення Другої світової війни. Вихід УРСР на міжнародну арену

Міжнародна ситуація після Другої світової війни кардинально змінилася. Країни фашистського блоку зазнали повної поразки і капітулювали. Різко зросла політична вага і міжнародний авторитет країн - учасниць антигітлерівської коаліції, передусім СРСР і США. Почався розпад колоніальних імперій. Великобританія та Франція були дуже ослаблені в ході війни, США висунулися на роль лідера західного світу. СРСР переміг у війні ціною величезних людських і матеріальних втрат, але на Ялтинській і Потсдамській конференціях (1945 р.) владно заявив про себе як наддержаву, без якої неможливе вирішення післявоєнного устрою світу. За прямої підтримка Радянського Союзу в країнах Східної та Південно-Східної Європи, Китаї, Північній Кореї і Північному В'єтнамі до влади прийшли комуністи. Так склався світовий табір країн соціалізму, або, як його згодом стали називати, соціалістичної співдружності. Таким чином, світ після війни розколовся на два ворогуючих табори - країни західної демократії, очолені США, і країни, де при владі перебували комуністи, на чолі з СРСР. Наприкінці 40-х років між ними розпочалася " холодна війна", гонка озброєнь, зокрема, ракетно-ядерних. Це загрожувало людству третьою світовою війною. Велику роль у відверненні загрози світової війни відіграла 00Н, створена у 1945 р. У ході підготовки до заснування 00Н на Ялтинській конференції у лютому 1945 р. радянській делегації вдалося добитися згоди західних країн на включення до цієї організації України і Білорусії. Так, у 1945 р. УРСР стала членом-засновником 00Н нарівні з ін­шими державами. Перша сесія Генеральної Асамблеї 00Н у 1946 р. обрала УРСР членом Економічної та Соціальної Ради цієї міжнародної організації терміном на один рік. 3 1947 р. УРСР - член Економічної Комісії 00Н для Європи. Протягом другої половини 40-х - першої половини 50-х років УРСР вступила до таких міжнародних організацій як Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародний союз електрозв'язку, Всесвітня метеорологічна організація, Всесвітній поштовий союз, ЮНЕСКО - організації 00Н з питань освіти, науки, культури. До 1950 р. УРСР стала членом 20 міжнародних організацій, а з 1950 по 1956 р. ще 16 інституцій. Верховна Рада СРСР у 1944 р. розширила права союзних республік у галузі зовнішніх відносин, зокрема дозволила їм укладати договори і обмінюватися дипломатичними та консульськими представниками з іноземними державами. Але це лишалося на папері. Союзне керівництво вирішувало, коли і в якій формі УРСР виступатиме на міжнародній арені. Так, договір щодо Закарпатської України (червень 1945 р.) і договір про радянсько-польський кордон (серпень 1945 р.) були підписані від імені СРСР, а не УРСР. Разом із тим УРСР підписала Паризькі мирні договори 1947 р. з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією, які були противниками СРСР у Другій світовій війні. Вибірковість форм та змісту міжнародних договорів, у яких УРСР виступала як окрема сторона, були продиктовані інтересами і тактикою політики СРСР як до інших держав, так і ставленням до України. Цією політикою уряд СРСР мав на меті кількісно зміцнити радянську присутність у міжнародних дипломатичних зв’язках і паралельно підтримувати фікцію міжнародно-правового суверенітету УРСР. Фактично Україна була позбавлена ініціативи й вільного проведення дипломатичних переговорів і, що особливо важливо, вирішального значення як при укладенні, так і виконанні підписаних нею міжнародних договорів.