РОЗДІЛ 2. (тобто властивості системи неадитивні щодо властивостей її елементів і підсистем)

(тобто властивості системи неадитивні щодо властивостей її елементів і підсистем). Інакше кажучи, система повинна мати емерджементні влас­тивості, тобто такі, що не властиві її елементам (підсистемам), розгля­нутих окремо, поза системою. Наприклад, ні оптові, ні роздрібні торго­вельні підприємства окремо не можуть виконувати функції доведення товарів від виробника до споживача. Ця функція ними виконувати тільки разом.

^Ідентифікованість - можливість відокремлення, відрізняння будь-якого елементу системи від інших.

^> Різноманітність - кожний елемент системи відрізняється своєю поведінкою і станом від інших елементів і системи в цілому.

^ Множинність цілей, які можуть не збігатися з цілями окремих підсистем.

" Ь Спостережливість, тобто можливість контролювання або хоча б спостерігання всіх входів і виходів системи.

^Динамічність процесів, які мають стохастичний характер. Наприк­лад, попит населення на товари народного споживання, витрати обігу та ін.

" Ъ Багатофункціональність, яка виявляється в тому, що функцій управління торговельною системою є багато, наприклад, планування, облік, контроль, аналіз, регулювання та ін.

Вивчення системи починається з аналізу взаємодії її із зовнішнім середовищем. У зв'язку з цим розрізняють відкриті і замкнені системи. До відкритих відносяться системи, що підлягають суттєвому впливу зовнішнього середовища, впливаючи при цьому на середовище слабо. Система, всі елементи якої з'єднані один з одним і жоден з них не пов'я­заний із зовнішнім середовищем, називається замкненою. Прикладом замкненої системи може служити економіка колишнього СРСР. яка мало залежала від світового капіталістичного ринку, що виступав у цьому випадку як зовнішнє середовище. В дійсності (у відповідності з систем­ним підходом) закритих систем не буває, є системи умовно-замкнені або відносно ізольовані, які зв'язані з зовнішнім середовищем принаймні одним входом і одним виходом.

Управління системою - це цілеспрямована дія на неї для досягнення заданої цілі функціонування. Кожна керована система (в тому числі і торгівля) має тільки їй властиву організацію, тобто процес управління зводиться до підтримання заданих значень їх параметрів - стану і виходів в разі відхилення зовнішніх дій від розрахункових.

ЧАСТИНА 2

Як приклад, для формулювання проблеми управління складною (а по суті будь-яке торгівельне підприємство є таким) системою S (рис. 2.5) наведемо її у формалізованому вигляді як сукупності двох частин: Р і Q

роздал ________________________________________ 189

Як уже зазначалося, система складається з підсистем, що мають _свої локальні цілі функціонування, які визначені умовами досягнення системою загальної мети. Однак у деяких випадках незалежна оігтимізація функціонування кожної з підсистем, яка входить до складу системи, може призвести до зниження ефективності функціонування системи в цілому. Наприклад, є система, в якій можливі дві керуючі дії: fl і f2, що є аргументами функцій Q і Р, причому Q відображає прибуток, _а Р - втрати у системі:

(2.1)

Очевидно, що в цьому випадку критерій ефективності системи може бути виражений як:

(2.2)

Нехай одна із підсистем максимізує Q, а друга - мінімізує Р, причому Q максимізується за f 1, а Р мінімізується за f2, тоді:

При цьому очевидно, що max тобто

(2.3)

Зазначена особливість багаторівневих багатофункціональних еконо­мічних систем (таких, наприклад, як система Спеціальної Кооперації) потребує системного підходу до розробки складних систем, розглянутих як єдині цілісні структури, що мають загальну мету функціонування.

Властивості складних систем зумовлюють потребу використання наукових методів до їх дослідження, до яких відносять системний підхід, Моделювання складних систем, метод " чорного ящика" та ін.

Системний підхід являє собою методологію побудови складних ^систем, які розглядаються як реальні економічні об'єкти: торгівля в Цілому, регіональне торгівельне об'єднання, супермаркет і таке інше.

Щодо вивчення торговельної діяльності системний підхід - це комп­лексне вивчення торгівлі як єдиного цілого з позиції системного аналізу. Системний підхід застосовується при пізнанні існуючої системи (синтез ^сИстеми). На стадії аналізу визначаються функціональні характеристики, ^т°бто вивчається відповідність структури системи її функціям з Урахуванням збурюючих дій на неї зовнішнього середовища. На цій основі '^являються особливості функціонування і взаємодії досліджуваного ⁰ єкта із зовнішнім середовищем.

190

Синтез системи полягає в узагальненні даних аналізу, визначенні кращої організаційної структури і оптимальних шляхів реалізації задано" (або передбаченої) функції. Та ж сама функція може бути реалізована різними варіантами структури і разом з тим спеціально створена кон­кретна структура здатна реалізовувати ряд функцій. Слід підкреслити що аналіз і синтез тісно пов'язані між собою.

Системний підхід передбачає визначення цілі економічних (і в їх числі - комерційних) об'єктів, їх структури, аналіз взаємозв'язків і взаємодії елементів, що утворюють систему, виявлення системних якостей об'єк­та, тобто таких, які виникають як результат взаємодії всіх елементів вивчення впливу на систему зовнішнього середовища і окремих її елемен­тів, дослідження можливостей оптимізації прийняття рішень на основі науково обгрунтованих критеріїв.

Розв'язання цих завдань потребує застосування системного аналізу як методу аналізу поведінки досліджуваної системи. За його допомогою досягається повна кількісна оцінка любого досліджуваного елемента об'єкта в умовах оптимального розвитку системи, до якої він належить. Іншими словами, системний аналіз - це комплекс наукових методів і прийомів, за допомогою яких реалізуються принципи і положення сі (схем­ного підходу у дослідженні складних економічних систем. Системніп'і аналіз використовується тоді, коли необхідно приймати рішення в умовах невизначеності за умови наявності факторів, що не підлягають комплек­сній оцінці. В управлінні торгівлею системний аналіз застосовується при розробці цільових програм, перспективного та поточного планування товарообороту, прогнозування попиту, аналізу ринку товарів народного споживання, проектуванні і створенні автоматизованих систем управ­ління та автоматизованих робочих місць спеціалістів торгівлі. Теоретич­ною основою методів системного аналізу є загальна теорія систем, яка відображає місце теоретико-методологічних положень і методів їх трактування при вивченні складних об'єктів.

Системний аналіз об'єкта управління проводиться в кілька етапів, основні з яких є:

1) постановка завдання - визначення і формування цілей, крите­ріїв для вивчення об'єкта та управління ним:

2) виділення системи та її структуризація. На цьому етапі систем} виділяють з середовища перебиранням і включенням у систему елемен­тів, що впливають на досягнення мети, поставленої перед системою;

_PO30J: _________________________________________

3) складання математичної моделі системи. Для цього кожний елемент системи описується параметрами, встановлюються залежності між ними, спрощується опис системи виділенням підсистем і визна­ченням їхньої ієрархії, остаточно окреслюються цілі і критерії функціону­вання. Основною метою цього етапу і є складання закінченої матема­тичної моделі досліджуваної системи;

4) дослідження побудованої математичної моделі складної системи в процесі чого досліджуються варіанти рішення проблем управління метою вибору кращих з них; здійснюється порівняння витрат по коленому варіанту; визначається ступінь чутливості моделі до зовнішніх збурюючих дій; стійкість її проти цих дій і аналізуються реакції на керуючі дії. За допомогою моделі вивчається поведінка системи в умовах різних передбачуваних зовнішніх дій.

Результати дослідження за допомогою побудованої моделі згідно з певними правилами в подальшому переносяться на реальні економічні об'єкти і їх складові.

Одним з основних методів дослідження складних систем є метод моделювання, побудований на використанні аналогів, які певною мірою відображають властивості складної системи, що вивчається. Розріз­няють фізичне і математичне моделювання. Фізичні моделі-аналоги застосовуються до досліджуваних об'єктів фізичної природи. Для дослід­ження економічних систем використовуються графічні, алгоритмічні, економіко-математичні і інформаційні моделі.

Складні системи досліджуються також за допомогою одного з різно­видів інформаційного моделювання - методу " чорного ящика". Суть його полягає в тому, що вивчається поведінка складної системи, яка Має входи і виходи, за допомогою яких вона взаємодіє із зовнішнім середовищем, і досліджуються результати її реакції на вхідні дії. Інакше кажучи, вивчається поведінка входів і виходів системи, тобто залежність ^Змін на виході від змін на вході. При цьому аналітик (дослідник) не має ^в своєму розпорядженні відомостей про внутрішню побудову системи, багаторазовий облік і вивчення змін дає змогу відкрити закономірні ^в^асмозалежності між поведінкою входів і виходів. На підставі цього ^Передбачається поведінка системи в майбутньому і встановлюються ржі можливості цілеспрямованого і ефективного управління нею.

ЧАСТИн_Аг

2.2. Місце і роль інформації в управлінні торговельним підприємством

Торгівля є складною системою, яка постійно перебуває у русі щ впливом управляючих і збурюючих дій. Тому виникає проблема управління торговельною діяльність, яка визначається багато вимірністю функціональних задач, основними вказівками яких виступають люди. Звідси в управлінні торгівлею важлива роль належить методам (коопе­рації) управління спільною колективною діяльністю людей, що потребує вивчення не тільки економічного механізму управління, а й функціональної його основи. Управління торгівлею, як специфічним видом діяльності, основуючись на застосуванні наукових методах та обчислювальній техніці (у вигляді різноманітних АІС), повинно вдосконалюватися у таких напрямах: підвищення культури управлінської праці, удосконалення організаційних основ управління; поліпшення економічного механізму управління, і, що головне, економічної ефективності.

Проблеми управління торгівлею визнаються як надзвичайно складні і багатогранні. Управління торгівлею в контексті розвитку науково-тех­нічного прогресу розглядається як важлива системна функція, орієнто­вана на досягнення заданих цілей. А такими цілями є: забезпечення стійкості функціонування товарно-обмінної сфери, збереження або набут­тя нових якісних і кількісних параметрів, виконання заданої місії та ін.

Мета властива всім складним системам і формується, виходячи із особливостей організації окремих систем і реальних засобів здійснення властивої їм діяльності. Математичним вираженням цілі служить кри­терій оптимальності, екстремальне значення якого відповідає найкра­щому (оптимальному) способу управління. Критерієм оптимальності управління, залежно від призначення системи і умов її функціонування, можуть бути різні величини. Як правило, різноманітність об'єктів управління зумовлює різноманітність цілей і засобів управління.

Система, складена із сукупності об'єктів (керованих підсистем) і суб'єкта управління (керуючої підсистеми) яка реалізує функції управ­ління, називається системою управління. Об'єктом управління визначають те, чим керують. Об'єктом управління може бути торговельно-господарська діяльність магазину, трудовий колектив, окремі процеси і навіть операції, а також зв'язки із зовнішнім середовищем.

Суб'єктом управління - визначають того, хто керує. Суб'єктами

0XW2- ______________________________________________ 193

правління можуть виступати районне споживче товариство, дирекція ^рговельної фірми, і конкретна людина-менеджер, наділена правами правління, а також функціональні підрозділи: бухгалтерія, плановий, фінансовий та інші відділи. Об'єкт і суб'єкт управління активно взаємо­діють як між собою, так і з зовнішнім середовищем по прямих і зворот­них каналах зв'язку, що визначають спрямованість функціонування сис-_темп. Укрупнена структура системи управління розглянута на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Елементарна одноконтурна система управління.

Прямий зв'язок виступає у вигляді дій (командної інформації) на об'єкт, зворотний х - у вигляді первинної інформації, яка відображає стан об'єкта. На стан системи суттєво впливають вхідні величини - керуючі x_Q і збу­рюючі у. Керуючі дії це дії, які надходять у керуючу частину від вищого рівня системи. Мета системи задається у вигляді обмежень через задані Натурально-вартісні параметри планів, наказів, розпоряджень, тощо.

Керуюча підсистема дістає і обробляє інформацію про стан об'єкта і, Маючи у своєму розпорядженні ціль управління, виробляє керуючі дії. У результаті цих дій об'єкт управління змінює свій стан. Зміна стану об'єкта Управління фіксується керуючою системою. При цьому потрібно мати На увазі, що на стан об'єкту управління в кожний фіксований момент Часу (t.) впливають дії зовнішнього середовища і попередні стани об'єкта (так звана, інерція економічного стану).

Управління комерційною діяльністю і, зокрема торгівлею як складною ^економічною системою, на рівні загальної формалізації- це функціо­нально-інформаційний процес, пов'язаний з маніпулюванням інформацією & метою вироблення рішень.

Основна функція будь-якої системи організаційно-функціонального Управління - добування інформації, обробка і визначення її на основі

РОЗДІЛ 2. ______________________________________________________ 195

Завдання управління полягає в тому, щоб обмежити різноманітність керованої підсистеми і звести усі можливі її стани лише до тих, які забезпечують досягнення цілей управління з найменшими витратами.

Прості системи управління не здатні врахувати всю різноманітність усередині системи і навколишнього середовища. С. Бір підкреслював, що справитись з різноманітністю в керованій системі може тільки такий управляючий пристрій, який сам характеризується достатньою різно­манітністю. Звідси слідує, що різноманітність керуючої підсистеми повинна бути не меншою від різноманітності керованого об'єкта.

Таким чином, із завданнями управління з усього спектру комерційної діяльності може успішно справитись тільки такий управляючий пристрій, який сам характеризується достатньою різноманітністю. Це призводить до висновку, що органи управління складними об'єктами будь-якої господарської діяльності, в тому числі торговельною, теж повинні бути складними. Якщо орган управління за умови збереження розумних розмірів не має необхідної різноманітності, то повноваження з прийняття певних рішень передаються на " нижчі" рівні управлінської ієрархії. Можливості апарату управління слід нарощувати, як правило, не його розширенням, а застосуванням сучасних інформаційних технологій і економіко-математичних методів.

Різноманітність управляючої системи, в свою чергу, передбачає відповідну різноманітність інформації, яка виходить від неї. Ця інформація повинна якомога повніше характеризувати кількісну і якісну різнома­нітність об'єкта управління. У протилежному разі необхідна різнома­нітність управляючої системи досягається методом проб і помилок, який не може гарантувати якісних результатів. Одним із способів запобігання негативних ситуацій в складних управлінських об'єктах є структуризація ніформації як по вертикалі, так і по горизонталі ієрархічної побудови ^системи управління. В остаточному підсумку зменшення різноманітності об'єкта суттєво полегшує побудову апарату управління, який ^ВіДрізняється необхідною різноманітністю з погляду як його функцій, так ¹ організаційної структури, здатного протистояти штучному ускладненню ^слУЖб управління і їх бюрократизації.

Таким чином, управління з точки зору комерційної діяль­ності ~ це цілеспрямована дія управлінської системи на • комерційно-виробничий об 'єкт на основі інформації про його Функціонування, за допомогою якої систему підтримують У заздалегідь визначеному режимі функціонування.