ЧАСТИНА 4. \ Інтеграція з базами даних Дані комерційних трансакцій, як правило, зберігаються в базі даних

Продовження таблиці 1.2

1.6. Служби забезпечення е-комерції

Служби забезпечення е-комерції формують верхній рівень її архітек­тури. На цьому рівні використовуються служби двох нижчих рівнів для відображення бізнес-логіки і для автоматизації комерційних процесів. Автоматизація бізнес- процесів розширює можливості підрозділів і операцій підприємства. На цьому рівні служби забезпечення бізнесу (рівень 2) взаємодіють з основними службами Інтернету (рівень 1) для забезпечення підтримки Інтернет - сервісу служб е-комерції. Бізнес -функції управляють операціями з нижчими рівнями, а не навпаки. На реалізацію цього рівня потрібно багато часу, оскільки проектувальники

РОЗДІЛ 1

повинні повністю розібратися в бізнесі, встановити паргнерські взаємовідносини і з'ясувати поведінку клієнтів.

Після розробки і реалізації інтерфейсного Web-застосування прий­мається рішення про служби, які потрібно забезпечити і встановлюються завдання як забезпечити. Для сайтів, які підтримують стиль В2В е-комерції, застосування інтерфейсу може бути відносно простим, як онлайновий каталог товарів, або складним, яке надає можливість користувачам замовляти окремі товарні позиції в процесі перегляду каталогу (наприклад, орієнтована на базу даних віртуальна вітрина з трьохвимірним представленням доступних товарів і підтримкою електронної корзини).

Загальні служби, що надаються Web-сайтам для цілей В2В вклю­чають автоматизацію процесу руху товарів від виробника до споживача і реакцію на запити споживачів (клієнтів). Така автоматизація пдтримує онлайнову доставку, оперативний склад, онлайнове замовлення, відслідковування замовлень, доставку товарів, товарний попит і т. ін.

Одним із найважливіших сервісів, обов'язкових для всіх сайтів е-комерціїє можливість обробки платежів. Можливість обробки онлайнових платежів при купівлі товарів або послуг являється ключовою функцією Web-сайту е-комерції. На Web самою розповсюдженою формою оплати є кредитна картка (хоча є інші, менш популярні форми). Нижче розгля­даються три основні технології, які використовуються для обробки електронних платежів:

■ => електронні гроші (digital cash);

^ онлайнова обробка кредитних карт;

•=> електронний гаманець (electronic wallet).

Електронні гроші (І) виступають в ролі еквіваленту звичайних грошей (купюр і монет). Для ідентифікації учасників трансакції електронні гроші використовують цифрові сертифікати (digital certificates). При цьому обов'язково потрібні гарантії банку або фінансової установи від якої користувач отримав електронні гроші. Коли користувач лридбає електронні гроші, він отримує набір електронних купюр (абс монет), забезпечених фінансовою установою і представлених війковим ідентифікатором (ID). Користувач (клієнт) може передавати електронні гроші комерційним підприємствам для оплати товарів або послуг. Комерційні підприємства потім передають електронні гроші в банк для внесення їх на свій рахунок. Технологія використання електронних грошей

ЧАСТИНА 4.

знаходиться в стадії розвитку і підтримується декількома конкуруючими компаніями, а також декількома стандартами. Вартість трансакцій, які виконуються за допомогою електронних грошей, набагато менша в порівнянні з банківськими чеками або кредитними картками. Але підприємства торгівлі і клієнти рідко користуються електронними грошима. Це відбувається по наступних основних причинах:

> підприємства торгівлі, банки і клієнти дуже рідко змінюють форми своєї діяльності;

> існують різні організаційні бар 'єри;

> клієнти частіше всього використовують кредитні картки як найбільш зручний спосіб оплати онлайнових покупок.

Більшість онлайнових платежів виконується за допомогою кредитних карт. Не дивлячись на те, що багато Web - магазинів приймають кредитні карти, не всюди використовуються одні і ті ж методи їх обробки. Найпростіший метод обробки - ручний. При цьому методі продавець збирає інформацію про кредитну картку клієнта через Web-сайт за допомогою традиційного підключення (в деяких випадках покупець повинен зробити попередньо замовлення товару по телефону). Прода­вець зв'язується з установою, яка видала кредитну картку по телефону або за допомогою пристрою перевірки кредитних карт для авторизації клієнта. Якщо виникають якісь проблеми, наприклад, недостаток грошей на рахунку, невірний номер картки або картка з'ясувалася вкраденою, торговельне підприємство повідомляє клієнту по електронній пошті про виниклу проблему. Хоча такий багатоступеневий процес все ще має місце в реальній практиці, в деяких Web-компаніях, його неефективність викликає необхідність його модифікування або взагалі відмови від його.

Більш ефективним варіантом ручного способу є метод, при якому торговельне підприємство користується програмним забезпеченням обробки кредитних карт сторонніх організацій, таких, наприклад, як 1С Verity (www.icverity.com), або використовує служби сторонніх компаній, таких, наприклад, як Intern Secure Inc (www.internetsecure.com). В цьому випадку Web-сервер торговельного підприємства, сервер компанії обробки платежів, клієнт і банк підприємства торгівлі при обробці платежу працюють сумісно. Типовий технологічний процес такої роботи виглядає наступним чином:

• Клієнт посилає інформацію про свою кредитну картку по Web на сервер продавця;

РОЗДІЛ 1

• Web - сервер продавця провіряє замовлення і посилає інформацію про кредитну картку в компанію, яка займається обробкою кредитних карт;

• Компанія обробки кредитних карт перевіряє кредитку в банку клієнта і одержує необхідну авторизацію;

• Web - сервер продавця одержує підтвердження трансакції;

• Web - сервер продавця Відсилає клієнту електронну пошту з підтвердженням замовлення на доставку товару;

• Коли товар доставляється, продавець і компанія по обробці кредитних карт завершують розрахунки.

Існує одна важлива особливість обробки кредитних карт, яка полягає в тому, що повна оплата здійснюється після поставки товару або надання послуги клієнту.

Дві основні компанії, які видають кредитні картки, Visa і Master Card, в 2002 році розробили систему Secure Electronic Transaction (SET) (захист електронних платежів).Протокол захисту електронних платежів ставить за мету забезпечення стандартного способу здійснення трансакцій кредитних карт через Інтернет. Безпека автоматично забезпечується для всіх комунікацій між клієнтом, продавцем і фінансовими установами. Одна із основних переваг системи SET полягає в тому, що вона надає покупцю спосіб передачі інформації про його кредитну картку підпри­ємству, яке видало кредитну картку таким чином, щоби продавець не міг бачити цю інформацію, одночасно вимагаючи від підприємства торгівлі шифрування всієї інформації про кредитну картку. Протокол SET отримав широке розповсюдження серед більшості значних Інтернет -компаній і постачальників. Даний протокол також визначає мінімальні вимоги до мережної інфраструктури і структури безпеки компанії, які виконують перевірку електронних платежів через Web.

Якщо часто користуватися послугами Інтернет - магазинів, то потрібно постійно вводити одну і ту ж саму інформацію про кредитну картку (при кожній покупці). При вводі цих даних завжди є ймовірність помилки. Для вирішення цієї проблеми використовується електронний гаманець. Електронний гаманець (electronic wallet) це еквівалент фізичного гаманця - в ньому містяться кредитні картки кінцевого користувача, електронні гроші і інша персональна інформація, наприклад, адреса доставки, телефонні номери і адреси електронної пошти. Електронний гаманець - це невелика програма, яка використовується сумісно з Web-оглядачем і Web-сайтом торговельної організації для автоматичного введення інформації про оплату онлайнових покупок.