Питання для підготовки до державного іспиту

1. Теорія і методика навчання технологій

1. Розкрийте вклад учених у розвиток теорії і методики трудового навчання (Технологій).

У третій чверті ХІХ ст. у ряді держав Європи та інших частин світу було прийнято закони про введення в загальноосвітніх школах ручної праці. Це дає підставу говорити про виникнення так званої " трудової школи", як антипода " школи навчання", або як говорили супротивники останньої " схоластичної школи". Як зазначають дослідники, цей факт свідчить про вторгнення потреб виробництва в сферу навчання і виховання. У цей період значно зросла боротьба за сфери виливу. Буржуазії потрібне було активне, діяльне молоде покоління, яке могло б відстоювати її інтереси при перерозподілі світового ринку, І вона покладала великі надії на трудову школу. Деякі буржуазні діячі говорили у зв'язку з цим відверто, що той переможе у всесвітньому ринку, хто раніше введе ручну працю в школі. Дрібні товаровиробники також сподівалися, то трудова школа допоможе їм відстояти свою незалежність у конкурентній боротьбі, що введення ручної праці зміцнюватиме " хатню промисловість", забезпечуватиме їм додаткові джерела прибутку.

Отже, головним мотивом запровадження трудової школи було прагнення підготувати підростаюче покоління до праці, забезпечивши йому можливість набути професію. Саме цим керувався, виходячи з найкращих намірів один з фундаторів трудової школи, фінський священик Уно Цігпеус.

Проте вже в той час передові педагоги виступали проти використання ручної праці як засобу професіоналізації, відстоювали її.загальноосвітній характер, її значення для всебічного розвитку дітей. Так, відомий шведський педагог Отто Саломон у положеннях, па яких ґрунтувалася його система трудового навчання, підкреслював значення ручної праці для естетичного виховання учнів, зазначаючи, що воно повинно сприяти розвитку почуття форм і почуття прекрасного.

Датський педагог Аксель Міккельсен, який розробив свою систему трудового навчання, намагався в процесі ручної праці застосувати нормальні робочі пози, які відповідають фізіологічним вимогам, сконструював Інструменти, виходячи з фізичних можливостей дітей, тобто розглядав ручну працю як засіб фізичного розвитку учнів.

Поширенню ручної праці як загальноосвітнього предмета у школах царської Росії сприяли відомі педагоги К.Ю. Ціруль, І.К. Карелль, Н.В. Касаткін. Вони творчо сприймали досвід інших країн, збагачували його своїм власним і на цій основі розробляли оригінальні навчальні програми і методичні посібники. За свідченням дослідників, діячі ручної праці Росії в деяких важливих методичних питаннях випереджали своїх західних колег.

Зокрема на Україні було прийнято ряд постанов. Які стосувалися дальшого поліпшення роботи по професійній орієнтації і трудовому вихованню учнів у загальноосвітніх школах нашої республіки.

2. Розкрийте передумови запровадження технологічної освіти.

Запровадження у виробництво нової техніки й технологій, становлення й розвиток ринкових відносин та нових форм господарювання, зростання обсягу знань про перетворення матеріалів, енергії й інформації в інтересах людини, про загальні принципи цих перетворень вимагають підвищення рівня технологічної культури підростаючого покоління.

Шлях до високої технологічної культури лежить через ефективну технологічну освіту. А це призвело до введення у навчальні плани загальноосвітніх шкіл багатьох країн світу освітньої галузі або навчального предмета “Технологія”, який в обов'язковому порядку вивчається в школах Великої Британії, Франції, ФРН, США, Австралії, Ізраїлю, Нідерландів, Росії, Швеції, Болгарії, Казахстану й багатьох інших країн.

Технологічна освіта підростаючого покоління на порозі третього тисячоліття стала необхідною складовою загальної середньої освіти, необхідною умовою цілісного й гармонійного розвитку особистості школяра.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, передбачає уведення освітньої галузі “Технологія”, основною метою якої є формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, набуття школярами життєво необхідних знань та вмінь і навичок ведення домашнього господарства й сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

“Технологія” – це освітня галузь, в основі якої лежить предметно-перетворювальна діяльність людини в матеріальному світі, спрямована на створення навчального середовища, для розкриття й розвитку в учнів здібностей в особистісно-зорієнтованій сфері проектування та виготовлення виробів і ознайомлення в процесі роботи з різними матеріалами, інформацією й іншими ресурсами у відповідності до потреби творчої ідеї учнів. Ефективність технологічної освіти визначається рівнем технологічної культури, адекватним професійним самовизначення випускників школи.

3. Розкрийте методологічні засади технологічної освіти учнів старшої школи.

Концепція технологічної освіти ґрунтується на таких теоретико-методологічних засадах:

1. Проблема формування творчої особистості багато десятиліть є предметом уваги педагогів усього світу. Поряд із багатьма іншими якостями школа повинна сформувати в учнів потребу в самостійній творчій діяльності. Вітчизняні педагоги завжди надавали цьому надзвичайно великого значення, ставлячи в центрі вирішення проблеми залучення учнів до трудової діяльності. Будь-які спроби уникнути праці закінчуються неприємностями як для особистості, так і для суспільства.

2. Зміна освітніх парадигм у нашій країні з «педоцентризму» на «дитиноцетризм» передбачає, що мета розвитку дитини є провідною стосовно цілей засвоєння змісту, який є лише засобом розвитку дитини.

3. Теорія розвитку змісту освіти свідчить щонайменше про дві детермінанти, які визначають зміст освіти: інваріантно-діяльнісні сторони особистості і генеральні галузі наукового знання. Згідно з таким підходом перетворювальній діяльності з матеріальними об'єктами відповідають практичні науки і їм, відповідно, повинен відповідати навчальний предмет або освітня галузь у навчальному плані, інтерактивна за своєю суттю.

4. Склалася нова галузь філософії – філософія технології. В ній можна визначити кілька основних напрямів: по-перше, це дихотомія «технологія –техніка» (в англомовних країнах – це філософія технології, у німецькомовних – філософія техніки); по-друге, це інженерна філософія

технології (або парадигма «технологія як прикладна наука»).

5. Формується нова галузь наукового знання – технологічні знання, які є рядоположними з природничо-науковими знаннями. Існують різні підходи до класифікації технологічних знань. Найбільш розповсюджений – за рівнем генералізації: на одному кінці спектра розташовані систематизовані й формалізовані знання інженерів, на іншому – приховані знання ремісників.

6. Високого рівня освіченості можна досягти за умови високого рівня мотивації учнів. Основним засобом розвитку мотивів у сучасних умовах є гуманітаризація освіти й відмова від технократизації, а тому надзвичайно важливо розвивати технологічну освіту в гуманістичній парадигмі.

7. Ринкові відносини також серйозно вплинули на формування концепції технологічної освіти. Орієнтація на споживача, ринок, покупця, а не на усереднену людину – важливі і невід’ємні риси технологічної підготовки. Об’єктивна необхідність технологічної освіти зумовлена тим, що практика політехнічної, трудової й професійної підготовки школярів, яка склалась у нашій країні нині, безсистемно розкиданий по навчальних предметах практичний матеріал у вигляді прикладів із життя не дозволяє в повному обсязі реалізувати принципи системності й цілісності. Загальноосвітні предмети мають невелику технологічну спрямованість.

4. Обґрунтуйте особливості, мету, завдання та структуру курсу «Технології» у старшій школі.

Курс " Теорії і методики навчання технології" є провідною дисципліною у

підготовці майбутніх учителів технологічної освіти, яка мас забезпечити теоретичну, практичну і методичну компетентність студентів до організації і проведення урочної і позакласної технологічної підготовки учнів.

Головна мета технологічної освіти полягає у формуванні технічно, технологічно і комп'ютерно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної природовідповідної предметно-перетворюючої діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей. Перед технологічною освітою стоять такі завдання:

– фактичні знання досягаються шляхом передачі учням структурних та функціональних знань про технічні устрої і процеси з використанням конкретних приладів;

– методологічна підготовка характеризується використанням наявних технологій, методів мислення і роботи на уроках, що застосовуються в самій технології під час процесу розробки, винаходу і виробництва;

– навички оцінювання передбачають в ході технічних операцій навчити учнів оцінювати і давати критичний аналіз методам розробки, виробництва та використання технології з точки зору економічних, екологічних та соціальних аспектів.

Визначальним тактичним завданням технологічної освіти має бути комплексне розв'язання питань, пов'язаних з метою, завданнями, змістом, науково-методичним, фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням навчального процесу. А це вимагає постійного вдосконалення Державних стандартів змісту освітньої галузі “Технологія”, навчальних програм всіх рівнів і напрямів; підвищення кваліфікації й перепідготовка вчителів з урахуванням нових підходів, систем, технологій, методів тощо; видання якісної навчальної та науково-методичної літератури.