Філогенетичний ряд тваринних та рослинних тканин: від найпростіших до хребетних,від водоростей до покритонасінних,.

філогенез — це історичний розвиток як усього живого загалом, так і окремих груп (видів, родів, родин і т. д. до царств включно). Для визначення філогенезу певної групи він запропонував метод потрійного паралелізму: зіставлення даних палеонтології, порівняльних анатомії та ембріології (онтогенезу).

Дослідження решток викопних організмів та порівняння їх із сучасними видами, а також порівняння будови сучасних видів між собою дають змогу виявити певні відміни між ними, а також встановити напрями історичних змін як окремих рис будови, так і типу організації в цілому. Таким чином, викопні й сучасні форми ніби зв'язуються в єдиний філогенетичний ряд - послідовність історичних змін організмів у цілому чи їхніх окремих органів у межах певної систематичної групи (наприклад, послідовність еволюційних змін черепа і кінцівок у предків коней).

Біогенетичний закон. Е. Геккель паралельно з Ф. Мюллером відкрили біогенетичний закон (закон Геккеля — Мюллера), який показує зв'язок між філогенезом та онтогенезом: індивідуальний розвиток (онтогенез) будь-якого організму - це вкорочене і стисле повторення історичного розвитку (філогенезу) даного виду.

На прикладі багатоклітинних тварин він довів наявність однакових початкових фаз ембріонального розвитку (яйце, бластула, гаструла), що свідчить про їхнє спільне походження. Наприклад, на відповідних фазах у ембріонів різних класів хребетних є стадії розвитку зябрових щілин. Це свідчить про походження наземних хребетних від рибоподібних предків.

Вам уже відомо, що царство Рослини налічує понад 400 000 видів. Розібратись у різноманітності рослин допомагає наука систематика. Вищі рослини відрізняються від водоростей тим, що в них із клітин формуються різні типи тканин та органів.
Які ознаки притаманні водоростям? Водорості - найдавніші представники царства Рослини, які з'явилися на нашій планеті майже 800 млн років тому. Відомо близько 50 000 видів цих організмів. Водорості надзвичайно різноманітні: серед них відомі одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні види. Водоростям властиві різні способи розмноження: нестатеве, вегетативне та статеве.
Спільна ознака різних представників водоростей - наявність у їхніх клітинах хлоропластів із хлорофілом. Форма та особливості будови хлоропластів у водоростей можуть бути надзвичайно різноманітні. Отже, ці рослини, так само як і вищі, здатні до фотосинтезу.
Крім хлорофілу, хлоропласти водоростей часто можуть містити й інші пігменти. Це надає їм червоного, бурого або жовто-зеленого забарвлення.
Водорості не мають коренів та провідних тканин. Тому поживні речовини вони поглинають крізь оболонки окремих клітин. Так само окремі клітини здійснюють і газообмін.

Ознаки, за якими роблять висновок про те, яка родина покритонасінних рослин з'явилась на землі пізніше, а яка раніше, не цілком встановлені, і часто різні дослідники висловлюють з одного й того ж питання прямо протилежні думки. При розв'язанні цих питань виходять не тільки з морфології квітки, але й з морфології інших органів. Вважають, що зрослолиста оцвітина з'явилася пізніше від вільнолистої; зигоморфність квітки пізнішого походження, ніж актиноморфність; нижня зав'язь також з'явилась пізніше, ніж верхня, як і обмежена кількість листків у оцвітині у порівнянні з більшою їх кількістю. Суцвіття з'явились пізніше, ніж поодинокі квітки, нечисленні тичинки — пізніше, ніж численні. Гінецей синкарпний, в якого плодолистки зрослися, з'явився пізніше, ніж гінецей апокарпний, в якого плодолистки вільні. Однорічні рослини з'явилися пізніше багаторічних, а трави — пізніше, ніж дерева і кущі. Складні листки пізнішого походження, ніж прості. Вважають, що квітка веде свій початок від стробілуса, або шишки бенетитових.

Рослини пізнішого походження мають ознаки більш досконалі, між рослини, що раніше з'явилися. Однак у кожній еволюційній лінії могли з'явитися одні і ті ж ознаки, і збіг ознак міг відбуватися в лініях еволюції, не зв'язаних між собою.

Філогенетичний ряд вегетативних органів рослин: слань (водорості, мохоподібні) – телом (риніофіти) – стебло, листок (пагін) – корінь (плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні, голонасінні, покритонасінні), їх характеристика.