Клітини-організми в різних еволюційних лініях водоростей, грибів, тварин. Типи морфологічних структур клітин-організмів: монадний, амебоїдний, пальмелоїдний, кокоїдний.

Виділяють 9 основних типів морфологічної структури тіла водоростей. 1. Амебоїдна структура тіла водоростей Талом амебоїдної структури представлений одноклітинними організмами, які не мають твердої клітинної оболонки і постійної форми. Вони, випускаючи псевдоподії, здатні здійснювати повзаючі рухи, подібно до найпростіших амеб. Псевдоподії часто бувають довгими і тонкими і тоді їх називають ризоїдами. Тому інша назва цієї структури ризоподіальна. Амебоїдної будови тимчасово можуть набувати деякі одноклітинні водорості, що мають джгутики, шляхом скидання їх або втягування всередину. Амебоїдна структура властива представникам пірофітових, золотистих та жовто-зелених водоростей. Така структура є найпростішим типом будови одноклітинного організму і, можливо, в процесі еволюції була першим етапом при виникненні клітинного рівня життя.

2. Монадна структура тіла водоростей Монадна структура талому властива одноклітинним організмам із твердою клітинною оболонкою або достатньо міцним перипластом та характеризується наявністю у таких клітин одного, двох чи кількох джгутиків, з допомогою яких вони активно рухаються у воді. Деякі монадні форми вторинно не мають джгутиків і тоді, як правило, їхнє тіло здатне змінювати свою форму. Тобто їм властива метаболія. Монадна структура переважає у представників пірофітових, золотистих, евгленових, жовто-зелених.

3. Коккоїдна структура тіла водоростей Коккоїдна структура талому характеризується окремими клітинами, що мають тверду оболонку і у вегетативному стані позбавлені джгутиків чи псевдоподій. Внаслідок цього водорості коккоїдної структури не здатні до активного руху: вони або живуть вільно, або можуть переноситися водою, або прикріплюватися до субстрату. Форма таких клітин досить різноманітна – від простої сферичної до найпричудливішої. Оболонка у них гладенька, суцільна, пориста або має різноманітні вирости. Багатьом водоростям коккоїдної структури властиве утворення колоній різноманітної форми чи із слизом, чи без нього.

4. Пальмеллоїдна структура тіла водоростей Пальмеллоїдна структура талому являє собою ускладнений варіант коккоїдної структури, що виявляється в утворенні водоростями досить великих, в основному прикріплених до субстрату слизистих тіл певної форми, які містять всередині значну кількість коккоїдних клітин. Клітини поєднуються в цьому слизі зовсім механічно і плазматичних зв’язків не мають. 5. Нитчаста структура тіла водоростей Нитчаста структура талому представлена таломами, що складаються із кількох, а нерідко і численних клітин, розміщених у вигляді ниток. Ці нитки можуть бути простими і галузистими, вільноживучими і прикріпленими об’єднаних у слизові колонії. Таломи нитчастої структури складаються із клітин подібних одна до одної, але існують і такі, клітини яких на кінцях тонші або розширені та такої форми, що відрізняється від інших. Інколи остання нижня клітина перетворюється на ризоїди. Ріст нитчастих таломів відбувається по-різному. Дифузний ріст – це ріст, коли здатність до поділу мають усі клітини. Коли діляться не всі клітини, а лише їх частина, то ця ділянка росту називається меристематичною зоною. Якщо зона росту розміщена в середній частині нитки, то тип росту називають інтеркалярним, якщо ріст здійснюють кінцеві клітини, то це апікальний ріст, а в разі поділу клітин біля основи — ріст є базальним. 6. Різнонитчаста структура тіла водоростей Різнонитчаста структура талому– гетеротрихальна, таломи якої будучи нитчастими біля основи, поділяються на дві частини, одна з яких горизонтальна і стелеться по субстрату, а друга вертикальна. Різнонитчаста структура наявна у синьо-зелених, зелених, золотистих, бурих і червоних водоростей. 7. Пластинчаста структура тіла водоростей Пластинчаста структура талому характеризується багатоклітинними сланями у формі пластинок, що складаються із одного, двох або кількох шарів клітин. Утворення цих шарів відбувається в результаті поздовжнього поділу клітин. Якщо поздовжні перегородки розміщуються строго в одному напрямку, то пластинка зберігається одношаровою. А при виникненні перегородок у первинній пластинці, утворюються два і більше шарів. Двохшарові пластинчасті слані у деяких водоростей перетворюються в трубку або мішок внаслідок розходження шарів всередині, в результаті чого утворюється порожнина. Пластинчаста структура наявна у зелених, бурих і червоних водоростей. 8. Сифональна структура тіла водоростей Сифональна структура талому являє собою особливий тип будови, властивий тільки деяким водоростям. Відмінною рисою її є відсутність всередині слані клітинних перегородок при наявності великої кількості ядер. Такі слані досягають великих розмірів. Прісноводні сифональні водорості мають вигляд слабкорозгалуджених ниток або шароподібних тілець розміром з булавочну голівку з розгалуженими ризоїдами. Сифональні представники морських водоростей відрізняються великою різноманітністю зовнішнього вигляду, а інколи досить складним розчленуванням слані у вигляді коренів, стебел та листків. Сифональна структура характерна для зелених і жовто-зелених водоростей. 9. Харофітна структура тіла водоростей Харофітна структура талому властива лише харовим водоростям, що характеризуються великими багатоклітинними сланями лінійно-членистої будови, що складаються із головного пагона з гілками, що мають ризоїди та мутовчасто сидячих на них членистих бічних пагонів. Меживузля і членики бічних пагонів завжди утворені лише однією витягнутою клітиною, а у видів роду Хара ці клітини зовні обростають ще одним шаром лінійно розміщених додаткових клітин.