Та завдання до виконання контрольної роботи

Факультет техногенно-екологічної безпеки

Національного університету цивільного захисту України

Кафедра охорони праці та техногенно-екологічної безпеки

О.П. Шароватова, С.В. Бєлан

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Методичні вказівки

з організації самостійної роботи студентів

Та завдання до виконання контрольної роботи

Харків 2012

Факультет техногенно-екологічної безпеки

Національного університету цивільного захисту України

Кафедра охорони праці та техногенно-екологічної безпеки

О.П. Шароватова, С.В. Бєлан

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Методичні вказівки

з організації самостійної роботи студентів

та завдання до виконання контрольної роботи

Друкується за рішенням вченої ради факультету техногенно-екологічної безпеки НУЦЗУ

Протокол від 12.01.12. № 5.

Укладачі: О.П. Шароватова, С.В. Бєлан.

Рецензенти: кандидат технічних наук Д.С. Козодой, доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища Української державної академії залізничного транспорту;

кандидат психологічних наук В.Д. Тогобицька, начальник сектора правової роботи Національного університету цивільного захисту України.

Основи охорони праці: методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів та завдання до виконання контрольної роботи. Для слухачів заочної форми навчання / Укладачі: О.П. Шароватова, С.В. Бєлан. – Х.: НУЦЗУ, 2012. – 65 с.

Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів та завдання до виконання контрольної роботи з дисципліни «Основи охорони праці» для слухачів заочної форми навчання складено відповідно до Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст», «бакалавр» і містять опис структури та змісту дисципліни, вимоги до виконання та оформлення контрольної роботи.

Навчальне видання підготовлено на допомогу слухачам заочної форми навчання Національного університету цивільного захисту України не лише при виконанні контрольної роботи, а й для успішної підготовки до підсумкового контролю знань з дисципліни «Основи охорони праці». Цьому сприятиме детально розкритий змістовний матеріал за темами практичних завдань контрольної роботи, термінологічний словник з дисципліни та перелік державних нормативних актів про охорону праці.

© Національний університет цивільного захисту України, 2012

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................. 4

Структура та зміст дисципліни «Основи охорони праці»............................. 6

Вимоги до виконання та визначення варіанта контрольної роботи.......... 10

Перелік теоретичних питань для виконання контрольної роботи.............. 11

Варіанти практичного завдання № 1............................................................ 14

Варіанти практичного завдання № 2............................................................ 20

Змістовний матеріал до практичного завдання № 1.................................... 28

Змістовний матеріал до практичного завдання № 2.................................... 34

Алгоритм виконання та оформлення контрольної роботи.......................... 43

Термінологічний словник.............................................................................. 44

Рекомендована література............................................................................. 54

Державні нормативні акти про охорону праці............................................ 55

Додатки........................................................................................................... 63

Додаток 1. Критерії оцінки виконання контрольної роботи.................... 63

Додаток 2. Структурні складові контрольної роботи.............................. 64

Додаток 3. Зразок оформлення титульного аркуша................................ 65

ВСТУП

Коли люди гинуть на війні або помирають від невиліковних хвороб,
з цим злом хоча й важко примиритись, однак його неминучість можна зрозуміти. Коли ж у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, і якщо це трапляється із сотнями, тисячами здорових молодих людей (переважно віком 20-40 років), то подібне явище сприймається просто трагічно.

Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби із багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров’я у процесі повсякденної праці. Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм та смертність від нещасних випадків можуть бути прирівняні до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому якщо від зазначених захворювань помирають в основному люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків переважно гинуть люди молодого та середнього віку. У той же час, аналіз причин смертності в Україні (2001-2011 рр.) показує, що саме нещасні випадки у виробничій та невиробничій сферах є головною причиною смерті чоловіків працездатного віку (близько 35 % усіх смертей у цьому віці). Загалом на сьогодні в Україні стосовно кількості загиблих і травмованих внаслідок нещасних випадків і аварій склалася ситуація, що створює враження прихованої війни, яка за своєю суттю аморальна. Адже для мирного часу така кількість людських втрат є непомірно високою. Тому питання охорони праці та здоров’я громадян у процесі їх трудової та будь-якої іншої діяльності повинні стати пріоритетними та увійти до розряду питань найвищого державного рівня, оскільки саме люди, їх життя та здоров’я є найбільшим багатством будь-якої держави.

Отже, охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя – те й інше дається лише один раз. Необхідно пам’ятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди - годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення – це й висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. Незадовільний же стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку держави. Так, в Україні щороку близько 15 тис. осіб стають інвалідами, чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищила 150 тис. осіб, щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій та пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних із незадовільними умовами праці, перевищує 1 млрд. грн.

За розрахунками Німецької ради підприємців, наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх запобігання. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками на виробництві, складають більше 1 % світового валового внутрішнього продукту. На ці кошти, орієнтовно, протягом року можна забезпечити харчування близько 75 млн. людей.

Таким чином, проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди – про це свідчить статистика нещасних випадків. Оскільки справжній стан охорони праці та рівень виробничого травматизму дещо замовчувались, то багато важливих невідкладних наукових і виробничих завдань з питань умов праці не вирішувались.

Усе це ставить на порядок денний питання охорони праці як першочергові завдання розвитку не лише галузі виробництва, але й розвитку нового суспільства з аксіологічним пріоритетом безпечної трудової діяльності. Вивчення і вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням здорових та безпечних умов людської праці, стає одним з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем життєзабезпечення суспільства.

В Україні питання охорони праці сьогодні актуальні як ніколи і пояснюється це ще й тим, що понад 80 % основних фондів вітчизняних підприємств давно виробили свій ресурс. Природно, що робота на зношеному обладнанні тягне за собою підвищену аварійність, що супроводжується нещасними випадками різного ступеня важкості. Оскільки витрати на охорону праці і промислову безпеку в Україні, на жаль, не збільшуються, підвищується ймовірність погіршення стану здоров’я працюючих, виникнення профзахворювань, нещасних випадків і аварій на виробництві і, як наслідок, смертей.

Отже, сьогодні запорукою збереження найціннішого – людського життя – стає дотримання законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки.

У країнах Європейського союзу сьогодні порушується питання про культуру охорони праці, яка є одним з головних елементів культури професіонала. На жаль, в умовах сьогодення вітчизняні пріоритети в роботі з охорони праці, як і раніше, спрямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання різних компенсацій та пільг. Однак нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи.

Це зумовлює відповідні домінанти системи управління охороною праці, серед яких запровадження такого механізму, коли роботодавцям буде економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва (встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони праці на підприємствах); забезпечення надійного фінансування витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника; організація надійної системи медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві; значне підвищення рівня усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Нагальною необхідністю сьогодення для дієвого функціонування системи управління охороною праці є й своєчасне врахування нових факторів, що виникають під час трудової діяльності. Оновлення форм і методів безпеки праці, зокрема формування культури безпеки праці, безумовно, позитивно впливатиме на продуктивність праці та її якість. Тому, очевидно, що зараз на перше місце виходить якість і безперервність навчання громадян зазначеним питанням. Мета навчання – отримання відповідних знань і навичок з питань охорони праці та безпечного ведення робіт, набуття досвіду із запобігання аварійним ситуаціям.

Структура та зміст
дисципліни «основи охорони праці»

Питанням охорони праці певне місце відводиться у загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах. Однак з детальними питаннями охорони праці, які об’єднані у систему законодавчих, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності, слухач (курсант, студент) знайомиться лише під час вивчення дисципліни «Основи охорони праці».

Відповідно до структурно-логічної схеми навчання нормативна дисципліна «Основи охорони праці» вивчається на етапі підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «молодший спеціаліст» і «бакалавр» після вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» та основних дисциплін професійно-орієнтованого циклу, коли майбутні фахівці вже мають достатнє уявлення про особливості майбутньої професійної діяльності. Це забезпечує можливість викладання дисципліни «Основи охорони праці» з урахуванням професійної орієнтації слухачів.

Надалі, на етапі підготовки спеціалістів за професійно орієнтованими програмами, розробленими згідно з державними стандартами освіти, як продовження даної дисципліни передбачається поглиблене вивчення питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, спрямоване на оволодіння слухачами методами і засобами створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництв за профілем спеціальностей.

Зокрема, на основі знань з дисципліни «Основи охорони праці» здійснюється подальше поглиблене вивчення питань охорони праці у підрозділах МНС та особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців під час вивчення дисципліни «Охорона праці в підрозділах МНС».

Затвердженою у 2011 році МОНмолодьспорту Типовою навчальною програмою дисципліни «Основи охорони праці» передбачається вивчення загальних питань охорони праці з урахуванням особливостей підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів за відповідними напрямами підготовки та майбутньої професійної діяльності випускників.

Метою вивчення дисципліни «Основи охорони праці» є надання слухачам знань, умінь, компетенцій для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у них відповідальності за особисту та колективну безпеку й усвідомлення необхідності обов’язкового виконання у повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці» полягає у набутті слухачами знань, умінь і компетенцій ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я і працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

У результаті вивчення дисципліни «Основи охорони праці» молодші спеціалісти та бакалаври з відповідних спеціальностей та напрямів підготовки повинні бути здатними до вирішення професійних завдань, пов’язаних із забезпеченням життя, здоров’я і працездатності під час роботи, та мати основні компетенції з охорони праці.

Загальнокультурні компетенції:

· здатність до ефективного використання положень нормативно-правових документів у своїй діяльності;

· володіння основними методами збереження здоров’я та працездатності виробничого персоналу.