Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 7. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності
1. Міжнародні аспекти охорони та захисту інтелектуальних прав
Охорона права інтелектуальної власності здійснюється за територіальним принципом, тобто патент видається відповідно до національного законодавства і всі пов'язані з ним права географічно обмежені кордонами країни чи регіону. Для того, щоб виникла правова охорона в інших державах необхідно погодити це питання на міжнародному рівні. Міжнародне право – це це правова система, яка складається з принципів і норм, якими регулюються відносини між її суб’єктами, державами, міжнародними організаціями.
Відповідно до Угоди TRIPS право інтелектуальної власності належить до приватного права (ст. 1 Угоди).
Одним зі способів погодження питань правової охорони права інтелектуальної власності на міжнародному рівні є встановлення угод (договорів) між державами. Міжнародний договір – це міжнародна угода, укладена між державами в письмовій формі і регульовану міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування (ст. 1 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1986 року)
Основні принципи міжнародного права, які відносяться до всіх договорів, закріплені у Віденській конвенції про право міжнародних договорів: Ø Pacta sund servanda (ст. 26) – кожний чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись Ø пріоритет міжнародного права (ст. 27, 29, 46) – норми міжнародних договорів мають пріоритет над нормами національного законодавства Ø зворотна сила міжнародного договору (ст. 28) – договори не мають зворотної сили Ø добросовісність тлумачення (ст. 31) – договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору Учасниками міжнародних договорів є суб’єкти міжнародного публічного права - держави та міжнародні організації, але користувачами суб’єкти приватного права – фізичні та юридичні особи. Міжнародний договір є чинним на території України за умови, що Верховна Рада України надала згоду на його обов’язковість, при цьому нормам договору надається пріоритет, якщо у ньому містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом національного законодавства України.
У сфері інтелектуальної власності найбільш поширеною класифікацією міжнародних договорів є їх поділ за об’єктами правової охорони: Ø договори про охорону авторського права і суміжних прав; Ø договори про охорону об’єктів промислової власності.
2. Поняття, основні завдання і напрями діяльності міжнародної системи охорони інтелектуальної власності
Головними компонентами системи правової охорони інтелектуальної власності є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та Світова організація торгівлі (СОТ).
Всесвітня організація інтелектуальної власності заснована у 1970 р. у рамках Стокгольмської конвенції 1967 року. З грудня 1974 р. ВОІВ є спеціалізованою установою ООН. Це означає: що ВОІВ здійснюватиме ряд міжнародних проектів із залученням коштів цієї організації. Високий міжнародний авторитет ВОІВ проявляється в тому, що жоден національний закон в галузі промислової власності в світі за останні 16 років на приймався без попередньої консультації з ВОІВ. ВОІВ підтримує контакти із міждержавними організаціями, серед яких: · Міжнародна торговельна палата (ІСС) · Міжнародна асоціація по охороні промислової власності (АІРРІ) · Міжнародна Федерація винахідницьких асоціацій (IFIA) · Міжнародна Федерація повірених в галузі промислової власності (FICPI) · Комітет національних інститутів патентних повірених(CNIPA) · Союз європейських спеціалістів, що практикують в галузі промислової власності(VEPIP Участь у Конвенції ВОІВ дозволяє державі-учасниці залучатися до міжнародної співпраці в галузі інтелектуальної власності в початковій та загальній формі. Членство ВОІВ оформлюється шляхом здаванням на охорону ратифікаційної грамоти або акта про приєднання Генеральному директору ВОІВ у Женеві. Структура ВОІВ:
Функції керівних органів ВОІВ:
ВОІВ прийняла ряд спеціальних програм: Ø Постійна програма зі співробітництва з метою розвитку, пов’язаного з промисловою власністю (почала діяти з 1975 року). Мета програми: забезпечити країни, що розвиваються, безплатними звітами про патентний пошук для встановлення сучасного рівня техніки та іншими послугами в галузі патентної інформації в рамках угод. Ø Постійна програма ВОІВ зі співробітництва у цілях розвитку в галузі авторського права. Мета програми: полягають в заохоченні в країнах, що розвиваються, творчої діяльності в галузі літератури, науки, мистецтва; розповсюдженні в межах компетенції ВОІВ на чесних та розумних умовах творів літератури, науки, мистецтва, аудіо записів, захищених авторським правом та суміжним правом; розробка та вдосконалення законодавства та створення установ для охорони авторського права та суміжних прав в країнах, що розвиваються. 3. Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальних прав
|