Осо­б­ли­во­с­ті про­вадження у справах, пов’язаних з ви­бо­рчим процесом чи про­це­сом ре­фе­ре­нду­му

Термін «виборчі спори» вживається для позначення як спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, так і спорів щодо правовідносин, пов'язаних з процесом референдуму. Такі спори за своєю правовою природою є конституційно-правовими, оскільки законодавство про вибори і референдум належить до консти­туційного права.

Положення КАС про порядок вирішення виборчих спорів випи­сувалися таким чином, щоб відповідати відповідному матеріальному праву. Проте законодавство про вибори і референдум дуже дина­мічне. Тому застосовуючи процесуальні норми, суд повинен врахову­вати вимоги матеріального законодавства. Адже практика законот­ворення показує, що зміни до процесуального законодавства завжди відстають від змін у матеріальному праві. Однак виходячи з того, що адміністративний процес не може регулюватися іншими законами, крім КАС, порядок звернення до адміністративного суду і розгляду та вирішення адміністративним судом виборчих спорів не може вста­новлюватися законодавством про вибори і референдум. Це означає, що процесуальні інститути матеріальним законодавством не можна змінити без внесення змін до процесуального закону.

Але з урахуванням вимог матеріального законодавства можуть коригуватися, наприклад, положення Кодексу про те, хто має право на звернення до адміністративного суду у тому чи іншому виборчо­му спорі. Тобто, якщо відбудуться зміни у суб'єктному складі учас­ників виборчого процесу чи процесу референдуму, але відповідних змін одночасно не буде внесено до КАС, суд може надати розширене або звужене тлумачення положень Кодексу з урахуванням розвитку матеріального права. Так само можуть коригуватися назви виборчих комісій, комісій з референдуму тощо.

У КАС визначаються особливості розгляду і вирішення таких

виборчих спорів:

1) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комі­сій, комісій з референдуму, членів цих комісій (стаття 172);

2) щодо уточнення списку виборців (стаття 173);

3) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів вико­навчої влади, органів місцевого самоврядування, ЗМІ, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників ЗМІ, що порушують законодавство про вибори та референдум (стаття 174);

Професійний творчий працівник – особа, яка провадить творчу
діяльність на професійній основі, результатом якої є створення або
інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва, публічно
представляє такі твори на виставках, шляхом публікації, сценічного
виконання, кіно-, теле-, відеопоказу тощо та/або є членом творчої
спілки, та/або має державні нагороди за діяльність у сфері
культури і мистецтва (Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»).

4) щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх до­вірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповно­важених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів
ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів
виборчого процесу (стаття 175);

5) щодо справ, пов’язаних із виборами Президента Украї­ни (стаття 176).

Підсудність виборчих спорів має свої особливості, адже вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу. Тому деякі категорії виборчих спорів віднесено до підсудності Ви­щого адміністративного суду України. Він вирішує справи стосовно:

1) оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму;

Окружним адміністративним судам підсудні виборчі спори щодо:

1) оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії АРК, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій – за місцезнаходженням відповідної комісії (ч. 4 ст. 172 КАСУ);

2) оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, а якщо оскаржується нормативно-правовий акт - за місцезнаходженням відповідного органу (ч. 3 ст. 174 КАСУ);

3) оскарження дій чи бездіяльності кандидатів у народні депутати, у депутати обласних, районних, районних у місті рад, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Спеціальна підсудність за окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, визначена стосовно виборчих спорів щодо:

1) оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум.

Спеціальна підсудність за Київським апеляційним адміністративним судом визначена стосовно виборчих спорів щодо:

1) оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії (крім рішень, дій або бездіяльності, що стосуються встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму) (ч. 3ст. 172 КАСУ);

Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) як адміністративним судам підсудні виборчі спори щодо:

1) оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (крім тих рішень, дій чи бездіяльності, які оскаржуються до Вищого адміністративного суду України або окружних адміністративних судів) – за місцезнаходженням відповідної комісії;

2) уточнення списку виборців - за місцезнаходженням відповідної комісії;

3) оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службо­вих осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за їхніммісцезнаходженням;

4) оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Склад осіб, які беруть участь у справі, у виборчих спорах також має свої особливості.

Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу рефе­рендуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністра­тивним позовом у виборчих справах, а також скорочені строки для розгляду і вирішення таких спорів.

Звернення з позовною заявоющодо рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій а референдуму, членів цих комісій (ч. 6 стаття 172), щодо рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, під­приємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують за­конодавство про вибори та референдум (стаття 174), а також щодо дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референду­му, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостері­гачів від суб'єктів виборчого процесу (стаття 175) можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення без­діяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або при­йнято рішення.

Позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали міс­це до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду протягом п'яти днів, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне сво­єчасно поновити права особи. Крім того, неправильно, якби суд ухва­лював рішення, внаслідок якого змінилися б процедури голосування уже під час самого проведення голосування.

Скорочений строк встановлено також для подання позовної заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, діль­ничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення резуль­татів голосування на дільниці (ч. 8 ст. 172 КАСУ). Таку позовну заяву може бути пода­но до адміністративного суду протягом двох днів з дня прийняття рі­шення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Скорочений строк тут обумовлено тим, що від встановлення результатів голосування на дільниці залежать результати голосування в межах територіально­го виборчого округу, тому для своєчасного їх встановлення важливо якнайшвидше одержати усі судові рішення стосовно голосування на дільницях в межах відповідного територіального виборчого округу.

Позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Це обумовлено тим, що після цього зміни до списку виборців вносити не можна.

Днем подання позовної заяви у виборчому спорі є день її надхо­дження до відповідного адміністративного суду. Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, суд залишає її без розгляду.

При поданні позовної заяви щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії сплачувати судовий збір не обов'язково. Така особливість обумовлена насамперед тим, що сплата судового збору вимагає часу. А у вибор­чих спорах, особливо, напередодні виборів, для суб'єктів виборчого процесу цінною є кожна хвилина. Крім того, у вихідні дні банківські відділення можуть не працювати. Вимога ж про обов'язкову сплату судового збору при зверненні до суду перешкоджала б доступу до пра­восуддя у виборчих спорах.

Якщо судовий збір на момент вирішення справи не було сплаче­но, суд одночасно повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат.

У справах щодо уточнення списку виборців судовий збір не сплачується.

Про надходження позовної заяви та відкриття провадження у справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи ко­місії з референдуму, члена цієї комісії суд повинен невідкладно по­відомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня. Таке повідомлення необхідне, по-перше, для того, щоб відповідна комісія змогла забезпечити свою участь у справі, а по-друге, щоб ця комісія або комісія вищого рівня зупинила розгляд скарги, аналогічної адміністративному позову, до вирішення справи судом, якщо така скарга надійшла.

Строк розгляду і вирішення виборчих спорів у порівнянні із загальним скорочений. Так, справи щодо уточнення списку виборців повинні бути вирішені у дводенний строк після надходження позо­вної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно. Інші категорії справ також розглядаються у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Про розгляд виборчого спору у судовому засіданні повідомля­ються заінтересовані особи. У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефо­ном або й через друкований засіб масової інформації. Однак непри­буття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, встановивши при розгляді виборчого спору порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постано­ві спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усу­нення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами КАС, суд має постановити окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповно­важених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

Особам, які брали участь у справі невідкладно після проголошен­ня судового рішення видаються його копії, або надсилаються, якщо ці особи не були присутні під час проголошення. У справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії копія судового рішення надсилається також комісії ви­щого рівня.

Судове рішення першої інстанції у виборчому спорі набирає за­конної сили після закінчення строку апеляційного оскарження - два дні з дня проголошення, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування у разі, якщо судове рішення, ухва­лене до дня голосування. Якщо судове рішення оскаржено в апеляцій­ному порядку і воно не скасоване, тоді воно набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судове рішення Вищого адміністративного суду України набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржене.

Потреба оперативно вирішувати виборчі спори обумовила те, що для судових рішень у цих спорах передбачена можливість лише апеляційного оскарження, і то не в усіх випадках. Судом апеляцій­ної інстанції є відповідний апеляційний адміністративний суд. Щодо судових рішень у виборчих спорах щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, віднесених до ви­ключної підсудності Окружного адміністративного суду м. Києва, апеляційною інстанцією є Вищий адміністративний суд України.

Справа в апеляційній інстанції розглядається у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скар­га на судове рішення, ухвалене до дня голосування, має бути розгля­нута не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Важливо, що у виборчих спорах суд за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд, навіть за на­явності для цього загальних підстав, а повинен розглянути спрану у повному обсязі і ухвалити нове рішення. Судове рішення апеляційної інстанції є остаточним, а відповідно - набирає законної сили з момен­ту проголошення і не може бути оскаржене.

Певні особливості має порядок обчислення строків у виборчих спорах (див. статтю 179 КАС). Такі строки обчислюються календарними днями і годинами. При цьому той факт, що кінець строку може припадати на неробочий день, не має ніякого значення. Адже суди під час виборчого процесу організовують свою роботу, у тому числі й у вихідні дні, так, щоб забезпечити своєчасне прийняття і розгляд справ. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням пев­ної події (наприклад, голосування), у виборчих спорах вважається день, що передує дню вказаної події. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду, неза­лежно від дати подання цих документів на пошту