Групування

Для систематизації великої кількості первинного матеріалу, що викорис­товується в аналізі, необхідно цей матеріал згрупувати, тобто звести первинну інформацію в однорідні групи.

Групування є розподілом даних статистичного спостереження на якісно однорідні групи за певними ознаками. В результаті групування стає можливим встановити взаємозв’язок і взаємозалежність явищ і процесів, визначити вплив суттєвих факторів, виявити закономірності і тенденції в розвитку цих явищ.

В економічному аналізі використовують такі види групувань: типологіч­ні, структурні та аналітичні.

Типологічні групування використовуються для розподілу персоналу осно­вної діяльності на різні категорії, для групування населення за родом діяльнос­ті, а підприємств - за формами власності. Структурні групування використовуються в аналізі структур: виготовле­ної продукції, основних засобів, обладнання за терміном експлуатації, активів та пасивів балансу тощо.

Аналітичн і (факторні) групування використовуються для визначення на­явності, напряму та форми зв’язку між показниками. Ознаки, на яких базуються аналітичні групування можуть бути якісними (ознака не має кількісного вира­ження) і кількісними. За складністю побудови групування бувають прості та комбінаційні. Прості групування вивчають взаємозв’язок між показниками, згрупованими за однією ознакою. Прикладом простого групування може бути дослідження залежності рівня плинності персоналу підприємства від рівня се­редньої заробітної плати одного працівника. Комбінаційні групування вивча­ють вплив двох і більше факторів на результативний показник. У комбінацій­них групуваннях розподіл матеріалу на групи робиться спочатку за однією ознакою, а потім в середині кожної групи - за другою табл. 5.4. Як приклад, ро­зглянемо залежність продуктивності праці від виду переробленої сировини і добової потужності спиртозаводу по матеріалах об’єднання „Поділляспирт”.

Таблиця 5.4

Групування спиртозаводів виробничого об’єднання «Поділляспирт» за видом переробленої сировини і добовою потужністю.

Таке комбінаційне групування дає можливість встановити, що продук­тивність праці в розрахунку на одного працівника збільшується із зростанням виробничої потужності, а також, що на мелясних спиртових заводах вона вище, у порівняні із зерновими.

Групування передбачає таку послідовність:

- визначення мети аналізу;

- збір необхідних даних;

- ранжування даних за вибраною (вибраними) для групування ознакою -(ознаками);

- оцінка крайніх значень факторної ознаки (ознак);

- визначення кількості груп у групуванні:

- визначення розміру рівновеликого інтервалу;

- визначення середньо групових показників за різними ознаками;

- аналіз отриманих середніх величин та визначення направлення

дії фа­кторних показників на результативний.

В структурних і факторних групуваннях велике значення має визначення інтервалів групувань, тобто проміжків між найменшим і найбільшим значенням ознак у кожній групі. Інтервали можуть бути закритими (з встановленням вер­хньої та нижньої границь) і відкритими, коли визначено тільки одну границю. Так, у розглянутому групуванні спиртових заводів крайні інтервальні групи є від­критими. Слід зауважити, що інтервали можуть бути як рівними, так нерівними, з неоднаковими різницями.

Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозв’язок між показниками, детально розібратися в сутності досліджуваних процесів, си­стематизувати матеріали аналізу, визначити головне.