Метод відносних різниць

Метод відносних різниць використовується лише в моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів ( типу у= х _1· х _2· х3 _· х4) та комбінованих моделях типу у = ( _· х ₁ -_· х2)· х3 · х4, як до речі і спосіб абсолютних різниць. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на результативний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах.

Вплив факторів на відхилення значення показникаУ ₁ від У ₀ в цьому методі розраховується так:

Δ Уа ;

Δ У_b =

Δ Ус =

Δ Уd =

Де, Δ У– приріст продукції за рахунок відповідних факторів (a, b, c, d);

Т – темп приросту продукції за рахунок відповідних факторів (a, b, c, d);

У ₀ – вартість продукції попереднього періоду.

Методику використання способу відносних різниць розглянемо у чотирьох факторній моделі по даним табл.6.2

Обсяг продукції збільшився на 1928 тис.грн., в т.ч. за рахунок зміни таких факторів:

1. Збільшення чисельності робітників:

Δ Уа = =468 тис.грн.

1. Збільшення кількості днів, відпрацьованих одним робітником:

Δ Ув = тис.грн.

1. Збільшення тривалості робочого дня:

Δ Ус = тис.грн.

1. Зростання середнього динної продуктивності праці:

Δ Уd = тис.грн.

Як видно, результати розрахунків є такі самі, як і при використання попередніх способів. Незначні відхилення пояснюються неточністю підрахунків відносних відхилень, які бажано розраховувати з точністю до чотирьох знаків після коми.