Лекція 3. Тема: Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація

План

1. Суть і значення автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

2. Розвиток автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

3. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

3.1. Суть і значення автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

Створення й функціонування інформаційних систем в управлінні економікою тісно пов'язані з розвитком інформаційної технології - головної складової частини АІС.

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) - це сукупність методів і засобів реалізації операцій із збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення й захисту інформації на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, використовуваних засобів обчислювальної техніки, а також: способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Всезростаючий попит в умовах ринкових відносин на інформацію й інформаційні послуги призвів до того, що сучасна технологія оброблення інформації орієнтована на застосування самого найширшого спектра технічних засобів і насамперед електронних обчислювальних машин і засобів комунікації. На їхній основі створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій з метою не тільки нагромадження, зберігання, перероблення інформації, а й максимального наближення термінальних пристроїв до робочого місця фахівця або приймаючого рішення керівника. Це стало досягненням багаторічного розвитку АІТ.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів приклад­них програм, що включають спеціалізовані програми й інформаційні техно­логії, які забезпечують комплексну реалізацію завдань предметної області. У цей час все більшого поширення набувають електронні офіси, устаткування й співробітники яких можуть перебувати в різних приміщеннях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або установи в домашніх умовах, готелі, транспортних засобах привела до появи АІТ віртуальних офісів. Такі АІТ грунтуються на роботі локальної мережі, з'єднаної з територіальною або глобальною мережею. Завдяки цьому абонентські системи співробітників установи незалежно від того, де вони перебувають, виявляються включеними в загальну мережу.

Автоматизовані інформаційні технології експертної підтримки ста­новлять основу автоматизації праці фахівців-аналітиків. Ці працівники, крім аналітичних методів і моделей, для дослідження складних у ринкових умовах ситуацій щодо збуту продукції, послуг, фінансового становища підприємства, фірми, фінансово-кредитної організації змушені використати накопичений досвід, що зберігається в системі, тобто відомості, що становлять базу знань у конкретній предметній сфері. Оброблені за певними правилами такі відомості

ають змогу підготовлювати обґрунтовані рішення для поводження на фінансових і товарних ринках, виробляти стратегію в сфері менеджменту й маркетингу.

Інтегровані комп'ютерні системи оброблення даних проектуються як складний інформаційно-технологічний і програмний комплекс. Він підтри­мує єдиний спосіб подання даних і взаємодії користувачів з компонентами системи, забезпечує інформаційні й обчислювальні потреби фахівців у їхній професійній роботі. Особливе значення в таких системах надається захисту інформації при її передачі й обробленні. Найбільше поширення при захисті економічної інформації одержали апаратно-програмні способи. Зокрема, використання системи зв'язку, обраної за захисними властивостями та якістю обслуговування, що гарантує збереженість інформації в процесі передачі й доставки її адресату; шифрування й дешифрування даних абонентами мереж загального користування (телефонних, телеграфних) при домовленості користувачів про загальні технічні кошти, алгоритми шифрування і т.п.

Підвищення вимог до оперативності інформаційного обміну й управління, а отже, до терміновості оброблення інформації, привело до створення не тільки локальних, а й багаторівневих і розподілених систем організаційного управління об'єктами, якими є, наприклад, банківські, податкові, постачальницькі, статистичні та інші служби. їхнє інформаційне забезпечення реалізують мережі автоматизованих банків даних, які створю­ються з урахуванням організаційно-функціональної структури відповідного багаторівневого економічного об'єкта, машинного ведення інформаційних масивів. Цю проблему в нових інформаційних технологіях вирішують розподілені системи оброблення даних з використанням каналів зв'язку для обміну інформацією між базами даних різних рівнів. За рахунок ускладнення програмних засобів управління базами даних підвищуються швидкість, забезпечуються захист і вірогідність інформації при виконанні економічних розрахунків і виробленню управлінських рішень.

У багаторівневій і розподіленій комп'ютерній інформаційній системах організаційного управління однаково успішно можуть бути вирішені як проблеми оперативної роботи з інформацією, так і проблеми аналізу економічних ситуацій при виробленні й прийнятті управлінських рішень. Зокрема, створювані автоматизовані робочі місця (АРМ), для фахівців надають можливість користувачам працювати в діалоговому режимі, оперативно вирішувати поточні завдання, зручно вводити дані з термінала, вести їхній візуальний контроль, викликати потрібну інформацію для оброблення, визначати вірогідність результатної інформації й виводити її на екран, друкувальний пристрій або передавати по каналах зв'язку.

Потреба в аналітичній роботі при переході до ринку в умовах перебудови економічних відносин, утворення нових організаційних структур, що функціонують на основі різних форм власності, незмірно зростає. Виникає необхідність нагромаджувати факти, досвід, знання в кожній конкретній сфері управлінської діяльності. Переважає зацікавленість у ретельному дослідженні конкретних економічних, комерційних, виробничих

ситуацій з метою прийняття в оперативному порядку економічно обґрунто­ваних і найбільш прийнятних рішень. Це завдання вирішується подальшим удосконалюванням інтегрованого оброблення інформації, коли нова інформаційна технологія починає включати в роботу бази знань. Під базою знань розуміється складна, детально моделююча структура інформаційних сукупностей, що описують усі особливості предметної галузі, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання умов для прийняття рішень) і метазнання (знання про знання), тобто знання, що стосуються способів використання знань та їхніх властивостей. База знань є найважливішим елементом усе частіше створюваної на робочому місці фахівця експертної системи, що виступає в ролі накопичувача знань у конкретній сфері професійної діяльності й порадника фахівцеві при аналізі економічних ситуацій і виробленні керуючих впливів.

Зарубіжні фахівці виділяють п'ять основних тенденцій розвитку інформаційних технологій. Коротко охарактеризуємо їх.

Перша тенденція пов'язана зі зміною характеристик інформаційного продукту, що все більше перетворюється на гібрид між результатом розрахунково-аналітичної роботи й специфічною послугою, яку надають індивідуальному користувачеві ПЕОМ.

Відзначаються здатність до паралельної взаємодії логічних елементів АІТ, поєднання всіх типів інформації (тексту, образів, цифр, звуків) з орієн­тацією на одночасне сприйняття людиною за допомогою органів почуттів.

Прогнозується ліквідація всіх проміжних ланок на шляху від джерела інформації до її споживача. Наприклад, стає можливим безпосереднє спілкування автора й читача, продавця й покупця, співака й слухача, учених між собою, викладача й учня, фахівців на підприємстві через систему відеоконференцій, електронний кіоск, електронну пошту.

У якості провідної називається тенденція до глобалізації інформацій­них технологій у результаті використання супутникового зв'язку й всесвітньої мережі INTERNET, завдяки чому люди зможуть спілкуватися між собою та із загальною базою даних, перебуваючи в будь-якій точці планети.

Конвергенція розглядається як остання риса сучасного процесу розвитку АІТ, що укладається в стиранні розходжень між сферами матеріального виробництва й інформаційного бізнесу, в максимальній диверсифікованості видів діяльності фірм і корпорацій, взаємопроникненні різних галузей промисловості, фінансового сектора й сфери послуг. Таким чином, нові інформаційні технології - основа переходу суспільного розвитку від індустріальної до інформаційної епохи у світовому масштабі.

Нова інформаційна технологія - це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у галузі програмування) в інформаційному процесі, високому рівні дружного корисгувальницького інтерфейсу, широкому використанні пакетів приклад­них програм загального й проблемного призначення, доступі користувача до вилучених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

3.2. Розвиток автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

Поява наприкінці 1950-х років ЕОМ і стрімке вдосконалення їх створило реальні передумови для автоматизації управлінської праці, формування ринку інформаційних продуктів і послуг. Розвиток АІТ відбувався паралельно з появою нових видів технічних засобів оброблення й передачі інформації, удосконаленням організаційних форм використання ЕОМ і ПЕОМ, насиченням інфраструктури новими засобами комунікації. Еволюція АІТ представлена в табл. 3.1.

Розвиток ринкових відносин зумовив появу нових видів підприємницької діяльності й, насамперед, створення фірм, зайнятих інформаційним бізнесом, розробкою інформаційних технологій, їхнім удосконаленням, поширенням компонентів АІТ, зокрема програмних продуктів, що автоматизують інформаційні й обчислювальні процеси.

Таблиця 3.1 - Етапи розвитку АІТ, технічних засобів і вирішуваних завдань

До їхнього числа відносять також обчислювальну техніку, кошти комунікацій, офісне устаткування й специфічні види послуг - інформаційне, технічне й консультаційне обслуговування, навчання й т.п. Це сприяло швидкому поширенню й ефективному використанню інформаційних техно­логій в управлінських і виробничих процесах, практично до повсюдного їхнього застосування й великого різноманіття.

Практика автоматизації інформаційних процесів показує, що більшість розрахунків (задач) на різних рівнях управління народним господарством можуть бути формалізовані й розв'язані з використанням різних засобів обчислювальної техніки. При цьому значна частина розрахунків з нормування, планування, обліку, контролю, аналізу та формування звітності на всіх рівнях виконується методом прямих розрахунків (з використанням здебільшого чотирьох арифметичних дій).

Перехід до нових умов господарювання, нові можливості вибору оптимальних варіантів розв'язування виробничих та економічних проблем, що стосуються налагодження господарських зв'язків зі збуту продукції і забезпечення її виробництва, зумовлюють розширення кола завдань оптимізаційного плану і відповідно - дедалі повніше використання ЕОМ при автоматизації інформаційних процесів.

Організаційна, методологічна та інформаційна спільність виконуваних розрахунків на різних рівнях зумовлює типовість, масовість і повто­рюваність розв'язуваних завдань.

Значну частину таких завдань розв'язують з використанням уніфіко­ваних форм документів, за однаковими або подібними алгоритмами, які передбачають одержання результатних документів (машинограм) з регла­ментованим набором даних, необхідних для виконання функцій управління.

Це є передумовою для вироблення типових проектних рішень і скоро­чення витрат на створення комп'ютерних інформаційних систем. Водночас через масовість і повторюваність розрахунків виникає потреба автоматизу­вати інформаційні процеси з використанням різноманітних технічних засобів.

У нових умовах господарювання стрімко зростає роль інформаційної бази, яка за змістом, методами доступу до неї користувачів і можливостями

обміну даними між користувачами різних рівнів управління має відповідати вимогам господарювання. Для практичної реалізації наданої самостійності об'єктам господарювання постійно існує потреба в оперативній, вірогідній і доступній інформації про такі показники: потреба в їхній продукції, забез­печеність процесу її виготовлення різноманітними видами ресурсів, ціни на продукцію, фактичний стан виробництва тощо. Усе це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій, що грунтуються на сучасних засобах обчислювальної техніки.

Новій IT, на відміну від попередніх, притаманна персоналізація використання засобів обчислювальної техніки, створення локальних мереж ЕОМ і багаторівневих розподілених систем оброблення даних, організація автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів. Водночас нова інфор­маційна технологія має деякі нетехнічні особливості, а саме: врахування людського фактора у процесах управління, колективне використання інфор­маційних ресурсів, удосконалення методик виконання розрахунків і прий­няття управлінських рішень на підставі цілісного уявлення про об'єкт.

Сучасний напрям використання обчислювальної техніки для авто­матизації розрахунків визначається спільними для організаційно-еконо­мічних систем управління тенденціями розвитку засобів обчислювальної техніки, форм і методів їх використання.

Аналіз теперішнього рівня функціонування інформаційних систем оброблення даних з праці показує, що здебільшого автоматизуються рутинні роботи й традиційні розрахунки, переважає централізоване розв'язування задач. При цьому не змінюються організаційні структури і технологія вико­нання функцій управління. Значна кількість користувачів, особливо низової ланки управління, позбавлені доступу до обчислювальних та інформаційних ресурсів, які розміщені централізовано.

У процесі переходу від централізованої до децентралізованого (персо­нального) оброблення даних вирішальна роль належить персональним ЕОМ (ПЕОМ). Такі обчислювальні машини, зорієнтовані на якусь певну пред­метну сферу, називають професійними персональними ЕОМ. Особливості ПЕОМ полягають у доступності широкому загалу користувачів, універ­сальності застосування ири виконанні різних управлінських функцій, автономності експлуатації. Роботи з ПЕОМ виконуються безпосередньо на робочому місці конкретного користувача, який не має знань з програмування.

Багатофункціональне застосування ПЕОМ забезпечується значною кількістю прикладних програм та інтегрованих пакетів. Такі програми й пакети дають змогу задовольнити різноманітні потреби користувачів щодо оброблення текстів, роботи з базами даних (БД) під керуванням систем управ-ління базами даних (СУБД) і окремими файлами, виконання розрахунків у різних режимах (пакетному, діалоговому, запитовому), роботи в локальній мережі ПЕОМ тощо.

Найпоширенішим є індивідуальне використання ПЕОМ на робочо­му місці користувача для розв'язування локальних завдань (на дільницях, у цехах, відділах тощо), що дає змогу застосувати персональну технологію оброблення даних. Водночас на різних рівнях у процесі оперативної взаємодії різних служб і виконавців відбувається обмін даними (інформаційний обмін), у зв'язку з чим виникає потреба колективно використовувати інфор-маційно-обчислювальні ресурси. Наприклад, спільне використання пери-ферійного спорядження, підімкнення кількох ПЕОМ до спільного центру (головної ЕОМ), який реалізує функції колективної бази даних. Викорис-тання такої БД виключає дублювання, забезпечує оперативний вибір інфор-мації, а також доводить переваги індивідуальної роботи на ПЕОМ з ефектив-ним зверненням до великих БД.

Важливою особливістю нової інформаційної технології є створення локальних мереж: ПЕОМ, у яких ефективно поєднуються можливості ПЕОМ для персонального оброблення даних з перевагами розподіленого оброблення даних, що забезпечують колективне використання загальних інформаційних ресурсів для управління об'єктами.

У локальних мережах ПЕОМ виникає новий тип взаємодії користу­вачів, за якого по каналах зв'язку відбувається обмін текстами, докумен­тами, іншою інформацією, реалізуються елементи „безпаперової" технології оброблення даних, організується „електронна пошта" тощо. У таких мережах ЕОМ ефективно виконуються операції первинного введення даних до системи, провадиться діалогове та регламентне розв'язування завдань, виробляються і застосовуються управлінські рішення на підставі наскрізної інформаційної підтримки засобами БД мережі.

Створення локальних мереж ЕОМ, організація нових методів діало­гової взаємодії користувачів з інформаційно-обчислювальною системою, а також масове виробництво персональних ЕОМ сприяють організації розподіленого оброблення даних.

Як єдина сртстема управління народногосподарським комплексом в цілому, так і управління її складовою частиною належить до багаторівневої ієрархічної системи. На кожному рівні цієї системи розв'язуються комплекси локальних (персональних) завдань за індивідуальними алгоритмами та даними, які лише в певній частині виходять на інформаційний обмін з іншими рівнями. Це зумовлює потребу створення автоматизованих обчислювальних систем, які охоплювали б усі рівні управління і забезпечували ефективне оброблення даних на кожному рівні, інформаційну взаємодію між рівнями, а також гнучкий доступ користувачів до загальносистемних обчислювальних та інформаційних ресурсів, що відповідає концепції багаторівневих розподілених автоматизованих систем оброблення даних.

3.3. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій (АІТ)

АІТ у цей час можна класифікувати за рядом ознак, зокрема: способом реалізації в АІС, ступенем охоплення АІТ завдань управління, класами реалізованих технологічних операцій, типом користувальницького інтерфейсу, варіантами використання мережі ЕОМ, що обслуговує предметні сфери.

АІТ можна класифікувати:

за способом реалізації АІТ в АІС виділяють традиційно сформовані й нові інформаційні технології. Якщо традиційні АІТ насамперед існували в умовах централізованого оброблення даних, до масового використання ПЕОМ були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості при формуванні регулярної звітності, то нові інформаційні технології пов'язані з інформаційним забезпеченням процесу управління в режимі реального часу:

за ступенем охоплення АІТ завдань управління виділяють електрон­не оброблення даних, коли з використанням ЕОМ без перегляду методології й організації процесів управління оброблюються дані з вирішенням окремих економічних завдань і автоматизація управлінської діяльності. У другому випадку обчислювальні засоби, включаючи суперЕОМ і ПЕОМ, використовують для комплексного рішення функціональних завдань, формування регулярної звітності й роботи в інформаційно-довідковому режимі для підготовки управлінських рішень. До цієї ж групи можуть бути віднесені АІТ підтримки прийняття рішень, які передбачають широке використання економіко-математичних методик, моделей і пакетів приклад­них програм (ППП) для аналітичної роботи й формування прогнозів, складання бізнес-планів, обґрунтованих оцінок і висновків по досліджуваних процесах, явищах виробничо-господарської практики. До названої групи відносяться й широко впроваджувані в цей час АІТ, що одержали назву електронного офісу й експертної підтримки рішень. Ці два варіанти АІТ орієнтовані на використання останніх досягнень в галузі інтеграції новітніх підходів до автоматизації роботи фахівців і керівників, створення для них найбільш сприятливих умов виконання професійних функцій, якісного й своєчасного інформаційного обслуговування за рахунок повного автоматизованого набору управлінських процедур, реалізованих в умовах конкретного робочого місця й офісу в цілому;

за класами реалізованих технологічних операцій АІТ розглядаються в програмному аспекті й включають: текстове оброблення, електронні таблиці, автоматизовані банки даних, оброблення графічної й звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

Перспективним напрямом розвитку комп'ютерної технології є ство­рення програмних засобів для висновку високоякісного звуку й відеозобра-ження. Технологія формування відеозображення одержала назву комп'ютер­ної графіки. Комп'ютерна графіка - це створення, зберігання й оброблення моделей об'єктів та їхніх зображень за допомогою ЕОМ. Ця технологія була використана до сфери економічного аналізу, моделювання різного роду конструкцій, вона незамінна у виробництві, проникає в рекламну діяльність, робить цікавим дозвілля. Формовані й оброблювані за допомогою цифро­вого процесора зображення можуть бути демонстраційними й анімаційними. До першої групи, як правило, відносять комерційну (ділову) та ілюстративну графіку, до другого - інженерну й наукову, а також пов'язану з рекламою, мистецтвом, іграми, коли виводяться не тільки одиночні зображення, а й послідовність кадрів у вигляді фільму (інтерактивний варіант).

Інтерактивна машинна графіка є одним з найпрогресивніших напрямів серед нових інформаційних технологій. Цей напрям переживає бурхливий розвиток у сфері появи нових графічних станцій та в сфері спеціалізованих програмних засобів, що дозволяють створювати реалістичні об'ємні зображення, які рухаються, порівнянні за якістю з кадрами відеофільму.

Програмно-технічна організація обміну з комп'ютером текстовою, графічною, аудіо- та відеоінформацією одержала назву мультимедіа-технологій. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають убудо-вану підтримку мультимедіа й дозволяють використати її в професійній діяльності, навчально-освітніх, науково-популярних та ігрових сферах. При застосуванні цієї технології в економічній роботі відкриваються реальні перспективи використати комп'ютер для озвучування зображень, а також розуміння ним людської мови, ведення комп'ютером діалогу з фахівцем рідною для фахівця мовою. У перспективі буде впроваджено спеціальні устаткування, що нададуть комп'ютеру здатність з голосу користувача сприймати нескладні команди керування деякими програмами, та виконувати інші операції (відкривати файли, друкувати інформацію на папері, тощо), шо в в подальшому приведе до найсприятливіших умов взаємодії комп'ютера з користувачем у процесі професійної діяльності;

- за типом користувальницького інтерфейса можна розглядати АІТ з погляду можливостей доступу користувача до інформаційних та обчислю­вальних ресурсів. Так, пакетна АІТ виключає можливість користувача впли­вати на оброблення інформації, поки вона проводиться в автоматичному режимі. Це спричинено організацією оброблення, що грунтується на зикаианні програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі й об'єднаними в пакет даними. На відміну від пакетної, діалогова АІТ надає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з інформаційними ресурсами, що зберігаються в системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для рішення функціональних завдань і прийняття рішень.

Інтерфейс мережевої АІТ надає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів зав­дяки розвинутим засобами зв'язку, що робить такі АІТ широко використо­вуваними й багатофункціональними.

У цей час спостерігається тенденція до об'єднання різних типів інформаційних технологій у єдиний комп'ютерно-технологічний комплекс, що зветься інтегрованою. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, що забезпечує не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й є основою створення найрізноманітніших мережевих варіантів АІТ: локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж, електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Усі вони орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об'єктів, утворених пристроями передачі, оброблення, нагромадження й зберігання, захисту даних і являють собою інтегровані комп'ютерні системи оброблення даних великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в економіці. Загальноприйнятої класифікації ІС ще немає і тому їх часто класифікують за різними ознаками, з-поміж яких можна виділити такі:

за рівнем або за сферою діяльності: державні, територіальні (регіо­
нальні), галузеві, підприємств або організацій, технологічних процесів;

за призначетіям або особливістю об'єктів управління: адміні­стративні, виробничо-технічні, соціальні, транспорту тощо;

за рівнем автоматизації процесу управління: інформаційно-пошу­кові, інформаційно-керівні, інформаційно-довідкові, СППР, інтелектуальні ІС тощо;

за ступенем централізації оброблення інформації: централізовані ІС, децентралізовані ІС, ІС колективного використання;

за характером керованого виробничого процесу: 1) для виробництва з дискретним процесом (машинобудування, приладобудування); 2) з неперерв­ним процесом (хімічна, нафтопереробна і газова промисловості); 3) з непе­рервно-дискретним процесом (металургійна, цементна, харчова промисло­вістю).

за ступенем інтеграції функцій: 1) багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування; 2) багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство - об'єднання - галузь); 3) комплексні ІС, які здійснюють інтеграцію ІС з відмінними завдання (ІС керування підприємством з ІС керування технологічними процесами тощо).

Академік В.М. Глушков запропонував поділяти всі ІС першого покоління на два основні типи:

автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУПІ);

автоматизовані системи організаційного або адміністративного управ­ління (АСОУ).

АСУТП керує роботою технолог'" чих процесів (керування верстата­ми, домною тощо), АСОУ - об'єктами економічної й соціальної суті.

Головна відмінність цих двох типів систем полягає передусім в особливості об'єкта керування: для АСУТП - це різні машини, прилади, пристрої, а для АСОУ - насамперед люди, колективи людей.

Друга відмінність міститься в формі передачі інформації: в АСУТП основною формою передачі інформації є різні сигнали (електричні, оптичні, механічні тощо), в АСОУ - документа. Зазначимо, шо в економіці з ураху­ванням сфери застосування виділяються: банківські інформаційні системи, ІС фондового ринку, страхові ІС, податкові ІС, ІС промислових підприємств і організацій (особливе місце за значимістю та розповсюдженістю серед них займають бухгалтерські ІС), статистичні тощо.

Контрольні питання

1. Що таке автоматизована інформаційна технологія (ЛІТ)?

2. Назвіть етапи розвитку автоматизова»тх іаформадайиих текиодогій.

3. Дайте класифікацію автоштязевашік інформаційних дашниіів

4. Що таке нова інформаційна технологія?

5. Визначте, що таке автоматизована інформаційна технологія експертної підтримки.

6. Що є перспективним напрямом розвитку комп'ютерної технології.

7. Що таке база знань?

Література

Автоматизированньїе информационньїе технологии в зкономике: Учебник/ Под. ред. проф. І А. Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. - 400 с.

Зааадский Й.С. Менеджмент. Т.1. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1999. - 543 с.

У. Цйсаревська Т.А. Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 279 с.

4. Щквір ВЛ, Завгороднш А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи й технології в обліку; Навч< -посібник. - Львів: Вид-во національного ун-ту „Львівська Політехніка", 2003. - 268 с.