Аудит розрахункових операцій

У процесі фінансово-господарської діяльності кожне підприємство вступає в певні економічні відносини з іншими суб'єктами господарювання. У результаті цього відбуваються господарські операції, основними наслідками яких є виникнення заборгованості та зобов'язань і про­ведення розрахунків по них. Підприємства здійснюють розрахунки за своїми зо­бов'язаннями в безготівковій та готівковій формі у порядку, встановленому но­рмативно-правовими актами Національного банку України.

Мета аудиту касових операцій - встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності касових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.

При здійсненні аудиту касових операцій аудитору необхідно:

дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі підприємства;

перевірити забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі при надходженні їх із банку і при здаванні їх у банк;

перевірити забезпечення порядку збереження чекових книжок;

перевірити забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

перевірити дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх видачі;

перевірити своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

перевірити дотримання ліміту готівки в касі й умов її видачі під звіт на операційні та інші потреби;

оцінити стан обліку касових операцій.

Джерелами інформації аудиту касових операцій виступають первинні касові документи, документи, що підтверджують факт витра­чання готівкових коштів за призначенням (рахунки-фактури, товарно-тра­нспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб); облікові регістри (журнал 1, відомості дебетових оборотів за рахунка­ми 30, 31, 33, аналітичні дані до рахунків 30, 31, 33, Головна книга, касова книга, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, книги обліку придбання товарів (робіт, послуг); фінансова звітність (форма № 1, 3) тощо. Виходячи з їхньої важливості, касові операції досліджуються у суцільному порядку.

Мета аудиту безготівкових операцій - підтвердження аудиторським висновком інформації щодо повноти, достовірності, законності та об'єктивності здійснених і відображених у бухгалтерському обліку й звітності безготівково-розрахункових операцій та дебіторської і кредиторської заборгованості.

Основним завданням аудиту безготівкових розрахункових операцій є встановлення об'єктивної істини щодо інформації про безготівково-розрахункові операції, дебіторську і кредиторську заборгованість, складання думки аудитором про достовірність, законність, повноту та об'єктивність відображених у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, донесення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань, які стоять перед аудитором, необхідно перевірити:

порядок відкриття та використання рахунків в банку;

правильність оплати чи отримання сум за прийняті або відвантажені матеріальні цінності;

стан синтетичного й аналітичного обліку по розрахункових операціях, правильність використання відповідних рахунків Плану рахунків;

правильність перенесення вхідного сальдо при відкритті відповідних рахунків Головної книги на наступний обліковий період;

правильність розрахунків по дебіторській заборгованості та зобов'язаннях (оплата грошовими коштами, векселями, іншими матеріальними цінностями, застосування бартерних операцій);

правильність оцінки зобов'язань та дебіторської заборгованості, розрахунок величини резерву сумнівних боргів.

При проведенні аудиту досліджується використання раціональних форм розрахунків і чи забезпечують вони наближення моментів отримання покупця­ми матеріальних цінностей і здійснення платежу. Важливо також здійснити пе­ревірку товарності розрахункових документів, що передаються до оплати в банк.

Дослідження розрахункових операцій є важливою складовою аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства і здійснюється в нерозривному зв'язку з іншими операціями (касовими, виробничими, кредитними операція­ми, операціями з інвестиційної діяльності підприємства). Це пояснюється тим, що більшість із вказаних операцій прямо або непрямо впливають на розрахун­кові взаємовідносини між підприємствами, що виникають в процесі діяльності та внаслідок не завершення розрахунків на кінець періоду вони утворюють дебі­торську або кредиторську заборгованість.