Машинобудівний комплекс

ПЕК

ПЕК – сукупність виробництв, які добувають і переробляють всі види палива та енергію і її передають.

Паливна промисловість – комплекс галузей гірничодобувної промисловості, що займається видобутком і переробкою різних видів паливно-енергетичної сировини.

Електроенергетика – базова галузь промисловості, яка виробляє, передає і трансформує електроенергію.

Паливно-енергетичний баланс – баланс одержання, перетворення і використання усіх видів енергії. Паливний баланс характеризується співвідношенням видобутку і використання різних видів палива. Однак обсяги видобутку одних видів палива визначаються у тоннах (вугілля, торф, нафта, сланці), а інші — ум куб (газ). До того ж виділяють вони і різну кількість енергії. Тому види палива порівнюють в умовних одиницях. Одна умовна одиниця палива відповідає теплоті, що виділяється при згоранні 1 кг палива середньої якості і становить 7000 кал. Для перерахунку використовують відповідні коефіцієнти

1.	Роль комплексу (місце, частка в економіці); наслідки, що цей комплекс дає
	Від Пек залежить розвиток всіх галузей та рівень життя населення. Займає 30-33%. Основні галузі ПЕК: · Паливна · Електро-енергетична. Електроенергетична: ü - в-во енергії(- традицін і (ТЕС, ГЕС, АЕС); нетрадицін і (альтернативні): соніяна, вітрова, припливів і відпливів, гідротермальна, місячна. ü Передача до споживача (збільшення кількості еклетропередач, енергетичн системи) Потужність усіх електростанцій України — 51, 8 млн. кВт. Провідна роль у структурі виробництва електроенергії належить ТЕС (48 %) та АЕС (45, 3 %). Роль ПЕКнадзвичайно важлива, так як цей міжгалузевий комплекс забезпечує енергетикою і паливними ресурсами усі інші галузі господарства. З цього можемо зробити висновок, що ПЕК має розвиватись випереджувальними темпами, щоб стимулювати розвиток усіх інших галузей промисловості. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей. Ефективність та інтенсивність суспільного виробництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетич­ні, які обумовлюють функціонування практично всього виробничого апарату сучасної економіки. Наслідки: Гідравлічні (ГЕС): затоплення ділянок з родючими ґрунтами, підвищення рівня ґрунтових вод, зміна мікроклімату та режиму річок Теплові (ТЕС): забруднення атмосфери Атомні (АЕС): небезпека аварії, радіаційне забруднення Вітрові (ВЕС) і Сонячні (СЕС): незначні.
2.	Галузева структура
	ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА: ТЕС,, ГЕС, АЕС, ВЕС, СЕС, ГТЕС, ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ: Вугільна, Газова, Нафтова,, Торфяна, горючосланцеві
3.	Сучасний стан підгалузей і галузей, оцінити
	Структура видобутку: вугілля(60%), нафта(7%), газ(25%) Вугільна промисловість за обсягом видобутку палива в натуральному вираженні посідає перше місце серед інших галузей. Тут зосереджена більшість працівників і основнихфондів паливної промисловості Нафтовапромисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші. Серед галузей паливного комплексу газова промисловість є однією з домінуючих, оскільки забезпечує потреби в паливі виробників і населення Торфяна промисловістьє одним із найстаріших (поряд з дровами) джерел забезпечення населення дешевим місцевим паливом. У паливному балансі торф нині має другорядне значення, хоча його запаси досить-такизначні. Горючесланцева промисловістьСланці – джерело палива для ТЕС, цінна сировина для хімічних виробництв. Високого розвитку в Україні набула електроенергетика. На тери­торії нашої країни розміщені великі атомні, теплові, гідроелектростанції, потужність яких з кожним роком зростає. З 1960 по 1996 рр. виробничі потужності електростанцій зросли з 11, 7 до 54 млн кВт, або в 4, 9 раза, виробництво електроенергії — з 53, 9 до 183 млрд кВт-год, або в 3, 4 раза. Нарощування потужностей електростанцій відбулося за рахунок нових теплових, атомних і гідроелектростанцій. Завершено будівництво Дніпровського каскаду та 55 гідроелектростанцій на середніх ріках. Введе­но в дію потужності на Рівненській (818 МВт), Чорнобильській (4000 МВт), Південноукраїнській (2000 МВт), Запорізькій (1000 МВт), Хмельницькій (1000 МВт) та інших атомних електростанціях. На них виробляється майже 1/3 електроенергії, більше половини якої споживається у про­мисловості. Енергетика значною мірою впливає не тільки на розвиток, а й на територіальну організацію народного господарства, насамперед промисловості. Науково-технічний прогрес коригує характер впливу енергетики на розвиток і розміщення господарства. Так, можливості передачі електроенергії на все більші відстані за допомогою ліній електропередачі (ЛЕП) з мінімальними втратами територіально не прив'язують промислові підприємства до джерел електроенергії (електростанції). Внаслідок цього переглядаються принципи розміщення окремих виробництв. Виробництво електроенергії та впровадження енергозберігаючих технологій дають змогу створювати територіально-виробничі комплекси, де поряд із звичайними виробництвами виникають електромісткі та тепломісткі галузі. Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС). В Україні діє 15 теплових електростанцій, які мають потужність понад 1 млн кіловатів кожна. Вони виробляють майже половину всієї електричної енергій. За останні 30 років потужність теплових станцій зросла у 5 разів
4.	Основні чинники, що впливають на розміщення комплексу
	Нафтовидобувна– сировинний, екологічний, транспортний, науковий, природних умов, електроенергетичний Нафтопереробна– електроенергетичний, споживчий, екологічний, сировинний, транспортний, прир. умов, Газова –сировинний, транспортний, екологічний, науковий, спеціалізм кооперув і комбінування Вугільна– сировинний, екологічний, електроенергетичний, трудовий, транспортний, споживчий, прир умов, науковий Електроенергетика: Принципи розміщення: Гідравлічні (ГЕС): сировинний(на річках з великим падінням) Теплові (ТЕС): споживчий і сировний( поблизу паливних басейнів або у районах споживача (великі міста, підприємства) Атомні (АЕС): у районах дефіциту енергії Вітрові (ВЕС): сировиний( у районах, де дмуть постійні вітри (вітрова активність) Сонячні (СЕС): на відкритих ділянках суші, з великою кількістю сонячних днів
5.	Характеристика сировинної бази; продукція, яку випускає
	Падивна промисловість: Коксівне вугілля Антрацит Газове вуг Довгополуменеве вуг Буре вуг з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали 3 торфу отримують мастила, парафін, феноли, креолін, смоли, оцтову кислоту ацетон, кормові дріжджі, кокс і напівкокс, у якому зовсім немає сірки, та ін. Горючі сланці Електроенергетика: Виготовляють: електроенергію й тепло Джерела енергії: Гідравлічні (ГЕС): енергія води –водна ресурси Теплові (ТЕС): енергія згорання палива (газ, вугілля, мазут, торф, горючі сланці)-мін.ресурси Атомні (АЕС): споживчий+ ядерне паливо-мін. ресурси Вітрові (ВЕС): енергія вітру-альтернативні Сонячні (СЕС, СЕУ): енергія Сонця-альтернативні Геотермальні (ГТЕС)-альтернативні
6.	Назвати райони
	ПАЛИВНА: Вугілля: Донецький(всі марки вуг, коксівне)(Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ), Львівсько-Волинський(в основному антрацит)(Червоноград, Шахтарськ, Нововолинськ), Дніпровський(буре вуг)(Ватутіне, Олександрія,) басейни. Нафтовидобувні: Лівобережна УКр. Нафтовидобувні підпр Чернігівська обл.(Гнідинцівський та Прилуцький родовища), Сумська обл.(Охтирський, Качанівський), Полтавська(Сагайдацький), Прикарпаття нафтовидобувні підпр – Бориславнафтогаз, Долинонафтогаз Нафтопереробні: Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів, Вінниця, Кременчук, Одеса, Бердянськ, Херсон Газова нафтогазоносні зони: Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтонос­на область; Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закар­патська і Волино-Подільська та Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березансь­ка область. ТорфЖитомирська, Волинська, Рівненська, Київська, Чекраська, Сумська області та в лісостеповій частині. Найпотуж­нішими торфобрикетними заводами є: Замглайський (Чернівецька об­ласть), Бучманський (Житомирська область) та Стоянівський (Львівська область), Маневицький (Волинська область). ГорючесланцеваНа півночі Кіровоградської, південному заході Хмельницької та півдні Черкаської областей, У флішовій зоні Карпат ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА: ДРЕС: Вуглегірська, Старобешівська, Курахівська, Слов'янська (Донецька обл.), Криворізька-2, Придніпровська (Дніпропетровська обл.), Бурштинська (Івано-Франківська обл.), Запорізька, Ладижинська (Вінницька обл.), Трипільська (Київська обл.) Теплоелектроцентралі(ТЕЦ): Київська ТЕЦ-5, Дарницька (Київ), Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Одеська, Калуська, Краматорська Гідравлічні (ГЕС): Дніпрогес, Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Каховська, Дністровська, Теребле-Ріцька Теплові (ТЕС): Вуглегірська, Луганська, Миронівська, Слов’янська, Курахівська, Зуївська, Старобешівська, Харківська Атомні (АЕС): Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південноукраїнська, Чорнобильська (закрита 15 грудня 2005 року) Вітрові (ВЕС): 1931 р. — у Криму (під Севастополем), 1994 р. — Західний Крим (на березі озера Донузлав); є на півдні Донецької області Сонячні (СЕС ): на сході Криму (с. Щелкіно)
7.	Проблеми (також екологічні наслідки)	Перспективи
	· недостатня забезпеченість власними енергоносіями; · до 30 % палива, що видобувається, залишається в родовищах; · імпорт нафти й газу призводить до великих витрат, заборгованості Росії й Туркменістану; · висока зношеність виробничого устаткування (70–90 %) призводить до великих витрат та нераціонального використання пального; · зростання дефіциту електроенергії і її собівартості; · слабке використання нафтогавані м. Одеса та м. Херсон, а також Кримського нафтотерміналу для поставок сировини з Азербайджану, Африки, Близького Сходу. · переробка відходів АЕС та їх захоронення · Екологічна, забруднення атмосфери також екологічні, руйнує земну кору, провалини, руйнув грунтів, утвор териконів, забрудн водних ресурсів, завдає шкоду біорізноманіттювід якого залежить життя людей	· впровадити сучасні методи видобутку вугілля, нафти, газу; · провести реконструкцію перспективних шахт; · розвивати сучасні ресурсозберігаючі технології; · знизити енергоємність галузей промисловості України. · є можливість ввести в дію по одному блоку на Хмельницькій, Рівненській і Запорізькій АЕС. Це дало б збільшення виробництва електроенергії на 20 млрд кВт/год на рік. Проте на три додаткові реактори крім вартості будівництва необхідно буде щорічно витрачати ще близько 50 млн доларів, щоб закупити паливо для них. · об'єднання електростанцій в енергосистемах, які здійснюють виробництво, транспортування · розподіл електроенергії між споживачами. · Створення енергосистем зумовлюється потребою ритмічного забезпечення споживачів електроенергією, виробництво і споживання якої має не тільки сезонні, а й добові коливання енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, так і в просторі. · проведення різноманітних заходів щодо підвищення ефективності використання палива і енергії, вдосконалення самої структури народного господарства з пріоритетним розвитком менш енергомістких виробництв; · вдосконалення структури балансів енергоносіїв кінцевого використання. Передбачається збільшення питомої ваги електроенергії і тепла при зниженні частки моторного палива і котельно-пічного палива безпосереднього використання. Значно збільшиться також частка споживання природних енергоресурсів як сировини, а також для інших непаливних потреб. · Модернізація обладнання · перехід теплоенергетики на українське вугілля, що, крім зменшення залежності від імпортного палива, дасть змогу знизити собівартість виробленої електроенергії; · зниження енергоємності ВВП за рахунок структурного та технологічного енергозбереження; · – подальший розвиток атомної енергетики з підвищенням безпеки атомних реакторів, які можуть виробляти не менше половини необхідної країні електроенергії; · –підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки за рахунок впровадження новітніх технологій при модернізації, реконструкції та введенні в експлуатацію нового обладнання; · розвиток нетрадиційної енергетики, що екологічно чистіша і порівняно дешева; · проведення структурних перетворень в управлінні паливно-енергетичним комплексом України з метою удосконалення і створення дієвої системи управління її окремими галузями.

МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС