Зміст теми. Мета і принципи правової охорони

Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об’єкти промислової власності. Умови патентоспроможності винаходу (корисної моделі) та промислового зразка. Строк дії патенту. Права власника патенту. Умови отримання свідоцтва на торгівельну марку та географічну вказівку.

Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Нечесна конкуренція, її види.

Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав.

Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном.

При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що:

1) автор – особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва;

2) авторське право – сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку із створенням, використанням та охороною творів літератури, науки і мистецтва:

а) право інтелектуальної власності на літературні і мистецькі твори (авторське право і суміжні права);

б) право промислової власності на результати науково-технічної діяльності (патентне право);

в) право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (комерційно-фірмове найменування, торговельна марка; географічне зазначення; походження товарів – штрих-код);

3) об’єктами авторського права є: результати творчої діяльності в галузі літератури, науки, мистецтва; виконавська майстерність; фонограми; діяльність організацій мовлення, що пов’язана з публічним використанням творів авторів, виступів артистів,... (ст. 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р.);

4) суб’єктами авторського права є: а) автор – особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, громадяни, які не досягли 18 років; б) правонаступники автора – громадяни, юридичні особи, держава;

5) основні ознаки творів, на які поширюється авторське право:

а) твір повинен бути творчим;

б) твір повинен бути виражений в об’єктивній формі, доступній для сприйняття;

в) повинна бути можливість відтворення результатів творчої діяльності автора без його участі;

6) охорона авторського права не поширюється на: офіційні документи (закони, судові рішення/вироки, постанови, укази), їх офіційні переклади; державні символи та знаки, затверджені державними органами (прапори, герби, ордени, медалі, грошові знаки); старовинні акти і пам’ятки; твори народної творчості, автори яких невідомі; повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер прес-інформації; твори, щодо яких минув термін охорони;

7) службовим називається твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків у відповідності із службовим завданням або за трудовим договором (контрактом). Авторське особисте немайнове право на такий твір належить його автору. Виключне майнове право належить роботодавцю. Автору повинна бути виплачена винагорода за створення та використання твору, а між автором і роботодавцем повинні бути спеціальним чином оформлені відносини (ст. 16 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993). Якщо роботодавець проігнорує вимогу Закону, то: а) ст. 52 Закону України „Про авторське право...”- штрафні санкції; б) ст. 176 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 – позбавлення волі. Роботодавець отримує виключне право не тільки використовувати твір, але і право на його відтворення, розповсюдження і переробку. Окрім того, він може давати дозвіл 3-м особам на відтворення, розповсюдження і переробку цих творів (ст. 15 Закону України „Про авторське право...”).

Винахід – це технологічне або технічне рішення, що відповідає умовам патентоспроможності. Для винаходу такими умовами є:

· Світова новизна.

· Промислова придатність (винахід у подальшому повинен використовуватися у виробництві).

· Винахідницький рівень.

Промисловий зразок являє собою декоративний або естетичний аспект промислового виробу (дизайн), що є новим та придатним до відтворення промисловим способом. Патент видається на промисловий зразок, що є оригінальним, новим та має промислове застосування.

Товарні знаки та знаки обслуговування належать до об'єктів промислової власності та являють собою позначення для відрізнення відповідно товарів та послуг, які виробляють чи надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів та послуг, що виробляють чи надають інші фізичні або юридичні особи.

Зазначення походження товарів — це позначення товарів, що походять з певної країни, місцевості, населеного пункту тощо. Вони поділяються на просте та кваліфіковане зазначення.

Просте зазначення походження товару – будь-яке словесне чи зображувальне (географічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, наприклад „Зроблено в Україні”.

Кваліфіковане зазначення походження товару – термін, що охоплює назву місця походження товару, особливі власти­вості якого винятково або головним чином зумовлені харак­терними для цього географічного місця природними і (або) людськими чинниками), наприклад, Львівське пиво, Іволжанська вода.

До нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності, на які видаються охоронні документи державного рівня, належать сорти рослин та топографії інтегральних мікросхем.

Ключові поняття: патент, свідоцтво, новизна, промислова придатність, винахідницький рівень, засоби індивідуалізації, знаки охорони, піратство, публічний виступ, майнові права, немайнові права, введення в оману, співавторство, дискредитація конкурента, паразитування, секретна інформація.