Які особливості характеризують творчість Вентурі і Мура?

Амер. арх. Роберт Вентурі виклав основні постулати поставангардистської ідеології та постмодернізму. В 1966 р., спираючись на тенденції масової культури, він видає книгу «Складність і протиріччя в арх-рі». В цій книзі Вентурі сформулював ряд положень, антагоністичних до принципів модернізму і сучасного руху: складність і протиріччя проти спрощенності, двозмістовність і напруженість проти прямолінійної ясності, подвійно функціонуючі елементи замість однозначних, гібридні елементи замість чистих, тощо. Арх-ор надає перевагу «і тому, і іншому», ніж «чи тому, чи іншому», чорне та біле, а іноді сіре, а не чорне чи біле. Дійсно арх-ра несе багатоплановість значень та комбінацій: її простори та елементи можуть сприйматися і будуть працювати в декількох напрямах одночасно. Досить рідко в його арх-рі зустрічається застосування стилістичного та «подвійно функціонуючого» елемента. Арх-ра базується на принципах нерозривності між внутрішнім та зовнішнім: внутрішній зміст повинен відображатися на зовнішньому вигляді будівель. Для досягнення нерозривності внутр. і зовн. вдавалися до так званого текучого простору. В цій роботі перш за все викладений протест проти спрощення, схематизації життя, яка властива концепції функціоналізму.

Іншою відомою книгою Вентурі є «Потворна та буденна арх-ра або декорований сарай». За теорією Вентурі усю арх-ру можна поділити на 2 типи:

· споруди «качки» («качкою» арх-ор наз. символізуючи арх-ру, коли образ впливає на форму, повністю відтворюючись у ній).

· «декоровані сараї» (прямокутна споруда, яка прикрашається найрізноманітнішими арх. елементами. В ній система простору і конструкція служать програмі, а орнамент використовується незалежно від них).

Якщо «качка» є свого роду символом, то «декорований сарай» тільки використовує символи як маску. Як «качки» розглядались проекти театр у Сіднеї Й. Уотсона, Будинок «Джинжер і Фред» (Танцюючий будинок) арх-рів Френка Гері та Влада Мілуновича. «декорованими сараями» можна назвати заміські будинки, що масово будувалися в Америці. Основною характеристикою популістської арх-ри є відторгнення не тільки «качок», але й «героїчної та оригінальної арх-ри».

Найвідоміша побудована споруда Вентурі будинок для людей похилого віку «Гілд-хауз» у Філадельфії.

1. – філадельфія, будинок Вентурі, 1962, постмодерн, це його перший з значних будівель, класична будівля постмодернізму, оснований на символічній концепції, простір нагадує вогнище, димар – акцент.

2. – будинок у нью-Йорку, протас симетрична форма

Чарльз Мур – представник постмодернізму. Для творчості Чарльза Мура характерні тенденції звернення до історії та традиції, до символічної трактовки арх-констр. форм. Мур прагне до max контактності своєї арх-ри, намагається привернути до себе увагу публіки, іде на тісний контакт з споживачем. Він вважає що будівля повинна мати серце (дом.очаг), фасад має ідентифікуватися з мешканцем будівлі. В б-якому проекті Мура є відбиток особистості замовника. Підхід Мура є емпіричним, саме з досвіду народжується стиль, техніка арх-ра. На відміну від арх-рів, які застос. (для оригінальності) обладнання та деталі, Мур використовує звичайні елементи, але надає їм парадоксального змісту (н-д, у будинку в Нью-Хейвені застосовує 2 види сходів – традиційні та руйновані; колони, які де доходять до перекриття, тощо). Поряд з проектуванням інд. будинків проектує міськи ансамблі та селища (Кресдж-колледж под. Санта-Крус в Каліфорнії – заміський учбовий комплекс). В арх-рі активно використовував колір та графіку. Найвідомішим його проектом є площа Італії в Нью-Орлеані. Не переміг у конкурсі, але жюрі вирішило втілити саме його проект. Замовником була італ. община, яка прагнула відтворити в проекті образи Італії, що і було враховано Муром.

В 1979 р. Мур написав книгу «5 проектних принципів». Принципи:

· Будівлі можуть і мають говорити.

· Буд. вимагають свободи слова – будь-яка будівля повинна викликати подив.

· Буд. повинні бути пристосовані для тіла та думок люд.

· Буд. повинні задовольняти всі наші почуття

· Буд. повинні мати зв’язок з минулим та будити спогади

·

· – культурный центр итальянского землячества в Новом Орлеане

· – музей мистецтв у Ганновері. 1981-1983, постмодерн, неорігіоналізм

21. 7 Які архітектори брали участь у формуванні доктрини «партисипації» та «руху до споживача»

Постмодерністська ідеологія і теорія стимулювала і обумовила виникнення нових методів в межах доктрини партисипації – участі споживачів архітектури і проектванні. На цій основі виникли методи захищаючого інтереси мешканців, так званого, «адвокативного проектування», а також співпраці з міськими громадами на всіх етапах обґрунтування проектних рішень.

В практике архитектуры использование заинтересованности и талантов заказчиков в совместных с профессионалами преобразованиях называется партиципацией. При этом профессионал должен не только продемонстрировать свои навыки, но и войти в доверие, тактично убеждая, что все подвижки к лучшему – заслуга прежде всего заказчикасоавтора. Тогда можно рассчитывать, что он не остановится на достигнутом, подумает и двинется дальше. Но архитекторам, по большому счету, именно это и надо – приобщение потребителей к Красоте.

Р.Вентурі один із основоположників доктрини «партисипації» Теория «крова с декорацией на нем», поиск противоречий в архитектуре модернизма, пересмотр идеалов модернизма и обращение внимания архитекторов к поп-арту — вот одни из многих нововведений Вентури.

Ще один основоположник доктрини - Чарльз Мур– гуманістичний підхід до арх.-ри. Протягом творчої кар’єри еволюціонував від арх.формалізму до перегляду природи та місця арх. в теперішньому світі.

У роботі «5 проектних принципів» (1979) формулював наступні положення: будівлі можуть і мусять говорити, будівлі потребують свободи слова, будівлі мають бути пристосовані до життя тіла та думок, будівлі повинні задовольняти наші співчуття, будівлі мають зв'язок з минулим і пробуджують спогади.

Чарльз Мур создал подлинный шедевр поп-арта — культурный центр итальянского землячества в Новом Орлеане. Раз итальянцы, то, разумеется: классическая аркада, обегающая одну сторону овальной площади (намек на Капитолийскую площадь Микеланд-жело). Однако ведь это поп-арт, следовательно, вдоль архивольтов аркады следовало протянуть неоновые трубки и т. д.