Паперова.
9. Військова. В Україні діяли такі військові підприємства:
• завод “Арсенал” у Києві;
• Шостківський пороховий завод;
• Луганський чавуноливарний завод;
• канатний завод і корабельня в Миколаєві.
Особливості розвитку промисловості
1. Промисловість України розвивалася повільніше порівняно з економічним зростанням Австрійської та Російської імперій. Причиною цього була колоніальна політика урядів обох імперій, які вбачали в Україні ринок збуту своїх товарів, тому не допускали вільного інтенсивного її розвитку.
2. Західноукраїнська промисловість перебувала ще на стадії мануфактури та дрібного ремесла. Лише 2% населення краю було зайнятим у промисловості.
Будівництво залізниць
У Російській імперії в 1837 р. було збудовано першу залізницю.
В Україні перші залізниці з’явилися наприкінці 50-х років XIX ст.
Перші залізниці в Галичині мали такі міста: Ярослав (1857 p.), Перемишль (1859.р.), Львів (1861 p.).
На українських землях під владою Російської імперії першу залізницю було побудовано на Донеччині в 1856 p., потім — в Одесі (1865 p.), Києві (1866 p.).
У1871 р. австрійські і російські залізниці було сполучено у Волочаєвську і таким чином залізничний шлях з’єднав Галичину з Наддніпрянщиною.
Міста
Зростала кількість міст. З 1811 р. по 1858 р. чисельність жителів міст України збільшилася втричі і становила 11% усього населення.
Усього було 850 великих міст і невеликих містечок. Лише в 62 містах населення становило понад 10 тис. жителів, а в п’яти — понад 50 тис. У великих містах виникали промислові підприємства і вони стали центрами фабрично-заводського виробництва.
Велика кількість міст виникла на півдні — Катеринослав (1776 p.), Херсон (1778 p.), Маріуполь (1779 p.), Миколаїв (1799 p.), Одеса (1795 р.) та інші.
На західноукраїнських землях більшість міст і містечок були промислово нерозвиненими, мали аграрний характер. Міста великого промислового значення не мали. Вони були адміністративними й торговельно-ремісничими осередками.
Поступово в містах зростала кількість мануфактур, майстерень, торговельних лавок.
Розвиток внутрішньої торгівлі
Розвиток промисловості та сільського господарства зумовив подальше поглиблення в Україні суспільного поділу праці.
Сільськогосподарська спеціалізація, зростання міст сприяли розвиткові внутрішньої торгівлі.
Велику роль у торгівлі відігравали ярмарки. На Україну припадало 40% усіх ярмарків Росії. Велику популярність мав Контрактовий ярмарок, який щорічно взимку відбувався у Києві на Подолі. Сюди з’їжджалися поміщики і купці з різних районів Російської імперії, а також з Австрії, Пруссії, Франції, Великої Британії. Тут укладалися контракти — угоди на купівлю-продаж промислових виробів, продуктів сільськогосподарського виробництва, купівлю й оренду поміщицьких маєтків тощо.
Популярними були Хрещенський, Троїцький, Успенський ярмарки у Харкові, Іллінський — у Ромнах, Георгіївський — у Єлисаветграді, Петропавлівський — у Катеринославі та інші.
Ярмарки й щотижневі торги відбувалися й на західноукраїнських землях. Вони проходили у 59 містах та 142 інших населених пунктах. Водночас зростало значення щоденної торгівлі, яку вели понад 2 тис. постійних торговельних закладів, зокрема близько 150 — у Львові.
Мережа транспортних шляхів в Україні була погано розвинута.
Зростала роль чумацького промислу. Чумаки доставляли зерно в чорноморські порти (майже 40 млн пудів щорічно), сіль (майже 8 млн пудів щорічно) в різні частини України. Згодом чумаки перевозили й продавали кам’яне вугілля, продукцію цукрових та салотопних заводів тощо. Для перевезення такого вантажу потрібно було 120-130 тисяч чумацьких возів.
Зростання морських портів
На берегах Чорного моря постали нові торгові пристані.
Уздовж нижньої течії Дніпра виникли порти Катеринослав і Херсон, на місці впадання Бугу в Чорне море — Миколаїв.
Найбільше значення для морської торгівлі мало заснування 1795 р. міста Одеси. У 1817 р. Одеса стала відкритим вільним портом. Тут було дозволено безмитне ввезення закордонних товарів і безмитний їх продаж. Завдяки своєму зручному розташуванню Одеса швидко розвивалася і вже у 40-х роках XIX ст. за чисельністю жителів перевершила найбільше місто України — Київ.
У 1828 р. розпочалося парове судноплавство біля берегів. України на кримсько-кавказькій морській лінії Одеса — Ялта — Батумі.
У першій половині XIX ст. чорноморські порти за обсягами перевезень значно випереджали балтійські.
Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії
Головними статтями експорту з України були продукти сільського господарства. Ввозили переважно промислову продукцію.
Українські губернії постачали харчі і сировинні матеріали для промислових районів імперії, споживаючи готові промислові товари з півночі і заходу.
Із центральних губерній Росії привозили в Україну бавовняні, шерстяні і шовкові тканини, вичинені шкіри, хутра, посуд, з Дону — рибу.
Лівобережна Україна забезпечувала 78% пшениці та 55% вовни, які експортували з Російської імперії за кордон.
|