Урок № 27. Мета:познайомити учнів з поняттям подразливість та з’ясувати особливості процесу відповіді рослин на різноманітні подразники зовнішнього середовища; розвивати

Тема: Рухи рослин

Мета: познайомити учнів з поняттям подразливість та з’ясувати особливості процесу відповіді рослин на різноманітні подразники зовнішнього середовища; розвивати уміння встановлювати взаємозалежність між чинниками зовнішнього середовища та відповіддю рослин; виховувати відповідальне ставлення до оточуючої живої природи.

Обладнання і матеріали: малюнки, таблиці

Базові поняття і терміни: подразливість, тропізм, фототропізм, геотропізм, настії, нутації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Назвіть ознаки, які характеризують живі організми.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кожен з вас знає, що тварини, птахи, людина рухаються. На відміну від тварин більшість рослин ведуть прикріплений спосіб життя, оскільки вони не мають органів чуттів, нервів та м’язів. Якщо ви спостережливі, то бачили неодноразово, що кімнатні рослини, які стоять на підвіконні, повертають пагони і листки до сонця. Також дерева, що ростуть на схилі, розташовані не перпендикулярно до схилу, а в напрямку від центра Землі.

Ці та інші рухи рослин ми і будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Подразливість рослин

Подразливістю називається загальна біологічна здатність будь-яких клітин та організмів реагувати, тобто відповідати, на певний вплив чинників зовнішнього середовища. Така специфічна властивість всіх живих клітин зумовлюється і тісно взаємопов'язана з чутливістю до впливу певного фактору. Подразливість являється однією з головних ознак життя і живого організму.

Найбільш поширенішими формами прояву подразливості живих організмів є різноманітні рухливі реакції, що можуть здійснюватися цілим організмом чи його частинами. Лише завдяки руху організм чи його орган може змінити своє положення, оптимізувати таким чином розміщення своїх частин, уникаючи впливу шкідливих факторів, або ж ефективно використовувати позитивну дію певних факторів.

Найбільш поширеними такими руховими реакціями характерними для рослин є тропізми, настії й нутації.

2. Тропізми

Тропізм — це процес в ході якого змінюється положення органів, що закріплені в ґрунті на односторонній вплив чинника середовища — світла, механічної травми, води, сили тяжіння, хімічних речовин тощо. Відповідно до характеру подразника рухи рослини називають фото-, термо-, гео- і гідротропізми. До того ж характер реакції може бути не однозначним: органи можуть як повертатися до джерела подразника, так і від нього.

Фототропізмом називаються специфічні ростові рухи як рослини так і її органів на певну односторонню дію світла або ж сонячних променів. В природі на відкритій місцевості процес фототропізму, за звичай, чітко не проявляється тому що, крім прямих променів сонця, на рослину також діє сильне розсіяне світло від небосхилу та хмар. Однак при однобічному впливові світла (на якійсь галявині, біля споруд, під кроною дерева чи в кімнаті) фототропізм виявляється чітко. Рослини, таким чином, ніби тягнуться до світла.

Геотропізм — це відповідна реакція окремих органів на односторонній вплив сили тяжіння землі. Розрізняють три типи геотропізму:

- рослина росте вертикально вниз;

- росте в напрямі протилежному, тобто вгору;

- орган намагається прийняти горизонтальне положення.

Приклади таких типів геотропізму у рослин:

- головні стрижневі корені ростуть вертикально вниз;

- головні гілки першого порядку дерев, стебла однодольних рослин, а також черешки листків ростуть догори, тобто протилежно дії сили земного тяжіння;

- велика кількість кореневищ, бічних коренів, бічні гілки таких дерев як ялина, кореневі волоски в більшості випадків ростуть горизонтально до земної поверхні.

3. Настії

Настії також представляють собою зміни положення певних органів прикріплених рослин під впливом подразників, тих що не мають певного напрямку, тобто діють дифузно й рівномірно з різноманітних сторін.

Розглянемо приклади настій, що можна спостерігати у житті.

Багато хто помічав, що квітки не завжди мають однаковий вигляд. В природних умовах у доволі сонячну та теплу пору вони в більшості випадків відкриті, а в похмурі чи холодні — закриті. Такі різні стани квіток викликані коливаннями інтенсивності освітлення. Це явище називається фотонастії, які яскраво відображаються у відкриванні чи закриванні квіток.

Фотонастії також спостерігаються й у рослинних листків. Наприклад, така рослина як кислиця опускає свою листки ввечері, а вранці піднімає.

Температурні коливання можуть також викликати настії листків оцвітини квіток деяких рослин. Якщо внести квітки добре відомих всім декоративних рослин (крокусів, підсніжників, тюльпанів) з відносно прохолодної вулиці до досить теплої кімнати, то їх квітки при зростанні температури розкриваються. А якщо такі розкриті квітки знову помістити у прохолодне місце, то вони закриються.

Хемонастії – це специфічні рухи, що пов'язані з вмістом в оточенні рослини певних хімічних речовин. Подібні рухи характерні, головним чином, рослинам, що живляться тваринами. Оскільки комахи та дрібні тварини являються таким рослинам додатковим джерелом такого хімічного елементу як Нітрогену, що надзвичайно необхідний для росту рослин.

Рослин, які здатні харчуватися живими тваринами, відомо біля 400 видів. Вони звичайно мають відповідні пристосування у своїй будові. Наприклад, непентес, що росте на острові Калімантан, утворює спеціальні глечики об'ємом аж до чотирьох літрів, однак навіть у такі досить великі утвори головним чином потрапляють тільки комахи. Тобто людям немає причин хвилюватися стосовно того, чи зможе нас з'їсти така хижа рослина.

4. Нутації

Нутації — здатність рослин до здійснення колових або маятникоподібних рухів. Досить добре такі рухи виражені на верхівках стебел та у вусиків деяких видів витких рослин. Подібні рослини здатні підніматись вгору використовуючи якусь опору. Ці рослини називаються ще лазячими чи ліанами. Також поміж них за способом їхнього прикріплення розрізняють виткі, чіпкі і ті, які вплітаються.

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Доповніть текст словами і словосполученнями з поданого переліку.

(Маятникоподібні, односторонній вплив чинника навколишнього середовища, дифузно й рівномірно з різних боків).

Найпоширенішими руховими реакціями у рослин на зміну умов середовища є:

1) зміни положення органів закріплених у ґрунті рослин на ________ - світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо;

2) зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають, певного напрямку, а впливають ______________________.

3) здатність рослин до колових та__________________________ рухів.

2.Виберіть і підкресліть рослини, які здатні до колових або маятникоподібних рухів. Дайте відповідь на подане нижче запитання.

Плющ, калина, кульбаба, березка польова, хміль, сосна, квасоля, горох, гарбуз, яблуня.

В чому проявляється їхній рух стосовно рослин-сусідів або будь-якої опори? (Вони обплітаються або чіпляються).

3. Визначте вид рухів у кожному із наведених прикладів:

а) у квасолі вночі листки опускаються вниз;

б) рухи мімози соромливої на дотик;

в) вусики винограду обвивають будь-який предмет, як опору;

г) кошики соняшника повертаються до сонця;

д) ріст коренів до поживних речовин у грунті;

е) розкриття і закривання квітів тюльпанів на дію температури.

Тропізми - ________________________________________________ Настії- ____________________________________________________

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника.