Кваліфікація діянь вчинених за відсутності ознак складу злочину.

Кримінально-правова кваліфікація включає в себе доведення наявності ознак складу злочину, що здійснюється шляхом послідовного співставлення фактичних ознак скоєного з ознаками злочину, передбаченими кримінально-правовою нормою. При цьому може виявитися, що певна ознака, обов’язкова для даного складу злочину, відсутня. Це означає, що відповідальність за статтею (частиною статті), яка передбачає склад відповідного злочину настати не може, кримінально-правова кваліфікація діяння як злочину припиняється. Результатом такої кваліфікації є визнання відсутності ознак складу злочину. Це тягне за собою певні юридичні наслідки.

Визнання відсутності складу злочину пов’язано з рядом юридично значущих дій. Вони стосуються не лише прийняття відповідного процесуального рішення та оформлення цього факту, але й вирішення ряду питань матеріального кримінального права. Останні пов’язані, зокрема з оцінкою поведінки інших учасників цього ж злочину, визначенням того, чи немає у скоєному ознак якогось іншого злочину (злочинів), встановленням того, чи не підлягає застосуванню нормативні акти інших галузей права. Таким чином, констатація відсутності складу злочину далеко не завершує процес правової кваліфікації вчиненого.

При цьому в слідчо-прокурорській та судовій практиці зустрічається немало помилкових чи недостатньо обґрунтованих рішень, тим більше, що відмова в порушенні та закриття кримінальних справ в зв’язку з відсутністю складу злочину є поширеним явищем - воно щороку має місце в десятках, сотнях тисяч випадків. Далеко не всі питання, що виникають при цьому, вирішені в теорії кримінального права, знайшли своє однозначне висвітлення в літературі, немало з них взагалі не привертали увагу дослідників.

Тому вивчення питань кваліфікації діянь, вчинених при відсутності ознак складу злочину є теоретично актуальним і практично значимим.

30.Кваліфікація за відсутності обєктивних озак складу злочину.

Поняття і значення відсутності об'єктивних ознак складу злочину мож виражатися у двох видах:

злочину 1) повній відсутності хоча б однієї

з ознак, які відносяться до об'єкта чи об'єктивної сторони;

2) недосягненні параметру ознаки, яка має кількісний вираз. Практично це може стосуватися лише суспільно небезпечних наслідків — заподіянні злочином шкоди мен шої, ніж тієї, за наявності якої настає кримінальна відпо відальність.

Визначення виду відсутності об'єктивних ознак скла ду злочину та конкретної ознаки, яка відсутня, має мате ріально-правове та процесуальне значення. Адже залеж но від цього визначаються підстави для відмови в пору шенні чи припиненні кримінальної справи, оскільки це може означати відсутність події злочину, малозначність діяння, відсутність окремих ознак складу. Також, з вра хуванням цього визначається, чи може діяння становити собою інший злочин, чи інше правопорушення, чи воно має визнаватися правомірним і таким, яке взагалі не повинно тягти застосування заходів правового впливу.

Відсутність загального об'єкта злочину новить собою злочин, звичайно при пускають на підставі того, що запо діяна велика шкода або існує загроза заподіяння такої шкоди. Важно заметить, что однак про вчинення злочину можна вести мову лише тоді, коли така шкода заподіяна не будь-яким цінно стям, благам, інтересам, суспільним відносинам, а лише охоронюваним кримінальним законом. Тобто, тоді, коли порушено об'єкт, який охороняється кримінальним зако ном в цілому і його конкретними статтями.

Припущення, що внаслідок посягання порушено об'єкт, який охороняється певною кримінально-правовою нормою, є підставою для висунення версії кваліфікації за конкретною статтею Особливої частини КК. В ході квалі фікації відбувається перевірка наявності об'єкта в цілому та його обов'язкових ознак.