Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Юридична помилка та її вплив на кваліфікацію
З принципом суб'єктивного зобов'язання тісно пов'язане питання про помилку, оскільки в зміст провини входять не тільки щире, але і помилкове уявлення особи про характер вчиненого діяння і його соціальне значення. Під помилкою в кримінальному праві розуміють оману особи щодо фактичних обставин, що визначають характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, або щодо юридичної характеристики діяння. У кримінальному законі відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підставі положень закону про вину та її форми. Помилка в кримінальному праві -- це спотворене, неправильне (хибне) уявлення особи про юридичне значення та фактичний зміст вчинюваного нею діяння, його наслідків та інших обставин, що передбачені як обов'язкові ознаки (елементи) у відповідному складі злочину, це своєрідна форма психічного ставлення людини до свого діяння та його наслідків. Помилкове уявлення особи може в деяких випадках за певних умов впливати на форму вини, а тим самим і на вирішення питання про кримінальну відповідальність особи, яка допустила помилку. При вчиненні злочину особа може помилятися щодо багатьох ознак вчинюваного нею діяння: 1) легальності чи заборонності законом вчинюваного діяння; 2) міри покарання за вчинений злочин; 3) кваліфікації вчиненого діяння за відповідною статтею кримінального закону; 4) потерпілого -- жертви злочину; 5) спрямованості посягання на певний об'єкт кримінально-правової охорони; 6) властивостей предмета злочину; 7) характеру і розміру заподіяної злочином шкоди. Всі ці помилки злочинця мають різне юридичне значення для визначення підстав кримінальної відповідальності, кваліфікації злочину і призначення міри покарання. Залежно від змісту обставин, що неправильно сприймаються суб'єктом, розрізняють два види помилки - фактичну і юридичну: 1) фактичні помилки -- це неправильні уяви про фактичні особливості чи фактичні наслідки своїх дій; 2) юридичні помилки -- це неправильні уяви про злочинність чи незлочинність вчинюваних дій або неправильні уяви про характер чи міру покарання за злочин. Юридична помилка (error juris) -- це хибне уявлення особи про правову сутність чи правові наслідки вчиненого нею діяння. Саме тому юридичну помилку ще інакше називають помилкою в праві. Вона полягає у помилковому уявленні про те, злочинні чи незлочинні скоєні нею діяння, а також відносно характеру покарання, яке призначається за скоєний злочин. Помилка особи в юридичних ознаках відображує незнання нею кримінального закону. Видами такої помилки є помилка щодо: а) злочинності чи незлочинносгі діяння; б) кваліфікації вчиненого злочину; в) виду і розміру покарання, яке може бути призначене за вчинений злочин. Отже, загальне правило, що відноситься до значення юридичної помилки, зводиться до того, що кримінальна відповідальність особи, що помиляється щодо юридичних властивостей і наслідків вчиненого діяння, настає відповідно до оцінки цього діяння не суб'єктом, а законодавцем. Інакше кажучи, така помилка звичайно не впливає ні на форму провини, ні на кваліфікацію злочину, ні на вид та розмір призначуваного покарання, оскільки відповідальність настає незалежно від суб'єктивної оцінки винного.
|