Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Внутрішня і зовнішня політика адміністрації Дж. Буша-молодшого.
На виборах 2000 р. кандидатом на президентський пост виступали від демократів Альберт Гор, а від республіканців – син колишнього президента Дж.Буша - Джордж Буш-молодший. У січні 2001 р. Буш прийняв президентські повноваження. Свій уряд він сформував з представників різноманітних напрямків і поглядів - від лібералів до жорстких консерваторів. У перші місяці свого урядування Буш приділяв основну увагу внутрішнім справам держави. А незабаром прийшов день 11 вересня 2001 р., який став поворотним моментом у сучасній історії США. Дж. Буша відразу ж опанувала ситуацію і взяла її під свій контроль. Було встановлено, що організатором та виконавцем замахів є таємна розгалужена по багатьох країнах ісламістська структура „Аль-Каїда", яку очолює релігійний фанатик із Саудівської Аравії Усама бен Ладен. Дж. Буш оголосив, що Сполучені Штати перебувають у стані війни проти міжнародного тероризму і вестимуть цю війну, доки противника не буде розгромлено, яких би зусиль це не потребувало. Для боротьби з тероризмом було створено Управління безпеки країни, яке дістало майже необмежені права щодо осіб, підозрюваних у ворожих намірах. Завдяки вжитим заходам упродовж усіх наступних років на території країни не було вчинено жодного серйозного терористичного акту. Адміністрація США прагнула до налагодження стабільних відносин з Росією, причому Буш всіляко підкреслював своє доброзичливе ставлення до президента РФ В. Путіна. У травні 2002 р. обидва президенти підписали у Москві американо-російський договір про скорочення стратегічних наступальних потенціалів, який став значним кроком вперед у ділянці контролю над озброєннями. Договір передбачав суттєве скорочення до 2012 р. ядерних потенціалів обох держав. На запрошення В. Путіна у травні 2005 р. Дж. Буш прибув до Москви на святкування 60-річчя перемоги над гітлерівською Німеччиною. Щодо внутрішньополітичних ініціатив адміністрації Буша, то серед них слід відзначити розпочату 2001 р. масштабну реформу системи освіти, покликану шляхом значного підвищення обсягу її фінансування суттєво підвищити рівень знань учнів, надаючи при цьому батькам більшу свободу щодо вивчення їхніми дітьми тих чи інших комплексів дисциплін. 2003 р. через конгрес було проведено програму скорочення податків в інтересах стимулювання зросту економіки. Здійснено певні перетворення в галузі охорони здоров'я, зокрема запроваджено грошову допомогу на придбання ліків для літніх американців. Готуючись до виборів 2004 р., Республіканська партія висунула кандидатом у президенти на другий термін Дж. Буша, а Демократична -сенатора Джона Керрі. Програми обох претендентів мало чим відрізнялись одна від одної: і республіканці, і демократи визначали як одне з найголовніших завдань безкомпромісне поборювання міжнародного тероризму, важливість ухвалення нових соціальних програм, зокрема в ділянці охорони здоров'я та освіти. На виборах Дж. Буш здобув упевнену перемогу. Друга каденція перебування Буша на посаді президента виявилася ще складнішою для нього, ніж перша. В Іраку ситуація не покрапділася, становище у Афганістані ускладнювалося. Ще однією невралгічною точкою США на Близькому та Середньому Сході став Іран. Сполучені Штати та їх союзники, підозрюючи Іран у розробці ядерної зброї, не знаходили, однак, способів перешкодити цьому. Коли у липні 2006 р. спалахнув лівано-ізраїльський конфлікт, США рішуче виступили на підтримку Ізраїлю, вважаючи що він має право на самозахист. Однак з такою позицією Вашингтона не погодилася більшість його західноєвропейських союзників, які виступали за негайне припинення воєнних дій. Спостерігалося зростання напруженості в американо-російських відносинах. Кремль висловлював дедалі більше невдоволення американською програмою створення ПРО, зокрема планами розгортання її складових у Польщі та Чехії. Зі свого боку, адміністрація США категорично висловилася проти демаршу Росії під час кризи навколо Південної Осетії і Абхазії (серпень 2008 р.), насамперед щодо визнання Росією " незалежності " цих грузинських територій і введення в них російських військових контингентів. Вашингтон заявив про своє безумовне визнання територіальної цілісності Грузії. На початку 2009 р. Дж. Буш залишив свій пост із низьким рейтингом. За його власним визнанням найбільшою його помилкою була війна в Іраку. Разом з тим Буш вважав своїм беззаперечним досягненням те, що після 11 вересня у США не сталося жодного значного терористичного акту.
|