Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Змістова структура книги
На основі аналізу вітчизняного і зарубіжного книгознавчого досвіду виділимо такі структурні складові змістової частини книги: · службова (видавнича); · вступна; · основна; · заключна. Службова частина (апарат видання) Ця частина складає передусім напрацьований історичним досвідом і регламентований певними нормами, стандартами тієї чи іншої країни мінімум уніфікованих інформаційних даних, які вміщуються на початкових і прикінцевих сторінках книжкового видання з метою його ідентифікації як усередині країни, так і за кордоном. Кількість таких сторінок залежить від характеру видання і концепції оформлення книги. Йдеться передусім про її вихідні відомості. Сюди ж можна віднести також зміст, подачу якого українські видавці, за прикладом зарубіжного книговидання, останнім часом активніше переносять з кінця на початок книги, а також колонцифри, колонтитули, що розміщуються по тексту видання. Вступна частина – це додатковий до основної частини текст або кілька текстів, підготовлені за ініціативою видавництва чи автора для повнішого і глибшого сприйняття читачем пропонованного видання. Є декілька головних випадках, у яких виникає доцільність, а то й необхідність виокремлення вступної частини видання: · раритетність видання, повернення його читачеві з колишніх спецсховів або після віднайдення в архівах; · перевидання, обумовлене незадоволеним читацьким попитом чи внесеними автором (видавництвом) змінами, уточненнями, доповненнями; · перше видання популярного серед масового читача чи надто важливого з наукової точки зору твору в перекладі з іншої мови; · ювілейне або поліпшене щодо художнього оформлення чи поліграфічного виконання видання, спонукане ювілеєм автора, неординарною в житті країни, регіону чи начального закладу подією; · неповторність твору з точки зору форми та змісту; · актуальність твору в конкретному часовому вимірі для чітко визначеної читацької групи чи певного регіону. Умовно до цієї частини можна віднести такі складові змістової побудови книги: · передмова; · вступна стаття; · історико-біографічний нарис. Передмова – складова вступної частини видання, яка орієнтує читача у змісті, структурі та призначенні видання, звертає увагу на його особливості. Розрізняють передмови за авторською належністю. Творцями їх можуть бути автори, редактори, упорядники, перекладачі, провідні фахівці з проблематики, якій присвячене видання, або відомі політики, діячі культури, науки, освіти. Звідси й різні варіанти назв передмов – «Від автора», «Від редактора», «Від упорядника», «Від видавництва», «Від перекладача». Обсяг передмов, як правило, невеликий – здебільшого це одна-дві сторінки, рідше – кілька сторінок. Вступна стаття – складова вступної частини видання, головне завдання якої – дати читачеві більше доступно написаного нового, аналітичного матеріальну, що допоможе краще, глибше зрозуміти твір, суспільно-політичні умови його створення і житейську долю його творця. Автором вступної статті, як правило, виступає відомий у галузі знань спеціаліст. Обсяг вступної статті коливається залежно від обсягу самої книги, її проблематики і призначення – від половини до трьох видавничих аркушів. На відміну від вступної статті, історико-біографічний нарис є більшим за обсягом і самостійним твором. Його проблематика часто виходить за межі означеної праці, що публікується. Тут менше аналізується сама праця, але значна увага звертається на історичне, суспільно-політичне тло, умови формування світогляду автора, ретроспективу його життя і творчості. Важливо також наголосити на місці розташування та віуальному виділенні вступної частини видання. Зазвичай її елементи розміщуються відразу після титульного аркуша і набираються шрифтом іншой гарнітури, відмінної від основної частини. Якщо передмова невелика за обсягом, нерідко її верстають на іншу ширину рядка (частіше – вужчу) або із зміненими від основної частини пробілами між рядками.
|