Незалежні книжкові магазини

За формою власності це переважно товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Основний кістяк їх склали потужні книгарні колишньої " Укркниги", які вистояли в боротьбі з грошовитими орендаторами та владними ініціаторами-приватизаторами. В столиці України — це добре знані не лише серед киян, а й любителів друкованого слова в багатьох областях України, книгарні " Наукова думка", " Знання". Скажімо, колектив " Наукової думки", де зуміли сформу­вати найбільший асортимент українськомовної літератури за найнижчими цінами, завдяки досить помірній надбавці до відпускної видавничої ціни, й досі зберігає статус своє­рідного базового магазину для багатьох бібліотек і дрібно-оптових покупців з регіонів.

.

Книжкові магазини видавництв. Відносно нові торго­вельні підрозділи, які видавництва вимушено утворювали після руйнації централізованої системи книгорозповсюдження. Являють собою змішані форми управління: або у складі видавництв, або як самостійні юридичні особи.

Такі магазини існують у кількох варіантах:

• як підрозділи відділів маркетингу в самих видавниц­твах, де поряд з оптовою налагоджена й роздрібна торгівля випущеною власною продукцією;

• як окремі торговельні точки поза власними стінами.

Останнє під силу лише тим видавництвам, які стабі­льно випускають протягом року певний асортимент дру­кованої продукції. Чи не першою на це пішла " Веселка", отримавши право торгувати своїми книгами у власних кіос­ках. Численні покупці вже звикли й до власного магазину видавництва " Преса України".

Прагнення вижити в нестабільних умовах ринку спо­нукало видавництва до взаємної підтримки один одного. В ситуації, коли оновлення власної продукції відбувається не так активно, як хотілося б, з метою розширення асорти­менту й залучення до таких магазинів додаткових покупців видавці почали брати в колег літературу під реалізацію. Як засвідчує практика, така форма взаємної підтримки себе виправдала.

Відомчі книжкові магазини. Значний за можливос­тями, але мало " освоєний" сучасними видавцями канал реалізації. Він пов'язаний з виходом на так звані специфічні ринки і специфічного покупця. Такими є навчальні заклади, наукові, громадські організації, державні установи, в яких працюють книготорговельні точки.

Робота тут буде успішною, якщо тематика друкованої продукції безпосередньо перетинатиметься з професійними інтересами тамтешнього контингенту споживачів.