![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Хід роботи. Excel: Використання критерію для перевірки гіпотези про нормальний закон розподілу генеральної сукупності
Лабораторна робота №2 Excel: Використання критерію для перевірки гіпотези про нормальний закон розподілу генеральної сукупності Мета роботи – навчитись використовувати Задача. Задано інтервальний статистичний розподіл випадкової величини X- маса новонароджених дітей.
Зробити припущення щодо закону розподілу генеральної сукупності та при рівні значущості α =0, 01 перевірити цю гіпотезу.
Хід роботи Підготовка до роботи. 1. Створюємо таблицю даних А1= „ Маса новонароджених дітей ”, C1= „ Частота ”. 2. Вводимо статистичні данні (діапазон А2: С8). Для того, щоб зробити припущення щодо закону розподілу генеральної сукупності побудуємо полігон частот. Полігон частот
А10 =„ Дискретний розподіл ”, В10=” Частота ”.
Вставка=> Диаграмма….=> Точечная (рис1.)
Рис.1. Рис.2 Диапазон =Лист1! $A$12: $B$18 (рис2.). 4. Форматуємо отриманий полігон (рис.3). Рис.3. 5. Висуваємо гіпотезу: Н0: маса новороджених дітей має нормальний закон розподілу. Нα : маса новороджених дітей має закон розподілу, відмінний від нормального.
Обчислення теоретичних частот 1. Обчислимо оюєм вибірки, середнє вибіркове значення, дисперсію та середнє квадратичне відхилення.
2. Обчислюємо значення інтегральної функції Лапласа D2 =НОРМРАСП(A2; $B$20; $B$22; 1)-0, 5. Користуючись автозаповненням „перетягуємо” цю формулу у діапазон D2: E8. Підписуємо заголовки таблиці. Тут $B$20 та $B$22 абсолютні адреси комірок зі значенням вибіркового середнього та вибіркового середньоквадратичного відхилення відповідно. 3. Обчислюємо теоретичні частоти за формулою F2 =ОКРВВЕРХ((E2-D2)*$B$19; 1). „Перетягуємо” цю формулу у діапазон F2: F8. Тут $B$19 абсолютна адреса комірки зі значенням об’єму вибірки. Оскільки отримані значення теоретичних частот не завжди є цілими числами, то їх потрібно заокруглити. Для цього використовуємо функцію =ОКРВВЕРХ(..; 1). 4. Обчислюємо різницю між теоретичними та емпіричними частотами. G2 =F2-C2. „Перетягуємо” цю формулу у діапазон G2: G8. 5. Для обчислення спостережуваного значення статистичного критерію H2= G2*G2/F2. „Перетягуємо” цю формулу у діапазон H2: H8. H9=СУММ(H2: H8) I9=” Спостережуване значення критерію Пірсона ”.
Н10=ХИ2ОБР(0, 01; 7-2-1) I10=” Kритичне значення критерію Пірсона ”. Значення критерію Пірсона при a = 0, 01 та k = 7 – 2 – 1 = 4.
Висновок. Оскільки спостережуване значення критерію менше за критичне Рис.3
|