Структура технологічного інтерактивного заняття представлена такими етапами.

Мотивація: фокусується увага студентів (або учасників заходу) на проблемі, робиться спроба викликати інтерес до теми, що обговорюється. При­йомами навчання можуть бути запитання, цитати, коротка історія, невеличке завдання, розминка тощо. Етап займає не більше 5 % часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очі­куваних навчальних результатів. Він забезпе­чує розуміння студентами (учасниками) змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті заняття (заходу), і що від них очікує викладач. Також доцільно залучити до визна­чення передбачуваних результатів усіх учасників заняття або заходу. На це витрачається приблизно 5 % часу.

Надання необхідної інформації. Під час його реалізації важливо дати студентам (учасникам) достатньо інформації для того, щоб на її основі ви­конувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздавального матеріалу, вико­нання домашнього завдання. Для економії часу та максимального ефекту заняття можна подавати ін­формацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Витрачається приблизно 10 % часу заняття.

Інтерактивна вправа, яка вважається цент­ральною частиною заняття (заходу). Вона охоплює не більше 60 % часу, що відводиться на практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей заняття.

Послідовність проведення інтерактивної вправи:

• інструктування — викладач розповідає учас­никам про цілі вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам;
• об'єднання в групи і/або розподіл ролей;
• виконання завдання, за якого викладач висту­пає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум мож­ливостей для самостійної роботи й навчання у спів­робітництві один з одним;
• презентація результатів виконання вправи.

Підбиття підсумків, оцінювання резуль­татів заняття. На цьому етапі передбачаєтеся реф­лексія, усвідомлення того, що зроблено на занятті (заході), чи досягнуто поставлених цілей, як можна застосувати отримане в майбутньому. Останній етап бажано проводити у формі запитань: що но­вого дізналися; якими навичкам оволоділи; чи може це бути корисним у житті. Слід обговорити питання щодо проведення самого заняття: що було найбільш вдалим; що не сподобалося; що потрібно змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі заняття (учасники) змогли сформулювати відповіді на всі запитання. Для підбиття підсумків бажано від­вести до 20 % часу уроку (заходу).

Інтерактивні технології (мозковий штурм, «займи позицію», розігрування ситуацій у ролях, ток-шоу тощо) активно використовуються у вихов­ній роботі зі студентами.

Прогнозовані результати:

активізація пізна­вальної діяльності всіх студентів, формування вмінь і навичок, ціннісно-смислових орієнтацій;

розвиток суб'єктності, мотивації до навчання.